Справа № 214/4902/24
1-кп/214/401/25
03 листопада 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді- ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора- ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні, в м. Кривому Розі кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024041750000354 від 17 березня 2024 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на 2 (два) місяці.
В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив наступне, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, вчиненого за наступних обставин.
17.03.2024 року зранку, починаючи з 08.30 годин ОСОБА_4 удвох зі співмешканкою ОСОБА_6 перебували за місцем свого мешкання в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 приблизно о 10.00 годин у ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виник конфлікт на фінансовому підґрунті. Об 11.00 годині, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого мешкання, в приміщєнні квартири АДРЕСА_1 , через раптово виниклі неприязні відносини до своєї співмешканки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник намір на вбивство останньої, реалізуючи який взяв в руку кухонний ніж та умисно наніс один удар ножем в ділянку шиї ліворуч ОСОБА_6 , від отриманого удару ОСОБА_6 впала на підлогу, та ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії наніс ще три удари кухонним ножем в ділянку задньої частини шиї та спини ОСОБА_6 , спричинивши таким чином потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: колото - різаного проникаючого поранення шиї у верхній третині ліворуч, сліпих колото - різаних поранень задньої частини шиї та спини.
Смерть гр-ки ОСОБА_6 в приміщенні квартири АДРЕСА_1 настала від колото - різаного проникаючого поранення шиї у верхній третині ліворуч, які ускладнилися гострою крововтратою, що підтверджується наявністю тілесних ушкоджень, морфологічними змінами внутрішніх органів та даними додаткових методів дослідження, відповідно до висновку експерта № 574 від 09.04.2024 року.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за ознаками вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.
18.03.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
29.05.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
22.03.2024 слідчим суддею Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_4 обрано запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18.05.2024 року, та в подальшому неодноразово продовжувався.
Обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю обґрунтовується матеріалами даного кримінального провадження.
На думку сторони обвинувачення, ризики, встановлені під час досудового слідства, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного та насильницького злочину проти життя особи, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років
Відповідно до вимог ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України і в обґрунтування продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, є запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного та насильницького злочину проти життя особи, і в разі доведення вини ОСОБА_4 у скоєнні даного кримінального правопорушення, загрожує міра покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, і тому, побоюючись покарання, останній може переховуватись від суду, тим самим перешкоджати об'єктивному розслідуванню та встановленню істини по кримінальному провадженню, виконанню процесуальних рішень, з метою уникнення відповідальності. Крім того, ОСОБА_4 малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, не одружений, житла в місті Кривому Розі не має, що свідчить про слабкість соціальних зв'язків які б могли стримати його не покидати межі м. Кривого Рогу та території України.
2) незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні: даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного та насильницького злочину проти життя особи та з метою уникнення відповідальності остання. перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого та свідків події у цьому кримінальному провадженні, зокрема на сусідів та знайомих вбитої, які ще не допитані в суді.
Особиста порука не може бути застосована до обвинуваченого ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання та домашній арешт не може бути застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 у зв'язку із тим, оскільки він не буде достатнім стримуючим засобом, для особи, щодо якої застосовано особисте зобов'язання чи домашній арешт, вільно спілкуватись з іншими особами, які є потерпілими та свідками.
Всі зазначені обставини свідчать про неможливість запобігти вищезазначеним ризикам шляхом обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу для ОСОБА_4 .
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зобов'язаний оцінити в тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим (а це покарання у вигляді позбавленням волі у вигляді позбавленням волі строком від 7 до 15 років); міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання (не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має); репутація обвинуваченого.
Зазначені обставини дають достатні підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому запобіжній захід - тримання під вартою, не може бути замінено на більш м'який.
Тримання під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод. Зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання в повному обсязі, посилаючись на письмові пояснення.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів, виходячи з такого.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого, його репутацію, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.
Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також Європейський суд з прав людини в рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років.
Судом встановлені обставини, наявність яких може свідчити про ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме спроби ОСОБА_4 переховуватися від суду.
На думку суду, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного та насильницького злочину проти життя особи, і в разі доведення вини ОСОБА_4 у скоєнні даного кримінального правопорушення, загрожує міра покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років. Офіційно ніде не працевлаштований, в шлюбі не перебуває, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про те що обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, які б могли стримати його не покидати межі м. Кривого Рогу та території України.
Вказані вище обставини, на думку суду, в сукупності, беззаперечно свідчать про те, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду та продовжувати вчиняти інші злочини, що вказує на необхідність продовження обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.
Згідно п.1 ч.4 ст. 183 КПК України суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст.ст.110, 176-178, 183, 184, 331, 369, 371 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 2 місяці, тобто до 01 січня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1