Справа № 214/7411/25
3/214/2515/25
Іменем України
22 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., за участю: потерпілого - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,-
30 липня 2025 року на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №864095 від 22.07.2025 у відношенні ОСОБА_3 про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Зі змісту вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 19 липня 2025 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_3 , знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії психологічного характеру відносно батька ОСОБА_1 , а саме: висловлювався на його адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоди його психологічному здоров'ю.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку належним чином, причини його неявки суду не відомі, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні просив закрити справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення відносно нього домашнього насильства, оскільки останній нічого подібного не вчиняв, вони непорозумілися, а отже, посварилися з приводу перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння. Він не має будь-яких претензій до ОСОБА_3 . В подальшому, ОСОБА_1 своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, подавши заяву про розгляд справи без його участі.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності задля ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової їх участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до такого висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, та інші документи.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за № 2229-VIII.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути зокрема деліктоздатні фізичні особи, які вчинили певні правопорушення.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КпАП України, можуть бути як члени однієї сім'ї відповідно до визначеного поняття члена сім'ї у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та інші родичі та особи, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Насильство в сім'ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №864095 від 22.07.2025 слідує, що 19 липня 2025 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_3 , знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії психологічного характеру відносно батька ОСОБА_1 , а саме: висловлювався на його адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоди його психологічному здоров'ю.
З матеріалів справи вбачається, а в судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_1 , які проживають однією сім'єю, тобто в контексті ч.1 ст.1, ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вони є суб'єктами, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
Під час судового розгляду справи встановлено, що 19 липня 2025 року о 15 год. 00 хв. дійсно між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як сином та батьком, виникла сварка, з приводу перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, сварка, яка 19 липня 2025 року о 15 год. 00 хв. виникла між сином та батьком не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за що ОСОБА_3 може бути притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 відносно батька ОСОБА_1 , враховуючи позицію останнього, не знайшов свого підтвердження.
При цьому, суд, окрім викладених вище мотивів, виходив ще й з того, що на особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов'язок довести причинно - наслідковий зв'язок між діями, що учинені особою, та наслідками, що настали.
Інакше кажучи, саме по собі вживання нецензурної лайки на адресу осіб, із числа передбачених Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпіло.
Судом не встановлено факт того, що конфліктна ситуації викликала у ОСОБА_1 спричинила появу побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, емоційну невпевненість, або завдала шкоди його психічному здоров'ю, тощо.
У даному випадку дійсним є лише факт того, що на момент встановлених подій існувала атмосфера непорозуміння між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , однак це не підтверджує факту вчинення ОСОБА_3 саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.
Суд звертає увагу на те, що нецензурна лайка в межах конфлікту, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілого, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
З огляду на наведене, встановлений факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони), вчинення якого інкримінується ОСОБА_3 . Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, суд критично сприймає інші надані суду докази на підтвердження обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №864095 від 22.07.2025.
Враховуючи закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.173-2 ч.1, 245, 247 ч.1 п.1, 252, 280, 283 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Євтушенко