Справа № 185/6409/25
Провадження № 2/185/5449/25
іменем України
03 листопада 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., з участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., представника позивача Адаменко О.О., розглянувши у відкритому, заочному судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених державних коштів
Позивач 05.06.2025 року звернувся до суду з даним позовом у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):
- 15000,00 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на особовий рахунок Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради: UA978201720355179048033035411, ЄДРПОУ 03192170, банк: Держказначейська служба України, м. Київ, отримувач: Міністерство соціальної політики України, призначення: повернення неправомірно отриманих коштів внутрішньо переміщеної особи;
- судові витрати по справі в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) на рахунок Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради: UA928201720344200032000035411 МФО 820172, ЄДРПОУ 03192170 відкритий у Державній казначейській службі м. Київ.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив Відповідач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа. Відповідно до пункту 3 Постанови № 332 Відповідач втратив право на отримання допомоги на проживання та незаконно отримав державні кошти в розмірі 15000 грн. за період з грудня 2024 по 28.02.2025, чим завдав збиток державі в особі Управління. Добровільно вказані кошти не повенуто.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала обґрунтовуючи його посилалася на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання двічі поспіль не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Судом ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, про те, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
В судовому засіданні встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі по м. Павлоград як внутрішньо переміщена особа. Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014р. № 1706-VII. Частинами першою-третьою статті 4 Закону № 1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», при отриманні довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, остання попереджається про обов'язок повідомити про зміну місця проживання уповноваженому органу за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання, про обов'язок повідомити уповноваженому органу або уповноваженій особі територіальної громади / центру надання адміністративних послуг за місцем отримання довідки про добровільне повернення до покинутого постійного місця проживання не пізніш як за три дні до від'їзду або протягом трьох днів уповноваженому органу після повернення до покинутого постійного місця проживання. Призначення та виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам регулюється Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (далі - Порядок № 332).
У зв'язку з початком військових дій, 13.09.2022 року Відповідач звернувся до Управління та надав заяви про взяття на облік як внутрішньо переміщені особи Відповідача та його неповнолітньої дитини. При реєстрації Відповідач зазначив місце свого фактичного проживання, за якою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції - АДРЕСА_1 . Також Відповідач надав заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Рішенням від 14.10.2022 року Відповідачу, як уповноваженому представнику сім'ї, до складу якої входив неповнолітній син ОСОБА_2 , призначено допомогу на проживання. 16 квітня 2024 року Відповідач повторно звернувся з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Рішенням від 17.04.2024 року заявнику - Відповідачу - по справі було призначено допомогу на проживання (на двох осіб) в розмірі 5000 грн. на період з 01.03.2024 по 31.08.2024 р. В подальшому, відповідно до п.13 Постанови № 332 виплата подовжувалась автоматично без додаткового звернення.
У лютому 2025 року за даними верифікації проведеною Міністерством фінансів України, Управлінням отримано рекомендації по електронній особовій справі № 1297088790 щодо призупинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, оскільки ОСОБА_2 (член сім'ї отримувача державної допомоги, на якого також розраховується державна допомога) виїхав за кордон 11.10.2024 року, перебував там понад 30 календарних днів підряд та не повернувся в Україну. Джерелом інформації є Державна прикордонна служба України - Інтегрована міжвідомча інформаційно-телекомунікаційна система щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система «Аркан»). За результатами верифікації здійсненої Мінфіном, Управлінням припинено виплату допомоги та прийнято рішення щодо розрахунку суми переплати Відповідачу, яка становила 15 000 грн. за період з грудня 2024 року по лютий 2025 року включно (5000 грн х 3 міс.=15000 грн). Управлінням додатково направлений запит на Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби, та отримана відповідь, відповідно до якої ОСОБА_2 11 жовтня 2024 року о 22:50 виїхав з України через пропускний пункт Рава -Руська ТЗ НОМЕР_2 .
Відповідно до пункту 6 Порядку № 332, отримувач, або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов'язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/ електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»). Звертаю увагу, що Відповідач був поінформований про необхідність повідомлення про зміни обставин, які впливають на факт отримання державної допомоги, про що свідчить власноруч проставлений підпис в розписці від 16.04.2024 року.
До складу сім'ї уповноваженої особи (Відповідач по даній справі) включений неповнолітній син ОСОБА_2 , отже Відповідач зобов'язаний надавати інформацію щодо змін обставин, які впливають на право отримувати державні кошти і щодо себе і всіх членів сім'ї, на яких здійснено розрахунок допомоги. Виїзд за кордон члена сім'ї - неповнолітнього сина Відповідача - є обставиною, яка впливає на право Відповідача отримувати державні кошти. Тобто при виключенні неповнолітнього сина зі складу сім'ї, Відповідач незаконно отримував кошти та втратив право на отримання державних коштів. Таким чином, Відповідач, усвідомлюючи, що він може втратити право на отримання допомоги на проживання, навмисно не повідомив Управління про виїзд за межі України сина та його перебування понад 30 календарних днів. А отже відповідно до пункту 3 Постанови № 332 втратив право на отримання допомоги на проживання та незаконно отримав державні кошти в розмірі 15000 грн. за період з грудня 2024 по 28.02.2025, чим завдав збиток державі в особі Управління. Відповідно до пункту 29 Порядку № 332, у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв'язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат. У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку. Управлінням на адресу Відповідача неодноразово направлялись листи ( вих. № 97/07 від 27.02.2025р., вих. №114/07 від 19.03.2025) про повернення надміру отриманих коштів допомоги у розмірі 15000 грн, з зазначенням реквізитів для повернення надміру отриманих коштів, також повідомлення направлялись через Viber. Однак листи залишені поза увагою, кошти не повернуті.
Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України). Відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати. Відповідно до сталої судової практики, добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншій особі, несумлінне ставлення до власних обов'язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету. Відповідач знав про обставини, які можуть вплинути на отримання державної допомоги, але не повідомив про них. Надмірна сплата коштів сталась свідомо з вини набувача, а саме через зловживання з його боку, зокрема у даному випадку через ненадання відповідної інформації.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 263, 264, 265,141 ЦПК України суд -
Позов Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених державних коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (ЄДРПОУ 03192170) 15000,00 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на особовий рахунок Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради: UA978201720355179048033035411, ЄДРПОУ 03192170, банк: Держказначейська служба України, м. Київ, отримувач: Міністерство соціальної політики України, призначення: повернення неправомірно отриманих коштів внутрішньо переміщеної особи.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (ЄДРПОУ 03192170) судові витрати по справі в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) на рахунок Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради: UA928201720344200032000035411 МФО 820172, ЄДРПОУ 03192170 відкритий у Державній казначейській службі м. Київ.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Суддя: В. О. Головін