Справа № 203/6650/25
Провадження № 1-кс/0203/4691/2025
28 жовтня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власника майна - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку у кримінальному провадженні № 12024041030003304 від 26.09.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2,3 ст. 307 КК України,
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024041030003304.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 21.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 23.09.2025 у справі №203/6650/25 було проведено обшук транспортного засобу (автомобіля) марки «Mitsybishi ASX» з д.н.з НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та яким користується ОСОБА_7 . Під час проведеного обшуку було вилучено зазначений транспортний засіб, який постановою від 21.10.2025 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Слідчий зазначає, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 167 Кримінального процесуального кодексу України, тому просить накласти на нього арешт на підставі п.1 ч.2 ст. 170 КПК України.
Слідчий, прокурор у судове засідання не з'явилися, причин неявки не повідомили.
Представник власника майна заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки транспортний засіб жодного відношення до кримінального провадження не має, не є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України та належить на праві власності третій особі.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Матеріалами клопотання підтверджується, що у провадженні СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 26.09.2024 перебуває кримінальне провадження №12024041030003304 від 26.09.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч.3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 23.09.2025 у справі №203/6650/25 було надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу (автомобіля) марки «Mitsybishi ASX» з д.н.з НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та яким користується ОСОБА_7 , з метою виявлення (відшукання) та подальшого вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин; мобільних телефонів ОСОБА_7 .
21.10.2025 на підставі цієї ухвали було проведено обшук зазначеного транспортного засобу, під час якого вилучено транспортний засіб.
Постановою слідчого від 21.10.2025 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання, слідчий зазначив, що вилучене майно має значення для кримінального провадження і визнано речовим доказом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З огляду на вимоги ч. 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.
Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку.
При обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Слідчим не доведено, що вилучене майно відповідає ознакам, визначеним ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України. При цьому слідчий суддя враховує, що згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
З огляду на викладене, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 167, 168, 170, 171, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно (транспортний засіб (автомобіль) марки «Mitsybishi ASX» з д.н.з НОМЕР_1 ), вилучене під час обшуку у кримінальному провадженні №12024041030003304 від 26.09.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2,3 ст. 307 КК України, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Повний текст ухвали складений та проголошений 03.11.2025 о 17.10 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1