03 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/11681/25
Провадження № 22-ц/820/2213/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), П'єнти І. В., Ярмолюка О. І.
секретар судового засідання Заворотна А. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2025 року (суддя Карплюк О. І.) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У квітні 2025 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначали, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 560/5645/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області) здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 . На виконання вказаного рішення за період з 01 квітня 2019 року по 31 серпня 2022 року нарахована доплата до пенсії у розмірі 174985,05 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Вони є спадкоємцями за законом майна померлого. На їх звернення про виплату недоотриманої пенсії, що належала померлому згідно з рішеннями суду, відповідач листом від 03 березня 2025 року відмовив у виплаті. Вважають, що сума невиплаченої пенсії увійшла до складу спадщини та підлягає виплаті їм як спадкоємцям першої черги за законом, які прийняли спадщину.
Тому позивачі просили стягнути з відповідача на їх користь по 1/2 частці кожному недоотриманої пенсії в розмірі 174985,05 грн в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 1/2 частці нарахованої на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 560/5645/22 пенсії у сумі 174985,05 грн в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання про судовий збір.
ГУ ПФУ в Хмельницькій області, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що кошти на виконання рішень суду не були виплачені за життя через відсутність відповідного фінансування. Позивачі не мають права на отримання недоотриманої пенсії, оскільки не належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також не проживали з пенсіонером на день його смерті. Не надано доказів, що позивачі є єдиними спадкоємцями померлого ОСОБА_3 . У мотивувальній частині рішення відсутні мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення.
У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 560/5645/22 зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 .
На виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 08 липня 2022 року, за період з 01 квітня 2019 року по 31 серпня 2022 року нарахована доплата до пенсії у розмірі 174985,05 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 31 жовтня 2023 року.
Державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотною Т. В. заведена спадкова справа № 483/2023 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
На звернення позивачів про виплату недоотриманої пенсії, що належала їх батьку згідно з рішенням суду, відповідач листом від 04 березня 2025 року відмовив у виплаті.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачі в порядку спадкування як спадкоємці першої черги за законом мають право на отримання нарахованої, але недоотриманої ОСОБА_3 за життя пенсії, у розмірі 174985,05 грн.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
На підставі частин 1-3 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
За змістом статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
З огляду на положення статей 1218, 1219, 1227 ЦК України спадщиною є сукупність прав та обов'язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об'єктом спадкування можуть бути лише права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку.
Положення частини 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положеннями частини 1 статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», де вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для задоволення позову не заслуговують на увагу.
Відповідно до частин 1 і 3 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Норми статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не можуть бути прийняті до уваги, так як прямо суперечать статті 1227 ЦК України та вказаним вище спеціальним нормам пенсійного законодавства з цього питання.
Суд першої інстанції, встановивши, що позивачі мають право на спадкове майно - недоотриману спадкодавцем за життя пенсію, зробив правильний висновок про задоволення позовних вимог у зв'язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації її права, як спадкоємців першої черги за законом, на отримання належного спадкового майна.
Необґрунтованим є посилання в апеляційній скарзі на неподання доказів того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями майна померлого, оскільки це підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про відкриття спадкової справи від 14 лютого 2025 року № 243/02-14.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність фінансового забезпечення для виплати пенсії за рішенням суду, оскільки це не може бути підставою для відмови в позові.
Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Відтак особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому в статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Безпідставними є посилання відповідача в апеляційній скарзі на недотримання вимог щодо вмотивованості судового рішення.
Рішення суду першої інстанції містить достатні мотиви, на яких воно ґрунтується, а тому, на думку колегії суддів, є вмотивованим.
Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді І. В. П'єнта
О. І. Ярмолюк