30 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/31430/24
Провадження № 22-ц/820/2227/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2025 року (суддя Заворотна О.Л.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В листопаді 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що 17 серпня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 3905960 про надання споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, на умовах строковості, зворотності, платності, в розмірі 9000 грн., строком на 357 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 21 днів.
24 травня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу № 24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача, за договором № 3905960 від 17.08.2023 року загальна сума заборгованості склала 48598,23 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 8999,97 грн., заборгованості за процентами - 39598,26 грн.
Станом на дату укладання договору факторингу від 24.05.2024 №24/05/2024, строк дії договору № 3905960 від 17.08.2023 не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» у період з 24.05.2024 по 22.07.2024 (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 10800 грн.
Позивач зазначив, що ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 9000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, проте, відповідач свої зобов'язання перед первісним кредитором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 59398,23 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 8999,97 грн., відсотків нарахованих первісним кредитором - 39598,26 грн., відсотків нарахованих позивачем - 10800 грн.
Посилаючись на зазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 3905960 від 17.08.2023 в сумі - 59398,23 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом у розмірі - 8999,97 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих первісним кредитором - 39598,26 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за 60 календарних днів - 10800 грн., судовий збір в розмірі - 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі - 10000грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2025 року впозові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів наявність права вимоги за кредитним договором. Наданий позивачем акт прийому-передачі Реєстру боржників від 24.05.2024, не містить відомостей щодо переходу права вимоги до відповідача за договором від 17.08.2023 № 3905960, в акті зазначена лише загальна кількість боржників, та загальна сума заборгованості. Сформований в електронному вигляді витяг з реєстру боржників від 24.05.2024 не містить підписів сторін, а підписаний лише представником ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал». Крім того, відсутні належні та допустимі докази, щодо перерахування коштів в розмірі 9000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану на ім'я ОСОБА_1 , саме від ТОВ «Лінеура Україна».
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про відсутність належних доказів отримання відповідачем кредитних коштів, надані позивачем докази є достатніми, належними та допустимими.
Між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 17.08.2023 року укладено договір №3905960 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «T748», що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений із використанням одноразового ідентифікатора, прирівнюється до письмового правочину. Факт перерахування 9 000 грн. підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та відповіддю АТ «Універсал Банк», згідно з якою на картку відповідача № НОМЕР_1 17.08.2023 року, зараховано 9 000 грн. Відсутність даних про відправника не свідчить про відсутність операції, а навпаки - підтверджує факт зарахування коштів на рахунок відповідача, якими він міг користуватися на власний розсуд.
24 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №24/05/2024, яким відступлено право грошової вимоги до відповідача. Повідомлення боржника про відступлення права вимоги здійснено належним чином - через особистий кабінет та SMS. Таким чином, до Позивача - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» правомірно перейшло право вимоги за кредитним договором. За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання Договору, а саме: з 17.08.2023 року по 24.05.2024 року (дата укладання Договору факторингу), у відповідача перед первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 39598,26 грн. Станом на дату укладання Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, строк дії Договору № 3905960 від 17.08.2023 року не закінчився, а тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» у період з 24.05.2024 року по 22.07.2024 року (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 10800 грн. Зазначений розмір процентів нарахований лише в межах погодженого строку дії кредитного договору.
Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників у справі не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17 серпня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №3905960 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Т748», відповідно до якого, ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язалось надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3 Договору, сума кредиту складає 9000 грн., строк кредиту 357 днів з 17.08.2023 року по 08.08.2024 року періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 21 днів.
Згідно п.1.4 Договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. 1.4.2. знижена процентна ставка становить 1,30% в день.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 9000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» від 31.05.2024 року.
Згідно з листом АТ «Універсал Банк» від 03.04.2025 р., також встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку 17.08.2023 р. зараховано кошти у сумі 9000 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 3905960 від 17.08.2023 року у період з 17.08.2023 по 24.05.2024 включно ТОВ «Лінеура Україна» нараховані проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 49255,25 грн., а відповідачем здійснено оплати на рахунок ТОВ «Лінеура Україна», спрямовані на оплату тіла кредиту розмірі 0,03 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 9656,99 грн., станом на 24.05.2024 року, загальна сума заборгованості за договором № 3905960 від 17.08.2023 склала: тіло кредиту - 8999,97 грн., заборгованість за процентами - 39598,26 грн., загальною сумою 48598,23 грн.
24 травня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу №25/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
Відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024, листом № 2910 від 01.07.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» повідомило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про те, що в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за кредитними договорами до яких передані Новому кредитору - ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», проінформовано про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора, а також направлення відповідного текстового повідомлення (SMS - повідомлення) боржникам, згідно реєстру SMS - повідомлень.
Згідно витягу з Реєстру боржників до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №3905960 від 17 серпня 2023 року загальна сума заборгованості склала 48598,23 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту - 8999,97 грн., заборгованості за процентами - 39598,26 грн.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Позичальник зобов'язання за договором належним чином не виконав.
Заборгованість відповідача перед позивачем по Кредитному договору № 3905960 від 17.08.2023 р. не сплачена і складає 59398,23 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 8999,97 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих первісним кредитором - 39598,26 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 60 календарних днів -10800 грн.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано до суду: договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3905960 від 17.08.2023 та Додаток №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3905960 від 17.08.2023; паспорт споживчого кредиту; лист від 27.05.2024 щодо повідомлення боржників про відступлення права вимоги; лист АТ ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 31.05.2024; розрахунки заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»; договір факторингу від 24.05.2024 року №24/05/2024; витяг з Реєстру Боржників за Договором Факторингу 24.05.2024 року №24/05/2024.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивач не довів наявність у нього права вимоги за кредитним договором, оскільки реєстр боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу, не надано, а наявний у справі витяг з реєстру боржників не підписаний та не скріплений печаткою ТОВ « Лінеура Україна».
Колегія суддів з висновком суду не погоджується.
Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу з таких підстав.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України у редакції,чинній на час виникнення спірних правовідносин,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).
За змістом частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зі змісту договору про надання споживчого кредиту №3905960 від 17.08.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т748 о 14 год. 57 хв. 17.08.21023 року. ( а.с.46 т.1).
В такий же спосіб відповідач підписав Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит і Паспорт споживчого кредиту (а. с.47-52 т.1).
Кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, РНОКПП, дані паспорта, зареєстроване місце проживання, електронну адресу, номер мобільного телефону. Також в кредитному договорі визначено порядок та умови надання кредиту, сплати процентів.
Наявність заборгованості за договором підтверджується розрахунком.
Факт належності відповідачу банківської картки № НОМЕР_1 , на яку були зараховані 17.08.2023 року кредитні кошти на суму 9000 грн. емітовану на ім'я ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк», підтверджується листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 613-3105 від 31.05.2014 року та АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-2188 від 03.04.2025 року (а.с. 199, 53 т.1).
Обставини набуття права вимоги за кредитним договором підтверджується копіями договору факторингу, акту прийому-передачі Реєстру Боржників, витягом з Реєстру Боржників, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 1.1., 1.2. договору факторингу № 24/05/24 від 24 травня 2024 року за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення прав грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідна права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною цього договору.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду, що ненадання позивачем реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору факторингу, та відсутність підпису і печатки ТОВ «Лінеура Україна» у витягу з реєстру боржників, наявному в матеріалах справи, є підставою для відмови в позові.
Реєстр Боржників - це інформація, яка стосується усіх божників, право вимоги до яких передається за договором факторингу. Потреби у дослідженні цього документа в повному обсязі немає. Витяг з Реєстру боржників сформований позивачем і належним чином посвідчений ним.
Розмір заборгованості за кредитним договором не спростований відповідачем.
За розрахунком позивача заборгованість ОСОБА_1 за договором № 3905960 від 17 серпня 2023 року складає 59398,23 грн., з яких: 8999,97 грн. - заборгованість за кредитом; 50398,26 грн. - заборгованість за процентами (39598,26 грн. станом на час укладення договору факторингу 24 травня 2024 року + 10800,00 грн. за процентами за період з 24.05.2024 по 22.07.2024).
Проценти нараховані відповідно до умов договору.
З урахуванням наведеного вище апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про доведеність позовних вимог і наявність правових підстав для задоволення позову.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Щодо стягнення судових витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів ураховує наступне.
Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2442,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн., а в апеляційній скарзі 3633,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 8000 грн. витрат на правову допомогу.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ТОВ «ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 6 076 грн.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До позовної заяви позивачем додано: Договір №17/07-2024 про надання правової (правничої) допомоги від 17.07.2024; заявку на виконання доручення до Договору №17/07-2024 про надання правової (правничої) допомоги від 17.07.2024; акт №5570 від 13.11.2024 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №17/07-2024 від 17.07.2024, в якому зазначено детальний перелік виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 10000 грн. (а.с.147 т.1).
До апеляційної скарги позивачем додано: Договір №07/07-2022 про надання правової допомоги від 07.07.2022; звіт про надання правової допомоги згідно Договору №07/07-2022 від 07.07.2022 в якому зазначено перелік виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 8000 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Виходячи із зазначеного, колегія суддів виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції підлягають стягненню у розмірі 5400 грн. На думку колегії суддів, не підлягають стягненню види робіт: представництво інтересів під час здійснення цивільного судочинства, в тому числі участь у судових засіданнях 1640 грн., оскільки адвокат не приймав участь у судових засіданнях, дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин, аналіз чинного законодавства, судової практики судів апеляційних інстанцій, письмова юридична консультація, складання письмово консультативного висновку, підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного способу захисту - 2960 грн., оскільки такі позиції перекликаються дві в інших позиціях та при складанні позовної заяви.
Щодо витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції стороною позивача документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу за подання апеляційної скарги в розмірі 8000 грн.
Відповідач не скористався своїм правом і не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з невідповідністю їх розміру критеріям співмірності.
Тому з відповідача на користь позивача, слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн. понесені в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2025 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»заборгованості за кредитним договором № 3905960 від 17 серпня 2023 року заборгованість в розмірі 59398,23 грн., з яких 8999,97 грн. - тіла кредиту, та 50398,26 грн. - відсотків за кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»6056 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13400 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2025 року.
Судді: Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк