Справа № 438/116/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/2878/25 Доповідач: ОСОБА_2
03 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області від 29 вересня 2025 року про повернення скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
ухвалою слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області від 29 вересня 2025 року повернуто скаргу ОСОБА_8 на постанову слідчого від 15 вересня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного 07 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140100000459, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що до скарги, направленої від імені ОСОБА_8 на електронну поштову скриньку суду, не долучено будь-яких даних, необхідних для встановлення статусу особи, яка її подала, а сама скарга не містить електронно-цифрового підпису, що унеможливлює ідентифікацію цієї особи як суб'єкта звернення зі скаргою.
Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати ухвалу слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області від 29 вересня 2025 року про повернення скарги; направити матеріали для нового розгляду по суті у порядку ст. 303 КПК України іншому слідчому судді Бориславського міського суду Львівської області; у разі неявки апелянта розглянути справу у її відсутність.
В обгрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження покликається на те, що копію оскаржуваного судового рішення нею отримано 21 жовтня 2025 року.
В обґрунтування апеляційний вимог покликається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, передчасною та такою, що порушує право апелянтки на доступ до правосуддя.
Вважає, що повернення її скарги без розгляду позбавило ОСОБА_6 можливості оскаржити незаконну постанову слідчого. Наголошує, що є заявником і потерпілою у кримінальному провадженні, яке відкрите за її заявою, тому, на думку апелянтки, висновок слідчого судді про відсутність у неї права подання скарги є безпідставним.
ОСОБА_6 у судове засідання апеляційного суду, призначене на 03 листопада 2025 року не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в апеляційні скарзі просила у разі неявки розглянути справу у її відсутність, що у відповідності до вимог ч.4 ст. 405 КПК України не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Щодо пропуску строків на оскарження ухвали слідчого судді, то колегія суддів, беручи до уваги правову позицію, наведену у висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду (постанова від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18)визнає такі поважними, оскільки підставність поважності пропуску строків на апеляційне оскарження детально викладені у клопотанні ОСОБА_6 про поновлення строків апеляційного оскарження, доводиться матеріалами справи, та приходить до переконання, що такий строк необхідно поновити.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Зазначених вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею під час розгляду скарги було дотримано у повному обсязі.
Слідчий суддя, повертаючи скаргу ОСОБА_7 , зазначив, що скарга подана в електронній формі, без електронного цифрового підпису на офіційну електронну адресу суду (електронну поштову скриньку) суду не є належним способом звернення до суду, оскільки не дає можливості ідентифікувати особу, яка подала скаргу, відтак відсутня можливість встановити повноваження особи на звернення до слідчого судді з даною скаргою.
Відповідно до ч.2 ст.304 КПК України - скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Із матеріалів справи вбачається, що на електронну адресу Бориславського міського суду Львівської області, через електронну пошту суду, надійшла скарга ОСОБА_8 на постанову слідчого від 15 вересня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного 07 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140100000459, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Зокрема, серед засобів захисту прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження є звернення до суду, в якому міститься вимога зацікавленої особи про захист свого права або законного інтересу, що підлягає розгляду та вирішенню в установленому законом порядку. Кримінальним процесуальним законом встановлені вимоги щодо такого звернення.
З матеріалів скарги вбачається, що така надійшла на електронну адресу Бориславського міського суду Львівської області та відповідно зареєстрована за вх. № ЕП23/25 23х від 29 вересня 2025 року (а.с.1), при цьому надійшла вона на електронну адресу суду у сканованому вигляді, однак без скріплення ЕЦП.
Тимчасовим регламентом обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 07 вересня 2012 року №105 передбачено можливість подання учасниками судового процесу до суду документів в електронному вигляді, однак лише після реєстрації в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу з отриманням цифрового підпису.
Відповідно до статті 5 Закону України від 22.05.2003 № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями, далі Закон № 851-ІV) електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Частинами першою-третьою статті 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.
Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу.
Частиною першою статті 7 вказаного Закону встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.
З урахуванням наведеного, електронний документ має силу оригіналу документу за наявності електронного цифрового підпису автора.
Положення КПК України не містять норм про можливість подачі до суду процесуальних документів в електронній формі, зокрема, у форматі WORD або JPG, шляхом їх надіслання на електронну пошту. Проте не виключається подання скарги за правилами КПК України, сформованої в підсистемі «Електронний суд» та скріпленої електронним цифровим підписом (ЕЦП), з урахуванням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Електронний цифровий підпис, за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису особи. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Відтак, звернення до суду, допускається в разі підписання особою документу з використанням власного електронного цифрового підпису. До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй ухвалі від 24 березня 2020 р. у справі 761/3420/20.
Поряд з тим, всупереч вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Інструкції «Про порядок роботи з електронною поштою в Державній судовій адміністрації України, територіальних управліннях державної судової адміністрації, апеляційних та місцевих судах загальної юрисдикції», затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 25 грудня 2007 р. N 141, та Тимчасовому регламенту обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 07 вересня 2012 року №105, скарга ОСОБА_7 подана без скріплення електронним цифровим підписом.
Оскільки скарга подана в електронному варіанті без цифрового підпису, матеріали справи не містять даних про те, що суд отримав письмовий варіант такої, а чинним процесуальним законодавством не передбачено звернення до слідчого судді шляхом направлення сканованої скарги без електронного підпису, електронною поштою, відтак слідчий суддя дійшов до вірного висновку про повернення такої скарги, при цьому роз'яснивши ОСОБА_7 право повторного звернення до слідчого судді.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою, а підстави для скасування такої за апеляційними доводами - відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
поновити строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області від 29 вересня 2025 року про повернення скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4