Дата документу 03.11.2025 Справа № 334/4662/25
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №334/4662/25 Головуючий у 1- інстанції Фетісов М.В.
Провадження № 22-ц/807/1927/25
03 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Онищенка Е.А., суддів: Гончар М.С., Кухаря С.В. при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2025 року у справі за позовом Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення переплаченої допомоги по безробіттю,-
Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 17.09.2025 року подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 26 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2025 року у справі за позовом Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення переплаченої допомоги по безробіттю залишено без руху.
Надано скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали суду для надання до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 3 633,60 грн на рахунок банківської установи, яка уповноважена на їх отримання. Роз'яснено наслідки не виконання зазначених вимог.
06 жовтня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, як містить клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2025 року у справі за позовом Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення переплаченої допомоги по безробіттю повторно залишено без руху. Продовжено скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії ухвали суду для надання суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 3 633,60 грн на рахунок банківської установи, яка уповноважена на їх отримання або клопотання з наданням інших доказів на підтвердження розміру доходів за попередній календарний рік (2024 рік), в межах строку, встановленого судом. Роз'яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України.
Відповідно до довідки про доставку електронного документу ухвала від 09 жовтня 2025 року по справі №334/4662/25 була надіслана в електронний кабінет скаржника 09.10.2025 о 14:19:06 (а.с. 71).
Проте, вказані вимоги до теперішнього часу у визначений судом термін не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Відповідно до п.п. 6,7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505 св 22).
Враховуючи направлення Запорізьким апеляційним судом копії ухвали від 09 жовтня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху скаржнику, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведене свідчить, про те, що скаржник добросовісно не здійснює свої процесуальні дії та про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги скаржникам.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що в силу положення ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення апеляційної скарги не є обмеженням доступу скаржника до правосуддя та не позбавляє його права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись ч. 3 ст. 185, 357 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2025 року у справі за позовом Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення переплаченої допомоги по безробіттю - визнати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: