Справа № 686/8768/25
Провадження № 2/686/3832/25
(заочне)
23 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - Продана Б. Г., за участю секретаря судового засідання - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу № 686/8768/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
встановив:
01 квітня 2025 року до суду звернулось ТОВ «Фінпром Маркет» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75372277 від 08.08.2021 року на суму 13 552 грн. та судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.08.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого є ТОВ «Фінпром Маркет», та ОСОБА_1 уклали Договір позики №75372277. Відповідно до укладеного договору, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4 000 грн. на умовах строковості та платності. В порушення кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. Загальна сума заборгованості по кредиту за договором №75372277 від 08.08.2021р. становить 13 552 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 4 000 грн, заборгованості за відсотками нарахованими на дату відступлення права вимоги 9 552 грн.
Відповідач правом подати відзив не скористався.
03.04.2025 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання.
09.05.2025 року справу призначено до слухання по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити в повному обсязі, не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань в судове засідання не направляв.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та правовідносини.
Судом встановлено, що 08.08.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого є ТОВ «Фінпром Маркет», та ОСОБА_1 уклали Договір позики №75372277.
Відповідно до укладеного договору, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4 000 грн. на умовах строковості та платності. Проценти за користування нараховуються за ставкою 1,99 % в день, загальний строк кредитування 30 днів.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
080.8.2021 року позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 4 000 грн. шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частина п'ята статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Підписання договору про надання кредиту №75372277 від 08.08.2021 свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозумів та своїм підписом підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Однак, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення наданого йому кредиту в строки, передбачені договором, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Станом на день звернення до суду загальна сума заборгованості по кредиту за договором №75372277 від 08.08.2021 становить 13 552 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 4 000 грн; заборгованість за відсотками - 9 552 грн.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач з умовами договору була ознайомлений, підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором, однак умови договору порушив.
Також відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подавав.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім цього, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.
Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, судові витрати понесені позивачем підтверджуються наявними в матеріалах справи наступними документами: Договором №01-11/24 про надання правової допомоги від 01.11.2024 р., укладеного між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О; Витягом з Акту №8-П про надання правничої допомоги.
До суду, станом на час розгляду судом вищевказаної позовної заяви з боку відповідача не надходило жодних заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, на користь позивача слід стягнути 3 500,00 грн. витрат на правничу допомогу, оскільки відповідач в судове засідання не з'являвся, заперечень щодо розміру правничої допомоги та клопотання про її зменшення не надавав.
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 274-279, 280 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла 9А, офіс 204) заборгованість за кредитним договором №75372277 в розмірі 13 552 грн., 3 500,00 грн. витрат на правничу допомогу та 2 422,40 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складання повного тексту рішення 03.11.2025 року.
Суддя: