Справа № 686/27867/25
Провадження № 1-кс/686/9376/25
02 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець міста Хмельницький, із вищою освітою, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у кримінальному провадженні №12025240000001003,
встановив:
01.10.2025 старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, яке погоджено прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, який є тяжкими злочином, та існують передбачені ст.177 КПК України ризики , а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховування чи спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Заслухавши пояснення прокурора та слідчого, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо його задоволення, посилаючись на недоведеність наявних ризиків і просили обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, прихожу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_6 , є завідувачем відділення № 2 комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, тобто є службовою особою, яка здійснює організаційно - розпорядчі, адміністративно - господарські функції та здійснює свої повноваження на постійній основі.
Згідно зі ст.ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_6 зобов'язаний був діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також неухильно їх додержуватись.
Також згідно п. b) ст. 18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно, зокрема, вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.
Згідно із ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_6 , забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Згідно ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» службова особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Так, ОСОБА_6 , перебуваючи на завідувача відділення № 2 Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, будучи службовою особою, в силу службового становища зобов'язаний, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати права і свободи людини.
При цьому, ОСОБА_6 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
Так, 11.09.2025, ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, всупереч інтересам служби, під час виконання своїх службових обов'язків, вирішив висунути незаконну вимогу ОСОБА_7 у передачі йому неправомірної вимоги в розмірі 1500 доларів США задля встановлення групи інвалідності дружині ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки він є лікарем, який членом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради.
З метою реалізації свого злочинного наміру, 11.09.2025 у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_6 , перебуваючи у робочому кабінеті відділення № 2 комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, що розташоване в с. Скаржинці, Хмельницького району, Хмельницької області, під час зустрічі із ОСОБА_7 , який мав намір оформлення своїй дружині ОСОБА_8 групи інвалідності, роз'яснив останній про умови щодо оформлення відповідних медичних документів (направлення) та пришвидшення процесу отримання відповідної групи інвалідності та висунув останньому вимогу, у передачі йому неправомірної вигоди в розмірі 1 500 доларів США, за позитивне вирішення питання щодо отримання третьої групи інвалідності ОСОБА_8 , на що ОСОБА_7 вимушено погодився.
Після чого, 19.09.2025 ОСОБА_8 була госпіталізована на стаціонарне лікування до відділення № 2 комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради.
Надалі, 26.09.2025 відбулось засідання експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, відповідно до якої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено третю групу інвалідності, терміном на 1 рік.
В подальшому, 26.09.2025 між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відбулась телефонна розмова, в ході якої останній повідомив, що ОСОБА_9 встановлено третю групу інвалідності і сума неправомірної вигоди залишається без змін
Після чого, домовившись про зустріч, ОСОБА_7 , 30.09.2025 близько 10 год. 30 хв. прибув до комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради з метою отримання документів, які б підтверджували дані щодо отримання його дружиною третьої групи інвалідності.
Так. 30.09.2025 близько 10 год. 40 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи в особистому робочому кабінеті відділення № 2 Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, з метою реалізації свого злочинного наміру, а саме отримання неправомірної вигоди в розмірі 1500 доларів США, та, в подальшому, ОСОБА_6 , перебуваючи у вказаному приміщенні, одержав від ОСОБА_10 обумовлену попередньо суму неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США, що в перерахунку у національну валюту згідно курсу Національного банку України становить 61 976 гривень 40 копійок, за отримання ОСОБА_8 третьої групи інвалідності, терміном на 1 рік.
Після чого, ОСОБА_6 викрито працівниками правоохоронних органів на місці події.
30.09.2025 о 10 год. 50 хв. ОСОБА_6 затриманий на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про що складено відповідний протокол.
01.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується: протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину; протоколами допитів в якості свідка ОСОБА_7 від 16.09.2025, 30.09.2025; протоколом проведення огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 30.09.2025; протоколом обшуку робочого кабінету ОСОБА_6 від 30.09.2025; та іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Разом з цим, тяжкість підозри (обвинувачення) може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, що повністю узгоджується із санкцією ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_6 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), підтверджується тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи можливе покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни показань на свою користь (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), підтверджується тим, що підозрюваному відомі анкетні дані заявника;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), підтверджується тим, що слідство перебуває на початковому етапі, не опрацьовано увесь масив доказів та не встановлені усі обставини кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, з метою запобіганням підозрюваного ОСОБА_6 спробам переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у вказаному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, у відповідності до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ільков проти Болгарії» передбачено, що «суворість, передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При цьому, у даних рішеннях ЄСПЛ зазначено, що небезпека переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Отже, наведені фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності, дають підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів;
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, що підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваної запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Досудовим розслідуванням встановлено, що особи, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження (свідки) ще не допитані, відтак у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою це дозволить підозрюваному, який обізнаний про коло осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, зможе шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
А тому твердження захисника про неможливість впливу на свідків, слідчий суддя вважає непереконливим.
На думку слідчого судді, ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином прокурор не довів.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється соціальні зв'язки підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, а також те, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільної небезпеки кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_6 слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3028 грн.) - 211 960 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
А тому саме такий розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та не буде завідомо непомірним для нього.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 слід встановити в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 28 листопада 2025 року включно.
Визначити заставу в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211 960 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У в разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого прокурора, або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в доход держави.
Ухвала діє по 28 листопада 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1