Справа № 686/20840/25
Провадження № 2/686/6908/25
3 листопада 2025 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Порозової І.Ю.,
з участю секретаря Кшановської Є.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 15.06.2023 року в сумі 62918,18 грн.. В обґрунтування позову вказав, що у вказаний день ОСОБА_2 позичив у нього кошти в сумі 40000грн., які зобов'язався повернути до 15.09.2023 року, чого не зробив. На вказану суму заборгованості позивачем нараховано проценти в розмірі облікової ставки НБУ-13225,76 грн.; інфляційні втрати-7466,67 грн. та 3%річних -2225,75 грн., які він просить стягнути з відповідача.
Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 07.08.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності в якій зазначив про часткове визнання позову, оскільки в борг отримав суму 7000,00 грн. а не 40 000,00 грн., як зазначено у позові. Також зазначив про те, що є військовослужбовцем, а тому будь які нарахування, окрім суми боргу йому не можуть здійснюватися.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.06.2023 року ОСОБА_2 отримав позику у ОСОБА_1 в сумі 40 000,00 грн., які зобов'язався повернути до 15.09.2023 року, однак свої зобов'язання не виконав.
Вказане підтверджується оригіналом розписки від 15.06.2023 року.
На вказану суму боргу ОСОБА_1 нарахував проценти в сумі 131225,76 грн. виходячи з облікової ставки НБУ, за період з 16.06.2023 року по 22.07.2025 року.
Також позивачем нараховано інфляційні втрати за період з вересня 2023 року по травень 2025 року в сумі 7466,67 грн. та 3% річних в сумі 2225,75грн.
Відповідно до ст.1046 ч.1 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В силу ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору може бути представлена розписка позичальника, що посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Частиною першою ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Оскільки строк виконання зобов'язання за договором позики настав, відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за договором не виконав, а тому з нього підлягає стягненню борг за договором позики в сумі 40 000грн.
Заперечення ОСОБА_2 щодо отримання позики саме у такому розмірі спростовуються оригіналом розписки, наявним у позивача та яку він подав до суду. Подані відповідачем скриншоти переписки з абонентом «Кредит Игорь» не спростовують зазначеного, оскільки невідомо між ким така переписка здійснена, а її зміст не свідчить про меншу суму боргу, ніж ту, що зазначена у позові.
Щодо стягнення процентів за позикою в сумі 13225,76грн. за період з 16.06.2023 року по 22.07.2025 року суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Велика Палата ВС у постанові № 310/11534/13-ц зробила висновок про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Також Велика Палата ВС наголосила на тому, що в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочки виконання грошового зобов'язання. Таким чином, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договорі, а у разі прострочки позичальником виконання зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
У постанові від 04.02.2020 р. у справі №912/1120/16 Велика Палата ВС також зазначила, що регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.
Відповідно положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.
При цьому, ОСОБА_2 подав до суду довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2025 року, яка свідчить про те, що від 05.02.2025 року він призваний на військову службу під час мобілізації, а тому вказує, що проценти за позикою йому не можуть бути нараховані.
Вказане твердження судом не приймається з огляду на те, що відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову проценти за користування кредитом не нараховуються. Однак борг у ОСОБА_2 виник за договором позики, а не кредиту, вказані поняття не є тотожними, оскільки кредит вважається фінансовою послугою, яка потребує ліцензії від Національного банку України.
З урахуванням вищевикладеного, проценти підлягають стягненню за період з 16.06.2023 по 15.09.2023, в розмірі:
40 000х25%:365х42= 1150,68грн.(з 16.06.2023 року по 27.07.2023 року);
40 000х22%:365х49= 1181,37 грн.(з 28.07.2023 року по 14.09.2023року);
40 000х20%:365х1= 21,92 грн.(15.09.2023року), а всього 2353,97грн..
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Строк виконання відповідачем за договором позики настав 13.09.2023, тобто в період дії воєнного стану, тому відповідач звільняється від відповідальності визначеної ст. 625 ЦК України, зокрема щодо стягнення інфляційних втрат-7466,67 грн. та 3%річних -2225,75 грн..
Враховуючи вищевикладене з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню борг за договором позики в сумі 40000 грн., 2353,97грн. процентів за позикою, а всього 42353,97грн..
Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 815,33грн.. (1211,20х42353,97:62918,18).
Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 524, 526, 625, 626, 627, 1046, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 15.06.2023 року у розмірі 42353,97грн., яка складається з тіла кредиту- 40000 грн., процентів в розмірі- 2353,97грн..
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 815,33грн..
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення(виготовлення) до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: