Справа № 686/30086/25
Провадження № 2-а/686/621/25
30 жовтня 2025 рік м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
при секретарі Кучерук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_1 із позовом в якому просив скасувати постанову №12088 від 07.10.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.10.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову №12088 у справі про адміністративне правопорушення якою він був визнаний винуватим у тому, що в період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану особисто не повідомив органам, в яких перебуває на військовому обліку, відомості про результати медичних оглядів, які визначені пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», чим порушив вимоги частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Зазначив, що вказана постанова є незаконною, а висновки про вчинення ним вищевказаного адміністративного правопорушення є надуманими. Зазначив, що направлення на ВЛК з метою визначення придатності осіб до виконання військового обов'язку він не отримував та жодних ВЛК не проходив, про результати яких мав би обов'язок повідомити.
Відзив на позов відповідачем не поданий.
Позивач в судове засідання не з'явився. Подав заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.
Дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.
07 жовтня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №12088 у справі про адміністративне правопорушення згідно якою ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 гривень. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 був визнаний винуватим у тому, що він в період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану особисто не повідомив органам, в яких перебуває на військовому обліку, відомості про результати медичних оглядів, які визначені пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», чим порушив вимоги частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Предметом вищезазначеного позову є спір про притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненні під час особливого періоду.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Обов'язки органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, закладів освіти, посадових осіб, призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виконання правил військового обліку визначені статтею 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Так, згідно приписів частини 11 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулювання відносин у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі Закон № 1951-VIII)
Так, основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку. Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Держатель Реєстру: забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру; організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри" (ст.2, ч.1, пункти 1 та 3 ст.5 Закону № 1951-VIII ).
Частиною 1 ст.6 Закону 1951-VIII визначено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно пункту 17-1 частини 1 статті 7 Закону 1951-VIII до персональних даних призовників відносяться відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Порядок формування Реєстру визначений ст.13 Закону 1951-VIII. Так, за приписами вказаної статті для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік (приписці до призовних дільниць) відповідно до статті 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", віком до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Положеннями ст.14 Закону 1951-VIII визначено, що ведення Реєстру включає зокрема внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від: центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, - відомості, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7 цього Закону (п.6 ч.3 ст.14 Закону 1951-VIII).
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Як встановлено із змісту оскарженої постанови ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він не повідомив органам, в яких перебуває на військовому обліку відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку, які визначені п.17-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», чим порушив вимоги ч.11 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Разом з цим суд зазначає, що жодних доказів того, що станом на 29.09.2025 рік (дату складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення) ОСОБА_1 самостійно пройшов відповідний медичний огляд матеріали справи не містять. До того ж відповідно до положень Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» орган ведення Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до якого відноситься зокрема і районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки має можливість одержати відповідну персональну інформацію про призовника шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
З огляду на викладене слід визнати, що винесена постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності є незаконною, винесена без достатніх доказів, які б підтверджували його вину за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 №12088 у справі про адміністративне правопорушення від 07.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП скасувати, а провадження у даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605,60 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 30.10.2025 року.
Суддя: С.А.Колієв