Справа № 686/2402/25
Провадження № 2/686/2449/25
Заочне
22 жовтня 2025 рік м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
при секретарі Кучерук Н.В.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради про позбавлення батьківських прав,-
У січні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради в якому просив позбавити батьківських прав відповідача щодо її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В позові зазначив, що він є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матір'ю цих дітей є відповідач ОСОБА_3 . Діти зареєстровані і продивають за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою також проживає він, мати ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , а також двоє дітей ОСОБА_3 від першого шлюбу: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 фактично самоусунулася від виконання батьківських прав щодо своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , остання вкрай рідко з'являється до дому, часто на тривалий час пропадає, ночує на залізничному вокзалі, де вживає спиртні напої з незнайомими людьми. Остання не цікавиться життям та здоров'ям дітей, у в рідких випадках, коли з'являється вдома, часто влаштовує сварки та скандали. За період з 2018 по 2024 рік вона неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов'язків, а у вересні 2024 року за вчинення домашнього насильства щодо нього, яке були вчинено у присутності дітей. Також у липні 2024 року стосовно ОСОБА_3 судом був виданий обмежувальний припис яким заборонено останній перебувати за його місцем проживання та місцем проживання їх спільних дітей. Вимоги вказаного припису ОСОБА_3 не виконала у зв'язку із чим щодо останньої порушено відповідне кримінальне провадження. З огляду на викладене і посилаючись на те, що відповідачка тривалий час не піклується про фізичний і духовний розвиток доньок, участі в їх утриманні не приймає, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не займається питаннями їх освіти, часто вживає спиртні напої, вважав, що остання свідомо ухиляється від виконання покладених на неї батьківських обов'язків, що є підставою для позбавлення її батьківських прав щодо обох дітей. Також вважав, що за таких обставин позбавлення відповідачки батьківських прав щодо доньок буде відповідати найкращим інтересам останніх.
Відзив на позов відповідачем не поданий.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, наполягали на його задоволені. Позивач зазначив, що він разом з ОСОБА_3 фактично перебували у шлюбних стосунках, хоча офіційно шлюб не реєстрували. У вказаних сосонках у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З часу підтримання стосунків з відповідачкою та народження дітей вони проживають у квартирі матері ОСОБА_3 - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . У цій квартирі також проживають ще двоє дітей ОСОБА_3 від першого шлюбу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Зазначив, що тривалий час ОСОБА_3 фактично самоусунулася від виконання батьківських обов'язків щодо їх спільних дітей, участі у їх вихованні та утриманні не приймає. Вона часто покидає місце проживання та може бути відсутньою декілька днів, тижнів або навіть місяців. Фактично вихованням, утриманням та навчанням займається він та мати відповідачки - ОСОБА_6 . Повертаючись до дому ОСОБА_3 часто перебуває у стані алкогольного сп'яніння, влаштовує з ним та своєю матір'ю сварки та скандали. Такі сварки відбуваються при дітях. Така поведінка відповідача вкрай негативно впливає на дітей. Також просив врахувати, що останній раз ОСОБА_3 з'являлася у квартирі у липні 2025 року. З того часу він її випадково зустрів на залізничному вокзалі, та вона перебувала у стані алкогольного сп'яніння та просила у нього дати кошти.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини своєї неявки суд не повідомила.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради в судове засідання не з'явився. Подав письмову заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності. Поданий органом опіки та піклування письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача підтримав.
За таких обставин, зі згоди позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
Позивач ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 є батьками неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно характеристики вихованки Хмельницького закладу дошкільної освіти №23 «Вогник» Хмельницької міської ради встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відвідує вказаний навчальний заклад з 01.09.2023 року. Дитина завжди доглянута, володіє навичками до самообслуговування. Дитину приводять в садочок та забирає бабуся ОСОБА_6 , іноді батько - ОСОБА_2 , рідко мати - ОСОБА_3 . Тато і бабуся цікавляться дитиною, запитують про поведінку та навчання дівчинки.
Згідно листа №463/01-23 від 04.12.2024 року Хмельницького міського центру соціальних служб вбачається, що за результатами проведення психологічної консультації з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що у дитини підвищений індекс тривожності, близький емоційний контакт проявляє до батька ОСОБА_2 , сестер ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , бабусю ОСОБА_13 . Під час консультації у дівчинки спостерігалася тенденція до небажання надавати відомості про себе та свою сім'ю; в поясненнях на запитання що стосуються матері в її житті, відповідала або знижуючи плечима, та здебільшого «не знаю».
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26.11.2018 року (справа №686/23319/18) ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП. Згідно вказаної постанови ОСОБА_3 була визнана винуватою у неналежному виконанні своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яке полягало у тому, що вона в період з 12 по 13.09.2018 рік залишила їх за місцем проживання, а сама перебувала на залізничному вокзалі з незнайомими особами.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 13.03.2019 року (справа №686/3875/19) ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП. Згідно вказаної постанови ОСОБА_3 була визнана винуватою у неналежному виконанні своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яке полягало у тому, що вона залишила дітей за місцем проживання, а сама перебувала з незнайомими особами та вживала спиртні напої.
Постановами Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.11.2019 року (справа №686/24809/19) та від 28.11.2019 року (справа №686/29467/19) ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП та ч.1 ст.184 КУпАП відповідно. Згідно вказаних постанов суду ОСОБА_3 була визнана винуватою в ухиленні від належного виконання батьківських обов'язків, передбачених ст.1540 СК України, яке полягає у тому, що її неповнолітня донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 курила сигарети.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 23.11.2020 року (справа №686/12205/20) провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_3 було закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Вказаною постановою судом було встановлено факт, що ОСОБА_3 , повторно протягом року порушила вимоги статті 184 КУпАП, а саме в період часу з 24.03.2020 року по 03.04.2020 року залишила неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та сама з невідомими особами вживала алкогольні напої.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 08.06.2021 року (справа №686/10182/21) ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП. Згідно вказаної постанови ОСОБА_3 була визнана винуватою у тому, що в період часу з 16.03.2021 року по 24.03.2021 рік вона ухилися від виконання передбачених ст.150 СК України обов'язків щодо виховання дітей ОСОБА_7 , 2005 р.н., ОСОБА_8 , 2007 р.н., ОСОБА_4 , 2016 р.н. та ОСОБА_5 , 2020 р.н., внаслідок чого залишила дітей за місцем проживання та перебувала у друзів, де відпочивала, не цікавлячись дітьми.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26.09.2024 року (справа №686/25494/24) ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП. Згідно вказаної постанови ОСОБА_3 була визнана винуватою у тому, що 11.09.2024 року будучи особою, як4 протягом року було піддано адміністративному стягненню за адміністративне правопорушення, передбаченае ч.1 ст.173-2 КУпАП, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 повторно вчинила щодо свого співмешканця ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.07.2024 року (справа №686/18900/24) видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 яким останній було заборонено перебувати в місця проживання ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , неповнолітньої ОСОБА_8 та малолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 ; спілкуватися з постраждалими ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , неповнолітньої ОСОБА_8 , малолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не наближатися до місця їх проживання, навчання та інших місць частого відвідування на відстань ближче 500 метрів, вести з постраждалими листування, телефонні переговори, особисто чи через третіх осіб розшукувати постраждалих.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 01.10.2024 року (справа №686/26415/24) ОСОБА_3 були визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України та призначено покарання у виді 2 років пробаційного нагляду. Вказаним вироком ОСОБА_3 була визнана винуватою у тому, що вона нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч.4 ст.350-6 ЦПК України, відповідно до якої видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, діючи умисно, 11.08.2024 о 20:04 годин умисно не виконала обмежувальний припис, порушила встановлені судом заходи тимчасового обмеження, а саме наблизилась на відстань ближче 500 метрів та контактувала і спілкувалася з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , чим заподіяла шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 07.07.2025 року (справа №686/16612/25) ОСОБА_3 було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. Згідно вказаної постанови ОСОБА_3 була визнана винуватою у тому, що в період часу з 05.05.по 24.05.2025 рік ухилися від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст.150 СК України щодо своїх малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме матеріально не допомагає дітям, не приділяє материнської турботи, залишає місце спільного проживання з дітьми на тривалий час, зловживає алкоголем, чим негативно впливає на фізичний, духовний і моральний розвиток дітей.
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради №1107/01-31 від 08.05.2025 року, який затверджений рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №654 від 08.05.2025 року визнано доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допитана в якості свідка ОСОБА_6 суду повідомила, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_2 . Разом з нею проживає її донька ОСОБА_3 , її онуки (доньки ОСОБА_3 ) ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. Також з ними проживає батько малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_2 . Її донька ОСОБА_3 тривалий час не виконує своїх батьківських обов'язків щодо своїх дітей. Остання не турбується про їх матеріальне забезпечення, виховання та навчання. Всі ці обов'язки фактично виконує вона та ОСОБА_2 . ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями, часто залишає самих дітей без жодного нагляду, покидає житло на тривалий час (на декілька днів або місяців) та перебуває у невідомих місцях. Остання жодної участі в матеріальному утриманні дітей не приймає, а всі зароблені кошти витрачає на алкоголь. Коли приходить до дому, вживає алкоголь, влаштовує скандали з нею та своїм співмешканцем свідками яких є діти. Також вчиняє психологічне насильство над дітьми, кричить на них. Фактично ОСОБА_3 самоусунулася від виховання своїх дітей та переклала цей обов'язок на неї та батька дітей ОСОБА_3 .
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду повідомили, що ОСОБА_3 є їх матір'ю. Вони проживають у квартирі бабусі ОСОБА_6 . Разом з ними також проживають їх зведені сестри ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх батько ОСОБА_2 . Зазначили, що з матір'ю ОСОБА_3 вони фактично не спілкуються та мають з нею вкрай погані стосунки. Їх мати часто вживає алкоголь (на скільки себе пам'ятають мати завжди вживала алкоголь), перебуваючи вдома часто влаштовує сварки та скандали. Також вона часто покидає квартиру та тривалий час перебуває у невідомих місцях. Був певний період коли мати перестала вживати спиртні напої, проте це тривало недовго. Коли мати вдова вона часто поводиться до них та інших дітей агресивно, часто кричить. Фактично вихованням та утриманням сестер ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , займаються їх батько ОСОБА_2 та бабуся.
Застосовані норми права та позиція суду.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Преамбулою Конвенції визначено, що держави-учасниці беруть до уваги принципи, закладені в Декларації прав дитини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року. У відповідності до 6 принципу цієї Декларації дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю.
Із положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч. 4 ст. 10 ЦПК України слідує, що суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Мамчур проти України» ("Mamchur v. Ukraine", заява №10383/09, рішення від 16 липня 2015 року, п. 100) зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Також у рішенні від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» («Hunt v. Ukraine», заява №31111/04, п.п. 57-58) Європейський суд з прав людини вказав на те, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до сина.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно із ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
У відповідності до п.п.15 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30.03.2007, № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб,які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків (постанова Верховного Суду від 12.09.2019 року у справі № 638/6919/16-ц).
Дослідженими матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 є матір'ю малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідач неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки щодо своїх дітей, не приймає належної участі у їх вихованні, утриманні, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя. Часто та на тривалий період покидає місце проживання дітей, яких залишає без свого нагляду; вживає алкогольні напої. Така негативна поведінка відповідача щодо своїх дітей носить систематичний і тривалий характер. Відповідач неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ухилення від належного виконання батьківських обов'язків щодо дітей, проте таку свою поведінку не змінила.
Така поведінка матері до малолітніх доньок, з огляду на її тривалий час є свідомим нехтуванням нею своїх обов'язків по вихованню, навчанню, фізичному і духовному розвитку дітей, підготовки їх до самостійного життя.
З огляду на встановлені обставини, а також зважаючи на характер негативної поведінки відповідача стосовно своїх дітей, її систематичність і тривалість, фактів вчинення відповідачкою домашнього насильства як по відношенню до своїх дітей так і інших членів сім'ї, яке відбувається у присутності дітей, на переконання суду, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, є підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав щодо малолітніх доньок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 141, 223, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав стосовно її неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1211,20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради, код ЄРДПОУ 04060772, адреса: м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд.3.
Повний текст судового рішення буде виготовлено 03.11.2025 року.
Суддя: