Справа № 686/26261/25
Провадження № 1-кс/686/10426/25
31 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості СВ Хмельницького РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Хмельницький, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, утриманців немає, оператора БПЛА в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,у кримінальному провадженні № 12025243000002775,
встановив:
31.10.2025 слідчий слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, погодженим прокурором Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України посилаючись на те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити ряд інших нових, умисних кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні слідчий і прокурор клопотання підтримали, наполягали на його задоволенні.
Підозрюваний та його захисник щодо задоволення клопотання заперечили, разом із тим просили застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 у квітні 2025 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 , не маючи постійного джерела доходу, діючи з корисливих мотивів, вирішив заволодіти чужим майном (продукцією) шляхом обману.
Так, ОСОБА_6 перебуваючи у період з березня по квітень 2025 року на стажуванні на посаді кур'єра у службі доставки їжі «La П'єц» у місті Хмельницький, під час виконання трудових обов'язків був обізнаний з особливостями організації роботи закладу, зокрема із системою прийому замовлень через інтернет-додаток, порядком перевірки квитанцій про оплату, достовірно знаючи, що працівники закладу не перевіряють автентичність наданих клієнтами квитанцій, приймаючи їх без належної перевірки.
Знаючи вказану інформацію, після звільнення із посади кур'єра, ОСОБА_6 з метою отримання незаконного прибутку, вирішив використати її для заволодіння продукцією «Lа П'єц» шляхом обману.
В подальшому, 14 квітня 2025 року ОСОБА_6 перебуваючи в будинку № 62, що розташований по вул. Верейського, в місті Хмельницький, використовуючи мобільні телефони «Oppo Reno3 Pro», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 та «Samsung Galaxy A15», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , із SIM-картками оператора «Vodafone» за № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , зайшов у власний мобільний застосунок «Приват24», де відкрив збережену транзакцію про оплату продуктів харчування та створив електронну копію квитанції.
Після чого, ОСОБА_6 достовірно знаючи, що електронна квитанція є офіційним документом, в порушення ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 12 Закону України «Про платіжні послуги» за допомогою власних мобільних телефонів та додатку «Microsoft Word» в період часу з 14.04.2025 по 16.09.2025, умисно вніс до 138 електронних зображень платіжної квитанції завідомо неправдиві відомості, а саме: змінив власні анкетні дані на « ОСОБА_8 », суму, дату, час і реквізити платежу, створивши таким чином підроблені електронні квитанції про оплату для їх подальшого використання з метою заволодіння майном.
За таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у підробленні іншого офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає право, з метою використання його підроблювачем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Надалі, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, у період з 14.04.2025 по 16.09.2025, перебуваючи за адресою свого місця проживання, використовував завідомо підроблені електронні квитанції банку як документи, що нібито підтверджують здійснення безготівкової оплати замовлень продукції закладу доставки їжі «La П'єц» за наступних обставин.
Так, достовірно знаючи, що створені ним за допомогою програми «Microsoft Word» квитанції містять завідомо неправдиві відомості щодо прізвища платника, реквізитів платежу, дати, часу, суми та призначення платежу, і не відображають реального факту перерахування коштів, ОСОБА_6 у період часу з 14.04.2025 по 16.09.2025, діючи умисно використав їх шляхом надсилання 138 завідомо підроблених для нього електронних квитанцій через месенджер «Telegram» на офіційний акаунт служби доставки «Ла П'єц» з номером НОМЕР_8 з метою підтвердження нібито здійсненої оплати за замовлення продукції.
В подальшому внаслідок використання вказаних підроблених електронних документів працівники закладу, будучи введеними в оману щодо дійсності квитанцій, вважаючи їх справжніми, підтверджували отримання оплати, готували замовлення та передавали продукцію кур'єрам для доставки, чим фактично забезпечували реалізацію злочинного умислу ОСОБА_6 на заволодіння продукцією підприємства без її оплати.
За таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України;
Окрім цього, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння майнової шкоди піцерії «La П'єц» в особі потерпілого ОСОБА_9 та бажаючи їх настання, у період із 14.04.2025 по 16.09.2025 в умовах воєнного стану, запровадженого на всій території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, вчинив ряд тотожних, умисних дії, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме продукцією закладу доставки їжі «La П'єц» у місті Хмельницькому, при цьому умисно використовуючи впродовж вищевказаного періоду 138 завідомо підроблених для нього електронних квитанцій для здійснення замовлень за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 в період часу з 14.04.2025 по 30.04.2025 реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння продукцією закладу доставки їжі «La П'єц», діючи з корисливих мотивів, умисно, шляхом обману, використовуючи месенджер «Telegram» за № НОМЕР_7 , здійснив 18 інтернет замовлень на загальну суму 38 368 грн., використовуючи завідомо підроблені електронні квитанції про оплату, які у вказаний пероід надсилав на офіційний акаунт «La П'єц» за № НОМЕР_8 , внаслідок чого працівники закладу, будучи веденним в оману, сприймали такі квитанції як дійсні, виконували замовлення та здійснювали доставку продукції без фактичної оплати, чим спричинив ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду на вказану суму.
Також, ОСОБА_6 у період з 03.05.2025 по 30.05.2025 реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння продукцією закладу, діючи з корисливих мотивів, умисно, шляхом обману, використовуючи месенджер «Telegram» за № НОМЕР_7 , здійснив 30 інтернет-замовлень продукції закладу доставки їжі «Lа П'єц» на загальну суму 85 617 грн., використовуючи завідомо підроблені електронні квитанції про оплату, які у вказаний період надсилав на офіційний акаунт «Lа П'єц» за № НОМЕР_8 , внаслідок чого працівники закладу будучи веденим в оману, сприймали такі квитанції як дійсні, виконували замовлення та здійснювали доставку продукції без фактичної оплати, чим спричинив ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду на вказану суму.
Окрім того, ОСОБА_6 у період з 03.06.2025 по 30.06.2025 реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння продукцією закладу, діючи з корисливих мотивів, умисно, шляхом обману, використовуючи месенджер «Telegram» за № НОМЕР_7 , здійснив 28 інтернет-замовлень продукції закладу доставки їжі «Lа П'єц» на загальну суму 75 139 грн., використовуючи завідомо підроблені електронні квитанції про оплату, які у вказаний період надсилав на офіційний акаунт «Lа П'єц» за № НОМЕР_8 , внаслідок чого працівники закладу будучи веденним в оману, сприймали такі квитанції як дійсні, виконували замовлення та здійснювали доставку продукції без фактичної оплати, чим спричинив ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду на вказану суму.
Також, ОСОБА_6 у період з 03.07.2025 по 30.07.2025 реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння продукцією закладу, діючи з корисливих мотивів, умисно, шляхом обману, використовуючи месенджер «Telegram» за № НОМЕР_7 , здійснив 15 інтернет-замовлень продукції закладу доставки їжі «Lа П'єц» на загальну суму 66 087 грн., використовуючи завідомо підроблені електронні квитанції про оплату, які у вказаний період надсилав на офіційний акаунт «Lа П'єц» за № НОМЕР_8 , внаслідок чого працівники закладу будучи веденним в оману, сприймали такі квитанції як дійсні, виконували замовлення та здійснювали доставку продукції без фактичної оплати, чим спричинив ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду на вказану суму.
Окрім того, ОСОБА_6 у період з 01.08.2025 по 31.08.2025 реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння продукцією закладу, діючи з корисливих мотивів, умисно, шляхом обману, використовуючи месенджер «Telegram» за № НОМЕР_7 , здійснив 15 інтернет-замовлень продукції закладу доставки їжі «Lа П'єц» на загальну суму 139 741 грн., використовуючи завідомо підроблені електронні квитанції про оплату, які у вказаний період надсилав на офіційний акаунт «Lа П'єц» за № НОМЕР_8 , внаслідок чого працівники закладу будучи веденним в оману, сприймали такі квитанції як дійсні, виконували замовлення та здійснювали доставку продукції без фактичної оплати, чим спричинив ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду на вказану суму.
Також, ОСОБА_6 у період з 02.09.2025 по 16.09.2025 реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння продукцією закладу, діючи з корисливих мотивів, умисно, шляхом обману, використовуючи месенджер «Telegram» за № НОМЕР_7 , здійснив 32 інтернет-замовлення продукції закладу доставки їжі «Lа П'єц» на загальну суму 51 751 грн., використовуючи завідомо підроблені електронні квитанції про оплату, які у вказаний період надсилав на офіційний акаунт «Lа П'єц» за № НОМЕР_8 , внаслідок чого працівники закладу будучи веденним в оману, сприймали такі квитанції як дійсні, виконували замовлення та здійснювали доставку продукції без фактичної оплати, чим спричинив ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_6 умисно заволодів продукцією піцерії «Ла П'єц» на загальну суму 456 703 грн., що підтверджується бухгалтерськими документами підприємства, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на вказану суму.
За таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому у великих розмірах, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.
29.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,4 ст.358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,4 ст.358, ч. 4 ст. 190 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого; протоколом огляду телефону потерпілого; протоколом обшуку від 17.09.2025 року; рапортом від оперативних працівників; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом огляду предмету від 17.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом огляду предмету від 22.09.2025; протоколом огляду предмету від 22.09.2025; протоколом огляду предмету від 22.09.2025; протоколом огляду предмету від 22.09.2025; іншими матеріалами, які зібрані під час досудового розслідування.
ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох кримінальних проступків та тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з метою виконання вимог ст. 2 КПК України, в органу досудового розслідування виникла необхідність обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а тому згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених с. 177 КПК України:
- передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки останній вчинив тяжкі кримінальні правопорушення(злочини) за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
- підозрюваний ОСОБА_6 може шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим способом вплинути на осіб, котрим відомо про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, з метою зміни їхніх показань, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду, що вказує на наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
А тому ризик впливу підозрюваним на інших учасників кримінального провадження можливий.
- передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 у разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу, може вчинити ряд інших нових, умисних кримінальних правопорушень, оскільки останній не працює, немає постійного доходу, не має стійких соціальних зв'язків.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах та матеріалах кримінального провадження з урахуванням позиції його сторін, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин та обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушеь, передбачених ч. 1,4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора, що повідомлена ОСОБА_6 підозра ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах.
Разом із тим, слідчий суддя зауважує, що оцінка доказів на предмет їх належності, достатності для підтвердження винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення не входить до повноважень слідчого судді, утому числі у межах поданого клопотання про застосування запобіжного заходу.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
На час розгляду цього клопотання повідомлена підозра ОСОБА_6 повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України обставини, мету та підстави застосування запобіжних заходів (забезпечення належної процесуальної поведінки), вагомість наявних доказів, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні даного кримінального правопорушення, обґрунтування прокурора та слідчого наведені у поданому клопотанні, тяжкість можливого призначеного покарання, особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, прихожу до висновку, що належну процесуальну поведінку останнього забезпечить запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 , цілодобово, з покладенням на нього визначених ст.194 КПК України обов'язків, в межах досудового розслідування.
Зважаючи на встановлені обставини, вважаю, що саме такий запобіжний захід є необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та заборонити останньому залишати житло за місцем проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України виконання наступних обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала діє по 26 грудня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Хмельницького
міськрайонного суду ОСОБА_1