Рішення від 03.11.2025 по справі 685/860/25

Справа № 685/860/25

Провадження № 2/685/481/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2025 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П., розглянувши в селищі Теофіполь в порядку скороченого провадження без виклику осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2025 року адвокат Редька М.Г., діючи в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінфорс», заявивши вимогу визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 21683, вчинений 01 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., яким звернено стягнення з позивачки на користь ТОВ «Фінфорс» на погашення заборгованості за кредитним договором від 14 листопада 2018 року № 417988-А, укладеним з ТОВ «СС Лоун», правонаступником якого є відповідач ТОВ «Фінфорс», яка разом становить 6529,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у нотаріуса законних підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року № справі № 826/20084/14, залишену в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМ України від 29 червня 2011 року № 1172, кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Відповідачем письмового відзиву не направлено.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

01 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис за № 21683 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 417933-А від 14 листопада 2018 року, укладеним з ТОВ «СС Лоун», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Фінфорс» на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 40071779-11 від 23 квітня 2019 року.

Згідно даного виконавчого напису строк платежу за вищезазначеним кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів, стягнення заборгованості проводиться за період з 23 квітня 2019 року по 11 березня 2020 року. Сума заборгованості становить 6529,95 грн. і складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 3500 грн., простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 1349,95 грн. та заборгованості по штрафам і пеням в сумі 1680 грн.

Статтями 87 та 88 Закону України «Про нотаріат» передбачена можливість стягнення грошових сум або витребування майна за виконавчим написом нотаріуса на документах, що встановлюють заборгованість, але за умови, що подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлений Постановою КМ України від 29 червня 2011 року № 1172.

Пунктом 2 даного Переліку, на підставі якого виданий спірний виконавчий напис, передбачено стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року № справі № 826/20084/14, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого вищезазначеною Постановою КМ України від 29 червня 2011 року № 1172, пунктом 2, згідно якого стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса можливо за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 01 вересня 2020 року, тобто після набрання законної сили вищезазначеною постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Таким чином, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Сплачений при подачі позову судовий збір за подання позову до суду підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Підстав для стягнення судового збору за подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви судом не вбачається, оскільки матеріали справи не містять доказів сплати такого збору, подання заяви про забезпечення позову до звернення до суду з позовною заявою та ухвалення судом рішення за такою заявою.

Позивачем заявлена також вимога стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн., яка підлягає частковому задоволенню.

Частинами 1 та 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачкою надано договір № 27-08-25/1 про надання правової допомоги, укладений 27 серпня 2025 року між нею та адвокатом Редькою М.Г., у цивільній справі що визнання таким, що не підлягає виконанню, спірного виконавчого напису.

Згідно наданого позивачем акту про отримання правової допомоги від 05 вересня 2025 року адвокат Редька М.Г. надав позивачці послуги з надання правової допомоги на загальну суму 5000 грн., з яких: усна консультація, вивчення судової практики та визначення правової позиції впродовж 2 год. на суму 500 грн.; складання заяви про забезпечення позову тривалістю 1,5 год. на суму 2000 грн.; витребування у приватного виконавця та фінансової установи додаткових документів, які не були розміщені в електронному реєстрі виконавчих проваджень впродовж 1 год. на суму 500 грн.; складання позовної заяви впродовж 4 год. на суму 2000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Оскільки матеріали справи не містять відомостей про надання правової допомоги щодо складання заяви про забезпечення позову, тому і підстав для розподілу понесених витрат в цій частині судом не вбачається.

Керуючись ст.ст. 15-16, 18 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 197, 200, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (код ЄДРПОУ 41717584) задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 01 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 21683, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» грошових коштів в сумі 6529,95 грн. за кредитним договором № 417988-А від 14 листопада 2018 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 3968,96 грн. (Три тисячі дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.) судових витрат, які складаються з витрат з надання правової допомоги в сумі 3000,00 грн. та сплаченого при подачі позову судового збору в сумі 968,96 грн.

Відмовити в стягненні решти судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03 листопада 2025 року.

Суддя Самойлович А.П.

Попередній документ
131461987
Наступний документ
131461989
Інформація про рішення:
№ рішення: 131461988
№ справи: 685/860/25
Дата рішення: 03.11.2025
Дата публікації: 05.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Теофіпольський районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 08.09.2025
Предмет позову: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню