Справа № 682/1753/25
Провадження № 2/682/1070/2025
20 жовтня 2025 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Маршал І.М.,
секретаря судового засідання Захарчук С.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ганнопільської сільської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Ганнопільської сільської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. В обґрунтування позову позивач вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивачки ОСОБА_2 , який на день смерті проживав та значився зареєстрованим в с. Соснівка Шепетівського району Хмельницької області. На день смерті спадкодавець був власником земельної частки (паю) розміщеної на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшло вказане майно. Позивачка є спадкоємцем за законом після смерті спадкодавця, оскільки є рідною племінницею померлого, інші можливі спадкоємці з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини не зверталися. Позивачка у встановлений строк з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернулась, а тому нотаріусум їй було повідомлено про необхідність звернення до суду з заявою про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась. Позивачка вважає, що нею було пропущено строк з поважних причин, оскільки вона будучи не прямим спадкоємцем після смерті дядька не знала про наявність у неї права на спадкування за відсутності документів, які підтверджують родинність між батьком та дядьком позивачки, яка на даний час має намір оформити свої спадкові права після смерті дядька. З цих підстав позивач просить суд визначити їй додатковий строк терміном в три місяці, необхідний для подання заяви про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання сторона позивача надала заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.
Представником відповідача Ганнопільської сільської ради Медведюк М. до суду подано клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами справи.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цмвільного стану громадян про державну реєстрацію смерті від 23.01.2024 року. Спадкодавець доводився для позивачки ріднім дядьком, що підтверджується змістом архівної довідки Державного архіву Хмельницької області від 21.05.2025, записом акта про народження ОСОБА_2 від 25.08.1946 року, свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 . НОМЕР_1 , свідоцтвом про народження позивача Серії НОМЕР_2 від 15.12.2023 року (повторно), свідоцтвом про укладення шлюбу позивачкою НОМЕР_3 від 31.05.1987 року.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективні й власності агрофірми ім. Лесі Українки розміром 2,43 в умовних кадастрових гектарах, що посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай) Серії ХМ № 036705, зареєстрованим 31.05.1996 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 978.
Позивачка своєчасно, у встановлений законом строк, не звернулася до нотаріальної контори по місцю знаходження спадкового майна з заявою про прийняття спадщини після смерті дядька посилаючись на те, що будучи не прямим спадкоємцем після смерті дядька вона не знала про наявність у неї права на спадкування через відсутність документів, які підтверджують родинність між батьком та дядьком позивачки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, позивач, якій достовірно було відомо про смерть спадкодавця - рідного дядька впродовж 20 років від дня його смерті мала можливість та достатньо часу вжити заходів для встановлення (отримання) від відповідних державних установ необхідних документів на підтвердження її родинних зв'язків із спадкодавцем для успадкування майна, що увійшло до складу спадщини після його смерті, однак, без поважних причин, оскільки такі судом встановлені не були, цього не зробила.
З цих підстав суд не знаходить поважною причину відсутності у позивача документів, які б підтверджували родинність між її батьком та дядьком на що вона посилається, як на підставу для задоволення заявленого нею позову.
Зважаючи на викладене, суд знаходить позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України, суд ,-
В позові ОСОБА_1 до Ганнопільської сільської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.
Суддя Маршал І. М.