Справа № 681/1094/25
Провадження № 2/681/734/2025
03 листопада 2025 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Горгулько Н.А.,
розглянувши в м. Полонному в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
01.09.2025 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ТОВ «Споживчий центр» (далі - Товариство) та відповідачем 10.12.2024 укладено кредитний договір №10.12.2024-100001731, за умовами якого позивач надає відповідачу кредит у розмірі 10000 грн, строком на 140 днів, а він зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі.
У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 23600 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн, заборгованості по процентах у сумі 9100 грн, заборгованість за комісією в сумі 1000 грн та неустойки в розмірі 3500 грн, через що позивач змушений звернутися до суду.
Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 02.09.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження та постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу копія позовної заяви з доданими документами надіслана позивачем 27.09.2025 листом.
ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання судом направлено копію ухвали про відкриття провадження, яку він отримав 08.09.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.
24.09.2025 ОСОБА_1 на офіційну електронну пошту суду надіслав пояснення, в яких зазначив, що є військовослужбовцем, не заперечує проти сплати заборгованості за тілом кредиту, однак вважає, що у зв'язку з його статусом військовослужбовця відсотки не підлягають нарахуванню.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Встановлено, що 10.12.2024 ОСОБА_1 на вебсайті ТОВ «Споживчий центр» підписав пропозицію позивача укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та надала ТОВ «Споживчий центр» заявку, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 10.12.2024 за посиланням htpp://sgroshi/com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно із ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Також, 10.12.2024 відповідач одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору «Е993» підписав відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №10.12.2024-100001731, який є частиною електронного кредитного договору, укладеного у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Таким чином, 10.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10.12.2024-100001731, за яким товариство надало, а відповідач отримав кредит у розмірі 10000 грн строком на 140 днів.
При укладенні вказаного кредитного договору ОСОБА_1 було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку, під час якої з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
Відповідно до відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору сума кредиту 10000 грн. Строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 28.04.2025. Процентна ставка «Стандарт» - 1% за один день користування кредитом. Процентна ставка «Економ» - 0,5% за один день користування кредитом. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даними та наступними договорами: 4149-49ХХ-ХХХХ-1944 .
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - «Комісія за обслуговування», «Комісія») - 500 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно з графіком платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов'язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит (пункт 9 відповіді).
Видача кредитних коштів за договором кредиту підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за даними якого 10.12.2024 здійснено грошовий переказ на суму 10000 грн на номер картки НОМЕР_1 , призначення платежу «видача за договором кредиту №10.12.2024-100001731».
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі.
За умовами кредитного договору відповідач зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором, однак ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.
Як вбачається з даних довідки-розрахунку про стан заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №10.12.2024-100001731 складає 23600 грн, із них 10000 грн - основний борг, 9100 грн - проценти, 1000 грн - комісія за обслуговування та 3500 грн - неустойка.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)
Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зважаючи на оформлений у встановленому порядку кредитний договір, позивач має право вимагати від позичальника повернення кредиту та процентів за користування кредитом.
Суд не бере до уваги пояснення відповідача, в яких він зазначає, що є військовослужбовцем, у зв'язку з чим відсотки не нараховуються, оскільки на підтвердження цих обставин ним не надано жодних доказів.
Враховуючи вищевикладене, зобов'язання за основною сумою боргу за договором складає 10000 грн, розрахунок відсотків по договору, зважаючи на фактичні строки користування кредитними коштами обумовлені договором, становить 9100 грн та заборгованість за комісією становить 1000 грн, котрі підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі викладеного відсутні підстави для стягнення з відповідача 3500 грн неустойки, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» в загальній сумі 20100 грн.
З огляду на вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 85,17%, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2063 грн.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №10.12.2024-100001731 від 10.12.2024, яка складається з: 10000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 9100 грн - заборгованість за відсотками, 1000 грн - заборгованість за комісією, а всього в загальному розмірі 20100 (двадцять тисяч сто) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2063 (дві тисячі шістдесят три) грн.
У решті вимог позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його складення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, поштовий індекс 01032.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А.Горгулько