Провадження № 3/679/490/2025
Справа № 679/1555/25
03 листопада 2025 року м.Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О. М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Жовтневе-Друге Вовчанського району Харківської області, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
До Нетішинського міського суду Хмельницької області надійшов протокол серії ВАД № 419911 від 23.10.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу 22.10.2025 близько 16:00 в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, що виражалося у висловлюванні на її адресу слів нецензурної лайки, образ, погроз фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 правоохоронним органом кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Перевіривши матеріали про адміністративне правопорушення, вважаю, що вони підлягають поверненню до правоохоронного органу, яким складений даний протокол, з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП суд повинен своєчасно, повно, всебічно та об'єктивно з'ясовувати обставини справи.
З норми ст. 278 КУпАП вбачається, що суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує ряд питань, одним з яких є правильність складення протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов'язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Положеннями ст. 256 КУпАП встановлені вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Водночас уповноваженою особою правоохоронного органу при викладенні суті правопорушення у протоколі було зазначено, що внаслідок дій ОСОБА_1 могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, при цьому у протоколі не зазначено, що така шкода була завдана здоров'ю потерпілої. Отже фабула інкримінованого ОСОБА_1 у протоколі правопорушення належним чином не відображає всіх істотних ознак правопорушення.
Окрім цього правоохоронним органом дії ОСОБА_1 кваліфіковані саме за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою статті 173-2 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Проте у фабулі інкримінованого адміністративного правопорушення відсутня кваліфікуюча ознака адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме повторне протягом року вчинення інкримінованого правопорушення особою, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Нормами КУпАП не передбачена самостійна кваліфікація або перекваліфікація судом дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що перешкоджає розгляду даного протоколу по суті.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання про те, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 та «Карєлін проти Росії» від 20.09.2016 зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, суд позбавлений можливості редагувати зазначені у протоколі фабулу адміністративного правопорушення та нормативно-правовий акт, яким передбачається відповідальність за його вчинення, відповідно до норм чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини з огляду на принцип рівності сторін процесу.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Верховний Суд України роз'яснив, що правомірним є вмотивоване повернення постановою суду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14).
За таких обставин, справа не може бути розглянута судом, а матеріали підлягають поверненню для належного оформлення.
Керуючись ст. ст. 221, 254, 255, 256, 283-285 КУпАП, суддя
Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, з доданими до нього документами, повернути до Відділення поліції № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Гавриленко