Справа № 675/1632/25
Провадження № 2/675/906/2025
"31" жовтня 2025 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., за участю: секретаря судового засідання - Хом'як І. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в. м. Ізяслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з цим позовом до відповідачки ОСОБА_1 , у якому вказує, що 25 квітня 2023 року відповідачка уклала з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1194-9438, який разом із Правилами надання споживчих кредитів складає єдиний договір, у якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідачка була попередньо ознайомлена.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 18 000,00 грн строком на 300 днів зі сплатою процентів за користування кредитними коштами (знижена процентна ставка - 1,20 % в день, стандартна процентна ставка - 1,50 % в день).
У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за договором станом на 02 вересня 2025 виникла заборгованість у розмірі 73 800,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 13 860,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 59 940,00 грн.
Зазначену заборгованість позивач просить стягнути з відповідачки.
Відповідачкою подано до суду відзив на позовну заяву ТОВ «Укр Кредит Фінанс», у якому ОСОБА_1 просить позов задовольнити частково. Вказує, що не заперечує фактів укладення між сторонами кредитного договору і отримання кредитних коштів. Однак не погоджується із розміром нарахованих позивачем відсотків. Просить суд взяти до уваги положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій» від 15 вересня 2020 року № 891-ІХ, відповідно до якого загальна сума виплат за кредитом не може перевищувати подвійну суму отриманого кредиту. Зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII та визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Стверджує, що стягнення відсотків у визначеному кредитодавцем розмірі свідчить про несправедливі умови кредитного договору, оскільки розмір нарахованих відсотків у декілька разів перевищує розмір тіла кредиту.
Ухвалою судді від 02 жовтня 2025 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача Резуєв Є. В. у судове засідання не з'явився, у поданому до суду письмовому клопотанні розгляд справи просить проводити за його відсутності, вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, що підтверджується її розпискою, наявною у матеріалах справи. Про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв та клопотань не надіслала.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
У силу положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
Тому підстав для відкладення розгляду даної справи суд не вбачає.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
З'ясувавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення із наступних підстав.
Як встановлено судом, 25 квітня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1194-9438, за умовами якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачці кредит у розмірі 18 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредитні кошти та сплатити нараховані відсотки відповідно до умов кредитного договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, сторони уклали в електронній формі кредитний договір шляхом приєднання ОСОБА_1 до запропонованих товариством Правил відкриття кредитної лінії, за умовами цього договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачці кредит, а та, у свою чергу, зобов'язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Невід'ємною частиною цього договору є Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором відповідно до Методики Національного банку України (п. 11.13 кредитного договору).
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець зобов'язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Згідно з п. 2.3 кредитного договору для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту протягом перших 70 днів з дати отримання кредиту згідно рекомендованого графіку оплат.
Відповідно до п. 3.1 цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 3.2 цього договору для його укладення у порядку, встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення нового договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.
Згідно з п. 4.1 кредитного договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 18 000,00 грн, дата видачі якого 25 квітня 2023 року.
Згідно з п. 4.3 кредитного договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п. 4.4 цього договору базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Згідно з п. 4.5 кредитного договору сплату процентів за користування кредитом та комісії позичальник зобов'язаний здійснювати у визначені графіком платежів дати, які є останніми днями відповідних базових періодів.
Відповідно до п. 4.6 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму виданого кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою ставкою).
Комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту (п. 4.7 кредитного договору).
Згідно з п. 4.9 кредитного договору строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту - 18 лютого 2024 року.
Відповідно до п. 4.11 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 101 700,00 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.
Таким чином, кредитним договором визначено строк його дії до 18 лютого 2024 року та право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, відповідачка з умовами кредитного договору та правилами відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті товариства, була ознайомлена під час оформлення заявки на отримання кредитних коштів, шляхом підписання вказаних документів електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А6891.
Отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 18 000,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту за договором № 1194-9438 від 25 квітня 2023 року за допомогою системи LIQPAY, платіж № 2290398646 на платіжну карту № НОМЕР_1 , повідомленням Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» від 17 вересня 2025 року та не заперечується самою ОСОБА_1 .
Таким чином, кредитодавець виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачці кредитні кошти згідно умов кредитного договору, за умовами якого ОСОБА_1 зобов'язалася повернути отримані нею грошові кошти у визначений договором строк, однак позичальник свої зобов'язання за договором не виконала та не повернула отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним договором.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 02 вересня 2025 у відповідачки перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 83 070,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 13 860,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 69 210,00 грн.
Отже, позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі.
При цьому позичальник, скориставшись своїм правом, зменшив розмір простроченої заборгованості за процентами на суму 9270,00 грн, таким чином зменшивши її загальний розмір до 73 800,00 грн.
Тому, враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписала цей договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем А6891), направленим товариством на телефонний номер відповідачки.
Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів і комісії, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
Посилання відповідачки на те, що суд зобов'язаний застосувати положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій» від 15 вересня 2020 року № 891-ІХ, слід відхилити, виходячи з наступного.
Так, вказаним Законом ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII доповнено частинами третьою та четвертою, за змістом яких сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Із вказаних норм матеріального права вбачається, що відповідні обмеження стосуються договорів про споживчі кредити, загальний розмір кредитів за якими не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати. Однак розмір кредиту, наданого ОСОБА_1 , перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати. Крім того, зазначена норма обмежує розмір сукупної суми неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, а не розмір відсотків за кредитним договором.
Отже, положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій» від 15 вересня 2020 року № 891-ІХ не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Що стосується твердження відповідачки стосовно того, що максимальний розмір денної процентної ставки у даному випадку не може перевищувати 1 %, суд вказує таке.
У ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII унормовано, що денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Відповідно до ст. 8 цього Закону для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо) (частина друга). Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі (частина третя). Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (частина п'ята).
У силу п. 17 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734-VІІ тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (набрав чинності 24 грудня 2024 року), установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 % (до 22 квітня 2024 року); протягом наступних 120 днів 1,5 % (до 20 серпня 2024 року).
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 12 Закону № 1734-VІІ у договорі про споживче кредитування, зокрема, зазначається, денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов'язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.
На час укладення між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 кредитного договору Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ не діяв, тобто запроваджені ним обмеження не існували. Водночас у період дії укладеного між сторонами кредитного договору після внесення відповідних змін цим Законом (з 24 грудня 2024 року по 18 лютого 2024 року) розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,5 %.
Натомість розрахована за кредитним договором № 1194-9438 від 25 квітня 2023 року денна процентна ставка у цей період не перевищує 2,5 %.
Тому твердження ОСОБА_1 із приводу невідповідності умов укладеного між нею та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитного договору в частині розміру денної процентної ставки положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ не відповідають дійсності.
Водночас наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору та є правильним. Натомість відповідачка не спростувала цей розрахунок належними та допустимими доказами.
При цьому суд зауважує, що здійснення ОСОБА_1 платежів у рахунок погашення боргу за кредитним договором № 1194-9438 від 25 квітня 2023 року, на підтвердження чого відповідачка надала суду довідку Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» від 13 жовтня 2025 року, відображено у наданому ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку заборгованості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором (п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі, коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: такі положення також підлягають зміні; або договір може бути визнаним недійсним у цілому.
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачка не відмовилася в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом 14 днів з моменту його укладення, як це передбачено п. 6.9 кредитного договору, а продовжувала користуватися кредитом на погоджених сторонами умовах.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Позивачем дотримано вимоги ст.ст. 1048, 1056 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування кредитними коштами та визначення їх за спільною згодою сторонами договору, що відповідає принципу свободи договору.
ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання щодо встановлення розміру користування кредитними коштами, ознайомлена з умовами договору та погодилася із ними.
При цьому відповідачка не оспорила певні умови договору щодо нарахування відсотків за користування кредитом.
Враховуючи наведене, доводи ОСОБА_1 про те, що умови договору щодо розміру відсотків є несправедливими, суперечать нормам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.ст. 6, 627 ЦК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідачка не виконала зобов'язання за укладеним сторонами кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід стягнути прострочену заборгованість у загальному розмірі 73 800,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 13 860,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 59 940,00 грн.
Відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.
Судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачки на користь позивача.
На підставі ст.ст. 509, 512, 514, 516, 517, 526, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ - 38548598) заборгованість за кредитним договором № 1194-9438 від 25 квітня 2023 року у сумі 73 800 (сімдесят три тисячі вісімсот) грн 00 коп, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 13 860,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 59 940,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ - 38548598) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місце знаходження - м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ - 38548598.
Відповідачка ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складене 03 листопада 2025 року.
Суддя: В. І. Столковський