Копія:
"21" жовтня 2025 р. Справа № 608/1380/25
Номер провадження2/608/763/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Яковець Н. В.
з участю секретаря Олійник О. С.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, органу опіки та піклування Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про зміну способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею,-
В червні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, органу опіки та піклування Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про зміну способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, посилаючись на те, що в період з 2015 по 2018 рік сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 04.10.2022 у справі № 608/2148/21 позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод спілкування з дитиною задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні та проведенні побачень з сином ОСОБА_6 за місцем його фактичного проживання (перебування). Зобов'язано ОСОБА_4 забезпечити ОСОБА_3 спілкування з сином ОСОБА_6 через всі наявні та можливі засоби зв'язку. Відмовляючи у задоволені позову в частині встановлення графіку участі батька у спілкуванні, вихованні та побаченнях з сином та побачення і спілкування з сином без присутності матері та за місцем проживання батька, суд мотивував тим, що мати та син перебувають за межами України в Республіці Польща, а батько - на фронті захищає Україну від окупантів.
Позивач ОСОБА_3 вважає, що раніше встановлений судом спосіб його участі у вихованні сина на даний час не відповідає його інтересам та інтересам сина, а тому вимушений звернутися до суду з проханням змінити його та визначити новий спосіб участі у вихованні сина згідно прохальної частини даної позовної заяви. Звертає увагу, що у нього, як у військовослужбовця, за рахунок відносної стабілізації лінії фронту з 2022 рок по 2025 рік, на даний час з'явилося більше можливостей та часу для особистих побачень із сином, а тому подальше обмеження його у таких побаченнях, посилаючись на його перебування на фронті, є необґрунтованим та непропорційним за обставин цієї справи. Окрім того, відповідачка разом із сином повернулися з Республіки Польща та проживають у с. Антонів Чортківського району та чинить батькові перешкоди у спілкуванні із сином. Позивач вважає, що його побачення з сином надалі слід проводити за відсутності матері задля забезпечення реалізації його права на особисте безперешкодне спілкування з сином та недопущення можливого негативного впливу неприязних відносин сторін на здоров'я сина. Син подорослішав, в минулому неодноразово проводив час за місцем проживання батька та ночував в його житлі у м. Теребовля. Житлові умови у вказаному будинку є задовільними. Тому батько вважає, що можливість його побачень з сином у вихідні дні з ночівлею сина за місцем фактичного проживання батька, відповідатиме їх спільним інтересам та реалізовуватиме їх права на особисте спілкування. Крім того, попередньо встановлений судом графік спілкування не відповідає інтересам батька та сина, оскільки не містить графіку їх спільного відпочинку в періоди літніх та зимових шкільних канікул.
В серпні 2025 року представник відповідачки ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність істотних змін обставин після визначення способу участі батька у вихованні дитини рішенням суду у 2022 році, а також у зв'язку з невиконанням позивачем своїх батьківських обов'язків. ОСОБА_4 повністю заперечує викладені в позові обставини. Навпаки, поведінка позивача після ухвалення рішення 2022 року свідчить про відсутність з його боку зацікавленості у реалізації наданих можливостей спілкування з дитиною. Відповідачка зазначає, що позивач фактично не виконував рішення суду 2022 року про порядок участі у вихованні: протягом останніх років батько майже не бачився з сином і не використав визначені судом години для спілкування без поважних причин. Це підтверджується, зокрема, характеристикою зі школи, де навчається дитина - за час навчання позивач жодного разу не з'явився в навчальному закладі і не цікавився успіхами сина. Мати дитини не отримувала від позивача пропозицій щодо додаткових зустрічей чи участі у житті сина та, зі свого боку, не створювала перешкод у межах встановленого рішенням суду графіку. Більше того, позивач не скористався передбаченим законом досудовим порядком вирішення питання та не звертався до органу опіки і піклування із заявою про визначення чи зміну способу участі у вихованні дитини.
Крім того, з 2017 року стосовно позивача відкрито виконавче провадження № 56798843 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_6 згідно з виконавчим листом Чортківського райсуду від 07.08.2017, розмір аліментів було збільшено у 2022 році до 1/4 всіх видів доходу щомісячно. В матеріалах справи є розрахунок заборгованості за аліментами: станом на квітень 2023 року заборгованість позивача становила 12 118,21 грн., оскільки він систематично не сплачував аліменти в повному обсязі. Лише після вжиття державним виконавцем примусових заходів борг поступово зменшувався (наприклад, на серпень 2023 року залишок боргу складав 2 921,67 грн.). Тобто позивач тривалий час ухилявся від свого обов'язку утримувати дитину, що ставить під сумнів його сумлінність та здатність належним чином піклуватися про сина. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що позивач не довів існування жодних нових обставин, які б об'єктивно вимагали перегляду встановленого раніше порядку його участі у вихованні дитини. Навпаки, його поведінка свідчить про відсутність реальних змін та прогресу: позивач не налагодив тіснішого зв'язку з сином, не проявив ініціативи у вихованні, не виконав належно рішення суду і свої зобов'язання.
На даний час дитина проживає з матір'ю, яка повністю забезпечує його побутові та виховні потреби. Малолітній має тісний емоційний зв'язок з матір'ю та сестрою, звик до нинішнього розпорядку життя. Натомість із батьком у хлопчика поки що нема міцної прив'язаності через рідкі контакти. Різке запровадження тривалих або самостійних побачень з батьком без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, викликати тривогу або страх у незвичному середовищі. Зазначає, що малолітній ОСОБА_5 має ряд медичних станів, які вимагають постійного контролю та догляду з боку дорослого. Це означає, що дитині необхідне стабільне та уважне піклування щодня. Надання батькові можливості забирати дитину до себе без присутності матері може поставити під загрозу чіткий розпорядок лікування та догляду, що прямо суперечить інтересам сина на охорону здоров'я (ст. 6 Закону «Про охорону дитинства»).
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві.
Представник відповідачки ОСОБА_2 позовні вимоги заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи органу опіки та піклування Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області в судове засідання не з'явився, від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника, надали рішення про доцільність змінити спосіб участі позивача у вихованні дитини.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвали згідно рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2018 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_6 , що підтверджується роздруківкою актового запису про народження з додатку «Дія».
На підставі заочного рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 10.06.2022 з ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в користь ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно відповіді Теребовлянського відділу Державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області № 16891 від 29.05.2025 вбачається, що на примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 56798843 на підставі виконавчого листа № 608/605/22 від 03.08.2022 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, і до досягнення дитиною повнолітнього віку. Заборгованість по сплаті аліментів по виконавчому провадженню станом на 30.04.2025 року відсутня.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 04.10.2022 року у справі № 608/2148/21 позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод спілкування з дитиною задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , не чинити перешкод ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , у спілкуванні та проведенні побачень з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем його фактичного проживання (перебування). Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , забезпечити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 спілкування з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через всі наявні та можливі засоби зв'язку. В іншій частині позовних вимог, а саме: у задоволенні позову в частині встановлення графіку участі батька у спілкуванні, вихованні та побаченнях з сином та побачення і спілкування батька з сином без присутності матері та за місцем проживання батька - відмовити.
Згідно протоколу індивідуальної психологічної діагностики ОСОБА_6 від 20 жовтня 2025 року, проведеного психологом КУ «Центр надання соціальних послуг» Товстенської селищної ради у дитини встановлено відсутність емоційного контакту з батьком, прояв образи до тата. Сформований надійний емоційний зв'язок з мамою, яка виступає центральною фігурою прихильності. Роман відчуває безпеку, підтримку та прийняття у взаємодії з нею. Прив'язаність має характер позитивної емоційної близькості, що є підґрунтям для стабільного соціального та емоційного розвитку дитини.
Рішенням № 145 виконавчого комітету Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області від 30 вересня 2025 року «Про участь у вихованні малолітньої дитини» вирішено:
«Вважати доцільним змінити ОСОБА_3 спосіб його участі у вихованні дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та спілкуванні з дитиною, визначений рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 04.10.2022 у цивільній справі № 608/2148/21, та встановити ОСОБА_3 наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 :
1) побачення батька з дитиною у будь-який день (період) року за домовленістю з мамою дитини та за бажанням самої дитини за місцем як фактичного проживання (перебування) дитини, так і з можливістю перебування дитини за місцем фактичного проживання батька, з можливістю відвідування протягом цього часу культурно-масових, освітніх, спортивних, розважальних та оздоровчих заходів без присутності матері дитини ОСОБА_4 ;
2) щорічний спільний відпочинок батька з дитиною протягом п'яти календарних днів під час зимових шкільних канікул та десяти календарних днів під час літніх шкільних канікул без обмеження місця проведення та з правом поїздок по території України за домовленістю з мамою дитини та за бажанням самої дитини;
3) щоденне спілкування батька з дитиною через всі наявні та можливі засоби мобільного та інтернет зв'язку за бажанням самої дитини.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступних вимог чинного законодавства.
Згідно з ч.ч. 2, 6, 7, 8, 9 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Частинами 1, 2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно із вимогами ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із ст.142 СК України діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Відповідно до ч.3 ст.151 СК України батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Положеннями ст.153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
Відповідно до положень ч.1 ст.12 Конвенції ООН від 20 листопада 1989 року «Про права дитини», держави учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Також Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку:
- по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною;
- по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 згадуваного вище рішення у справі «Мамчур проти України»).
Таким чином, оцінка найкращих інтересів дитини повинна здійснюватися з врахуванням усіх вищенаведених елементів з оцінкою значимості кожного з них в порівнянні з іншими.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Статтею 9 Конвенції встановлено, що держави учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).
Так, відповідно до ч.1, 2 ст.159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Таким чином, при вирішенні даного спору та визначенні відповідності способу захисту права вимогам закону, суд враховує принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та положення ст.159 СК України, згідно з якими право на звернення до суду для усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні має той з батьків, хто проживає окремо у разі, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди.
Разом з тим, окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на виховання обома батьками.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року №31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст.35-36, §90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.
У постанові від 27.04.2022 (справа №243/4812/20) Верховний Суд наголошує на тому, що визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, потрібно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд першочергово має враховувати інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров'я, психоемоційного стану.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 23.06.2020 у справі № 754/9026/16-ц (провадження № 61-5215св19), якщо між дитиною та батьком немає психологічного зв'язку і дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір'ю, повноцінно не сприймає його як батька, зустрічі батька з дитиною потрібно проводити у присутності матері.
Верховний Суд наголошує, що дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а фактично визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Крім того, у справі № 686/14512/17 Верховний Суд у своїй постанові від 15.10.2018 наголосив, що із врахуванням віку дитини і факту її проживання та спілкування виключно із матір'ю, правильним є висновок про встановлення побачень без попереднього з'ясування бажання дитини на таку зустріч.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони разом не живуть, а їх спільний малолітній син ОСОБА_5 проживає з матір'ю.
Суд враховує те, що позивач, будучи батьком дитини, з метою налагодження емоційного контакту прагне спілкування із сином, оскільки участь у вихованні та розвитку дитини є його правом та обов'язком.
Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином у спосіб, визначений висновком органу опіки та піклування, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з сином, яке б перешкоджало нормальному розвитку дитини, судом не встановлено.
Щодо посилань представника відповідача на невиконання позивачем своїх батьківських обов'язків щодо утримання сина та наявність заборгованості по сплаті аліментів, суд зазначає, що позивачем подано довідку про відсутність такої заборгованості.
Таким чином, оцінивши та дослідивши докази в їх сукупності, врахувавши інтереси малолітньої дитини, її ставлення до батька, право останнього на спілкування з дитиною для її повного і гармонійного розвитку, суд приходить до висновку про необхідність зміни способу участі батька у вихованні та спілкуванні з сином відповідно до порядку, запропонованого органом опіки та піклування у рішенні № 145 від 30 вересня 2025 року, задовольнивши позов частково.
На основі встановленого та керуючись ст.ст. 141, 150, 151, 153, 157-159 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10-13, 76-82, 89, 95, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Змінити ОСОБА_3 спосіб його участі у вихованні дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визначений рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 04.10.2022 року, та встановити ОСОБА_3 наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 :
Дозволити побачення батька з дитиною у будь-який день (період) року за домовленістю з мамою дитини та за бажанням самої дитини за місцем як фактичного проживання (перебування) дитини, так і з можливістю перебування дитини за місцем фактичного проживання батька, з можливістю відвідування протягом цього часу культурно-масових, освітніх, спортивних та оздоровчих заходів без присутності матері дитини ОСОБА_4 .
Щорічний спільний відпочинок батька з дитиною протягом п' яти календарних днів під час зимових шкільних канікул та десяти календарних днів під час літніх шкільних канікул без обмеження місця проведення та з правом поїздок по території України за домовленістю з мамою дитини та за бажанням самої дитини.
Щоденне спілкування батька з дитиною через всі наявні та можливі засоби мобільного та інтернет зв'язку за бажанням самої дитини.
В решті позову відмовити.
Судові витрати покласти на сторони в межах, ними понесених.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31 жовтня 2025 року.
Суддя:/підпис/
Згідно з оригіналом
Рішення набрало законної сили "___"____________2025 року.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1380/25, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Суддя: Н. В. Яковець
Копію рішення видано "___"________________2025 року.
Секретар: