Копія
"27" жовтня 2025 р. Справа № 569/19123/25
Номер провадження2/608/1168/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Яковець Н. В.
за участю секретаря Олійник О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У вересні 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини.
13 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 924302492 на суму 22 000 гривень. Відповідач самостійно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт товариства, заявив бажання про отримання коштів, подавши відповідну заяву, в якій вказав свої персональні дані, номер банківської картки для перерахування коштів. Кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора MNV37Е3F, який було направлено позичальнику на номер мобільного телефону. Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 22 000 гривень на банківську карту № НОМЕР_1 , що належить відповідачу, що в свою чергу слугує доказом того, що відповідач прийняв пропозицію ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Відповідно до умов Кредитного договору кредитор надав ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах.
Право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлене ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, а після цього ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023, а в подальшому ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025.
Відповідач ОСОБА_1 не виконував умови договору належним чином, внаслідок чого утворилась загальна заборгованість в розмірі 24 041,60 гривень, яка складається з наступного: 22 000 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 2 041,60 гривень - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. З огляду на викладені обставини, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі та понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень, зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (без виклику) сторін.
Представник відповідачки адвокат Назаренко Я. В. подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що відповідачка заперечує укладання кредитного договору на умовах визначених в примірнику Позивача, адже відсутні докази укладання кредитного договору саме у наданій Позивачем редакції. Вважає, що Позивач свідомо ввів в оману Відповідачку щодо відсоткової ставки, оскільки керування сайтом та зміна інформації на сайті залежить виключно від дії Позивача і відповідно таку інформацію можна змінювати декілька разів на день, за бажанням. Також Позивач свідомо повівся недобросовісно, коли не повідомив Відповідачку про реквізити для оплати боргу та зміну сторони Кредитора. При укладенні договору з Відповідачем Позивач дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими Позивач. Тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Також вважає, що заявлені витрати на правову допомогу Позивача завищені, оскільки такі позови для нього є однотипними, тому просить зменшити їх до 1500 грн. у разі задоволення повного чи часткового.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що при заповненні Заявки на кредит Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Таким чином, встановивши, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та за відсутності належних доказів про те, що договори укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідних договорів недійсними. Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV37E3F направлено Відповідачу 13.02.2022 16:02:15 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 13.02.2022 16:02:38. Звертають увагу, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Враховуючи вищевикладене, Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Тому представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Щодо витрат на правничу допомогу, також вважає, що адвокатом професійна правнича допомога надана належним чином, тому просить вказані витрати покласти на відповідача.
Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідачки Шепель В. М. у відзиві просила відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 13 лютого 2022 року укладений кредитний договір № 924302492 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Виконання кредитором обов'язку щодо надання грошових коштів підтверджується платіжним дорученням від 13 лютого 2022 року.
Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором № 924302492 ОСОБА_1 прострочив заборгованість за тілом кредиту в розмірі 22 000 гривень; заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом в розмірі 2 041,60 гривень, загальна сума заборгованості 24 041,60 гривень.
Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) 28.11.2018 укладено Договір факторингу № 28/1118-01, а після цього 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01, а 04.06.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю.
Відповідно до умов договору факторингу Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. (п.1.1).
Перехід від клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
З реєстру боржників від 04.06.2025 року клієнт - ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відступає Фактору - ТОВ «Юніт капітал» вимоги заборгованостей до боржників - позичальників на умовах, передбачених договором Факторингу від 04.06.2025 року, в тому числі і щодо боржника ОСОБА_1 на суму 24 041,60 гривень.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Так, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 досягнули згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням електронного підпису, а встановлені судом обставини дають підстави дійти висновку, що кредитний договір № 924302492 від 13.02.2022 року відповідає положенням ст. 203, 205, 207 ЦК України, відповідачем не визнавався недійсним, що свідчить про прийняття всіх істотних умов договору.
Отже, позивачем доведено, що договір укладено в електронній формі. Відповідач підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримала свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мала змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з договором на сайті Товариства в особистому кабінеті.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).
Враховуючи викладене, позивач належними та допустимими доказами довів наявність волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору та погодження його суттєвих умов згідно правил надання грошових коштів у позику без погодження яких позичальник не зміг би отримати кредит згідно алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положення ч. 1 ст. 1046 ЦК України передбачають, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
За умовами укладених договорів факторингу право грошової вимоги переходить від клієнта до фактора в момент підписання відповідного реєстру прав вимоги. У даній справі такі реєстри підписано і скріплено печатками сторонами, що підтверджує передачу прав вимоги за кредитним договором.
На думку суду, саме по собі неповідомлення боржника про заміну кредитора (на що вказує у відзиві представник відповідча) не припиняє зобов'язань сторін за договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості на користь нового кредитора.
В матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів, відступлення у встановленому законом порядку права вимоги за кредитним договором на користь позивача, тому суд приходить до висновку про наявність у нового кредитора (позивача) права вимоги за кредитним договором до відповідача ОСОБА_1 .
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач визначив суму заборгованості в розмірі 24 041,60 гривень, яка складається з наступного: 22 000 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 2 041,60 гривень - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Оскільки, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, а відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, а тому позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне. Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду: Договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, Додаткову угоду № 25770580219 від 05.06.2025 до Договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025, Акт прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 05.06.2025, згідно яких вартість наданих адвокатом послуг згідно переліку таких послуг складає в загальному розмірі 7000,00 грн.
Враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, складність даної справи, зважаючи на принципи реальності та співмірності судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
На підставі ст.ст. 526, 530, 549, 553, 554, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 133, 137, 141, 263-268, 274 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 924302492 від 13 лютого 2022 року в розмірі 24 041 (двадцять чотири тисячі сорок одна) гривня 60 копійок, з яких: 22 000 (двадцять дві тисячі) гривень - заборгованість по тілу кредиту; 2 041 (дві тисячі сорок одна) гривня 60 копійок - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, а також 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору та 3 000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом
Рішення набрало законної сили «___» ________________ 2025 року.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 569/19123/25, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Суддя: Н. В. Яковець
Копію рішення видано «___»____________________202___ року.
Секретар: