03.11.2025 Справа №607/20947/25 Провадження №3/607/7660/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як встановлено в судовому засіданні, громадянин ОСОБА_1 29 вересня 2025 року о 13 год. 29 хв. в м. Тернополі по вул. К. Савури, 2 керував транспортним засобом марки «Fiat Fiorino», державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи при собі посвідчення водія на право керування таким транспортним засобом та будучи позбавленим права керування транспортними засобами, порушивши таким чином вимоги п. 2.1 «а» ПДР України, що вчинено повторно протягом року.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився і про причину неявки в суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
В рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе справу розглядати у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який не з'явився до зали судових засідань з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім цього, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена матеріалами справи, а саме даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 468395 від 29.09.2025 року; аудіовізуальному диску, на якому міститься розгляд справи суб'єктом владних повноважень на місці зупинки автомобіля марки «Fiat Fiorino», державний номерний знак НОМЕР_2 ; рапорті поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Тракало Ю.В. від 29.09.2025 р.; копії постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.11.2024 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами; копії постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.04.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами; довідках Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП від 30.09.2025 р.
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення.
При цьому судом береться до уваги те, що санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Як вбачається із висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладений у постанові від 04.09.2023 року по справі №702/301/20, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. З вказаної постанови випливає, що навіть за відсутності в особи посвідчення водія її може бути позбавлено права керувати транспортними засобами, адже особи, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, несуть суспільну небезпеку для оточуючих.
Таким чином вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлення права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки саме таке стягнення, на думку суду, буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також буде достатнім для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень в майбутньому.
Вирішуючи питання щодо обсягу застосованого стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП у разі, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2024 року у справі № 607/24274/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на строк 5 (п'ять) років.
Також постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2024 року у справі № 607/21453/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на строк 1 (один) рік.
Крім того постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2025 року у справі № 607/1355/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на строк 5 (п'ять) років. На підставі ч. 2 ст. 30 КУпАП з урахуванням постанов Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2024 року у справі № 607/24274/24 та від 13 грудня 2024 року у справі № 607/21453/24 визначено остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на строк 10 (десять) років 9 (дев'ять) місяців 19 (дев'ятнадцять) днів.
Вказана постанова суду набрала законної сили 12 травня 2025 року. Таким чином станом на день судового розгляду у даній справі невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами складає 10 (десять) років 3 (три) місяці 26 (двадцять шість) днів.
З урахуванням викладеного, до стягнення, застосованого до ОСОБА_1 цією постановою у виді позбавлення права керування транспортними засобами, слід приєднати невідбуту частину стягнення у виді 10 (десяти) років 3 (трьох) місяців 26 (двадцяти шести) днів позбавлення права керування транспортними засобами і призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 15 (п'ятнадцять) років 3 (три) місяці 26 (двадцять шість) днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Керуючись ст. ст. 8, 126, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_1 цією постановою, приєднати невідбуту частину стягнення за постановами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2024 року у справі № 607/24274/24, від 13 грудня 2024 року у справі № 607/21453/24 та від 10.04.2025 року у справі №607/1355/25, у виді 10 (десяти) років 3 (трьох) місяців 26 (двадцяти шести) днів позбавлення права керування транспортним засобом і призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 15 (п'ятнадцять) років 3 (три) місяці 26 (двадцять шість) днів.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 81600,00 грн. (вісімдесят одна тисяча шістот гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо