20.10.2025 Справа №607/21769/25 Провадження №1-кс/607/6260/2025
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), захисника ОСОБА_6 , перекладача ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 12025211060000314 від 18.10.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Федеративної Республіки Бразилія, уродженця м. Мінасу (штат Гояс), що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не працевлаштованого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить застосувати щодо ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує на те, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, окрім того, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання з наведених у ньому мотивів.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що копія клопотання йому вручена, суть підозри зрозуміла.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення вказаного клопотання, зазначивши, що підозрюваний має постійне місце проживання та не володіє українською мовою, тому не може перебувати у слідчому ізоляторі, просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Слідчий суддя установив, що ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211060000314 від 18.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України КК України.
Правоохоронними органами ставиться у провину підозрюваному ОСОБА_4 те, що 18 жовтня 2025 року, близько 04:30 год., між останнім та його знайомим ОСОБА_9 , в ході розпиття алкогольних напоїв на території АЗС «ОККО», що за адресою: с. Великі Гаї, вулиця Збаразьке кільце, буд. 1, Тернопільського району Тернопільської області, виник словесний конфлікт побутового характеру.
В ході конфлікту у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_9 , а саме на умисне вбивство останнього.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , 18 жовтня 2025 року, близько 04:30 год., ОСОБА_4 , перебуваючи на території АЗС «ОККО», що за адресою: с. Великі Гаї, вулиця Збаразьке кільце, 1, Тернопільського району Тернопільської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, а також те, що протиправне посягання на нього є кримінально карним, діючи умисно, протиправно, цілеспрямовано та рішуче, руками повалив на землю потерпілого Віейра Да Сілва Бруно та використовуючи предмет схожий на тактичий ніж, наніс ним удар в ліву ділянку черевної порожнини потерпілого.
Надалі, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заподіяння смерті ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , незважаючи на опір, який здійснював потерпілий перебуваючи лежачи спиною до землі, наніс потерпілому ще чотири удари предметом схожим на тактичний ніж, а саме два удари в область грудної клітини та два удари в область лівої нижньої кінцівки.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 , а саме нанесених ним проникаючих ударів предметом схожим на тактичний ніж, смерть ОСОБА_9 настала на місці події від отриманих тілесних ушкоджень.
Соарес ОСОБА_10 затриманий в порядку ст. 208 КПК України 18 жовтня 2025 року о 06 год. 49 хв.
18 жовтня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій особі.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій особі.
Ухвалюючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Обґрунтованість підозриОСОБА_4 у вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується доказами, а саме даними: протоколу огляду місця події від 18.10.2025; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.10.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 18.10.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 18.10.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 18.10.2025; лікарського свідоцтва про смерть № 660 від 20.10.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що є особливо тяжким злочином згідно ст. 12 КК України.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Крім того, підозрюваний є громадянином іншої держави, що дає йому можливість перетнути державний кордон України в умовах воєнного стану та переховуватись за кордоном.
Ризиком того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що їх анкетні дані та місце проживання відомі ОСОБА_4 з доданих до цього клопотання матеріалів, а відтак останній, як особисто, так і через третіх осіб, може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування та судового розгляду та його результати.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показання речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них, зазначений ризик не зменшився, так як наразі жоден з свідків не допитаний в ході судового розгляду та до проведення такого допиту вони можуть змінити свої показання на користь підозрюваного.
Отже, слідчий суддя доходить переконання про існування вказаних ризиків, а доводи сторони захисту про їх відсутність спростовані встановленими обставинами.
З урахуванням того, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням особи підозрюваного, зокрема, що він раніше не судимий, не має постійного місця проживання в Україні, його стан здоров'я, характеру вчиненого кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, характеру та обставин справи, наявність реальних ознак суспільного інтересу, в даному кримінальному провадженні, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України з врахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, який вчинений із застосуванням насильства та спричинив загибель людини, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави у вказаному кримінальному провадженні.
За таких обставин клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк до 23 год. 59 хв. 16 грудня 2025 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подання апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1