31.10.2025 Справа №607/22845/25 Провадження №1-кс/607/6492/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання заступника начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у кримінальному провадженні №12025211040001529 від 02.09.2025 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кальне Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, фізичної особи-підприємця, розлученого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
31.10.2025 заступник начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025211040001529 від 02.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211040001529 від 02.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, вступив в злочинну змову з ОСОБА_7 та іншими, на даний час невстановленими особами, з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а також сприянні їх вчиненню порадами вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, розробили злочинну схему щодо організації незаконного переправлення та сприяння незаконному переправленню через державний кордон України військовозобов'язаних чоловіків, яким заборонено перетинати державний кордон України відповідно Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із введенням 24.02.2022 на території України воєнного стану, шляхом переведення зазначених осіб поза пунктом пропуску державного кордону України, при цьому надаючи поради, вказівки щодо способів перетину та засоби для перетину державного кордону України за грошову винагороду. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_7 здійснювали на території України пошук військовозобов'язаних чоловіків призовного віку, які мали умисел уникнути від проходження військової служби за мобілізацією, для незаконного переправлення їх поза межами пункту пропуску державного кордону України до країни Європейського союзу, а саме до Республіки Угорщина. На початку серпня 2025 року, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та іншими, на даний час невстановленими особами, у відповідності до розробленої схеми злочинної діяльності, підшукали ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (анкетні дані змінено) який будучи військовозобов'язаною особою, якій на період дії правового режиму воєнного стану виїзд за межі країни забороняється, мав намір виїхати за межі території України поза пунктом пропуску за обумовлену суму грошових коштів. Надалі, 19.09.2025 о 13 год. 36 хв., перебуваючи на території станції технічного обслуговування в м. Тернопіль поблизу вулиці Будного, 21 неподалік АЗС «Моttо», ОСОБА_4 під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) надав останньому вказівки та поради стосовно можливості незаконного перетину державного кордону України та запевнив останнього про те, що йому будуть надані засоби для перевезення його із м. Тернопіль до державного кордону України, що на території Закарпатської області для переправлення його на територію Європейського союзу поза пунктом пропуску через державний кордон України та повідомив, про способи незаконного перетину кордону, перший з яких пішою ходою, поза межами пунктів пропуску вартістю якого становить 12 000 доларів США, а інша пропозиція за допомогою автомобілів, через пункт пропуску державного кордону України вартістю 15 000 доларів США. ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) погодився на пропозицію перетнути кордон пішою ходою, поза межами пунктів пропуску за 12 000 доларів США. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , діючи у відповідності до розробленої схеми злочинної діяльності, 10.10.2025 на території станції технічного обслуговування в м. Тернопіль поблизу вулиці Будного, 21 неподалік АЗС «Моttо», під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) розповів останньому про умови та механізм незаконного перетину державного кордону України поза межами пункту пропуску, які надають можливість безперешкодно перетнути державний кордон України, при цьому надав останньому вказівки та поради щодо його перетину та обговорили про спосіб передачі грошових коштів. 20.10.2025 близько 19 год. 17 хв. на території станції технічного обслуговування в м. Тернопіль по вулиці Будного, 21 неподалік АЗС «Моttо», ОСОБА_4 під час особистої зустрічі із ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) повідомив, що вартість послуги щодо організації переправлення останнього через державний кордон України поза пунктом пропуску у зв'язку із певними обставинами змінюється та становитиме 13 000 доларів США та в ході зустрічі домовилися про спосіб передачі грошових коштів з залучення знайомої ОСОБА_8 (анкетні дані змінено), а саме ОСОБА_9 . Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , діючи у відповідності до розробленої схеми злочинної діяльності, 21.10.2025 близько 17 год 33 хв на території станції технічного обслуговування в м. Тернопіль поблизу вулиці Будного, 21 неподалік АЗС «Моttо», зустрівся із ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) та ОСОБА_9 , в ході якої надав останнім вказівки та поради стосовно можливості незаконного перетину державного кордону України. Також повідомив ОСОБА_9 про те, що будуть надані засоби для перевезення ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) із м. Тернопіль до державного кордону України, що на території Закарпатської області, але для реалізації його переправлення на територію Європейського союзу поза пунктом пропуску через державний кордон України необхідно буде йому надати 13 000 доларів США для завершення злочину до кінця. Надалі ОСОБА_4 приступив до виконання задуманого спільно з ОСОБА_7 злочинного плану, пов'язаного із організацією такого незаконного переправлення, шляхом надання засобів для перетину ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) державного кордону України поза межами пункту пропуску, а також підшукування місця та напрямку для такого перетину. 29.10.2025 близько 06 год. 00 хв. ОСОБА_10 , діючи з відома ОСОБА_4 і ОСОБА_7 , прибув на автомобілі марки «Mazda CX-5» з транзитними номерними знаками НОМЕР_1 до місця проживання ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) у місті Тернополі з метою перевезення останнього з м. Тернопіль до м. Ужгород Закарпатської області. Після прибуття до м. Ужгород, зазначені особи продовжили рух у напрямку готелю «Шервуд», що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Об'їзна, 28. Того ж дня, 29.10.2025 близько 18 год. 40 хв. ОСОБА_9 зустрілася з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на станції технічного обслуговування за адресою: м. Тернопіль, поблизу вул. Будного, 21, неподалік автозаправної станції «Моttо». Під час зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 повідомили ОСОБА_9 , що ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) наразі перебуває у м. Ужгороді, проте для забезпечення можливості безперешкодного перетину державного кордону України необхідно надати грошові кошти в сумі 13 000 (тринадцять тисяч) доларів США. на що ОСОБА_9 погодилася та передала вказані грошові кошти ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
Слідчий у клопотанні зазначає, що 29.10.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання - 21 год. 15 хв. 29.10.2025) за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
30.10.2025 ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а також сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). З урахуванням викладеного та даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий у клопотанні зазначає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, тому щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно, посилаючись на положення ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахуванням наведених ризиків, тяжкості злочину, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, даних про особу підозрюваного, слідчий вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, тому просить визначити останньому заставу в розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 545 040 гривень.
Внесене клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України, його копія вручена підозрюваному.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 найбільш суворого заходу, посилаючись на обґрунтованість повідомленої останньому підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення та посилаючись на необґрунтованість повідомленої йому підозри, а також наявність на його утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у даному кримінальному провадженні та недоведеність зазначених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. За наведеного та посилаючись на міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в тому числі наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких є особою з інвалідністю, незадовільний стан здоров'я ОСОБА_4 , а також наявність у нього постійного місця проживання, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, який вважає достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків. Крім того, вказав на непомірність зазначеного слідчим у клопотанні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 , визначення якого з урахуванням відсутності в останнього значного доходу від зайняття підприємницькою діяльністю, призведе до неможливості сплати застави, а відтак безальтернативності тримання під вартою.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211040001529 від 02.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
29.10.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання - 21 год. 15 хв. 29.10.2025) за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
30.10.2025 ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а також сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Зокрема такими є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025211040001529 від 02.09.2025; письмова заява ОСОБА_8 від 02.09.2025 про вчинення кримінального правопорушення; рапорт начальника 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_11 від 02.09.2025; рапорти старшого оперуповноваженого в ОВС 3 сектору 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_12 від 03.09.2025 та 20.10.2025; протоколи допиту свідка ОСОБА_8 (анкетні дані змінено) від 03.09.2025, 21.10.2025 та 30.10.2025; протоколи за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відео контроль особи від 20.09.2025, 15.10.2025, 22.10.2025 та 30.10.2025; протоколи допиту свідка ОСОБА_9 від 21.10.2025 та 30.10.2025; протокол огляду місця події від 29.10.2025, інші матеріали досудового розслідування в їх сукупності.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В свою чергу, стороною захисту не наведено достатніх обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на непричетність ОСОБА_4 до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а також сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Як зазначено у клопотанні слідчого, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Так, про наявність ризиків того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, свідчить те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері охорони недоторканості державних кордонів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний може умисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою уникнення передбаченої законом відповідальності.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. За таких обставин, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
Водночас, слідчий суддя враховує, що відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_4 у будь-який спосіб перешкоджав проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025211040001529 від 02.09.2025, чи на даний час перешкоджає досудовому розслідуванню вказаного кримінального провадження, або ж має намір перешкоджати йому у майбутньому у матеріалах провадження немає, і слідчому судді таких даних не надано, а тому під час розгляду даного клопотання заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, свого підтвердження не знайшов.
Крім того, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, міцність його соціальних зв'язків, а також беручи до уваги відсутність у клопотанні та долучених до нього матеріалах відомостей, які б вказували на те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя також вважає недоведеним зазначений у клопотанні слідчим ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин, слідчим у поданому клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення, всупереч запереченням захисника, довела існування ризиків: переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України слугує підставою для застосування запобіжного заходу.
Таким чином, з урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту, як на цьому наполягала сторона захисту, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Надаючи оцінку наведеним в судовому засіданні підозрюваним ОСОБА_4 та його захисником-адвокатом ОСОБА_5 доводам про можливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя враховує, що за встановлених в судовому засіданні обставин та ризиків такий запобіжний захід, як і ще менш обтяжливі запобіжні заходи, не зможуть запобігти вказаним ризикам та дисциплінувати процесуальну поведінку підозрюваного.
Крім того, слідчим суддею взято до уваги посилання сторони захисту на відомості про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких є особою з інвалідністю, а також наявність у нього постійного місця проживання, втім, за наявності прямо передбачених ст. 177 КПК України ризиків у даному кримінальному провадженні, на думку слідчого судді, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним за вказаних умов, і навіть з урахуванням виключності такого заходу забезпечення кримінального провадження, він повністю відповідає як вимогам КПК України, так і обставинам даного кримінального провадження.
При оцінці доводів захисника щодо незадовільного стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя враховує відсутність доказів на підтвердження неможливості утримання ОСОБА_4 під вартою в слідчому ізоляторі за станом його здоров'я.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 178 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в тому числі, перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких є особою з інвалідністю; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей.
Слідчий суддя враховує, що застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. У зв'язку з цим, слідчий суддя враховує мотив та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення у сфері охорони недоторканості державних кордонів, який має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості.
Таким чином, в судовому засіданні прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як видно, слідчий за погодженням прокурора у клопотанні просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 545 040 гривень, посилаючись на тяжкість злочину, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу підозрюваного, а тому вказує на нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
Надаючи оцінку доводам клопотання в цій частині слідчий суддя враховує, що сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активи та взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у підозрюваного. Водночас слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
При оцінці майнового стану підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 04.01.2025 та 30.10.2025, згідно з якими за 2024 рік ОСОБА_4 отримав 39185,47 гривень соціальних виплат, а за січень-вересень 2025 року будь-які надходження відсутні, а також приймає до уваги наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких є особою з інвалідністю, та відсутність в матеріалах провадження будь-яких відомостей про наявність у власності підозрюваного цінного майна, грошових заощаджень чи інших активів. При цьому під час розгляду клопотання, стороною обвинувачення інших належних доводів, чи нових відомостей щодо зазначеної вище інформації - не надано.
За таких обставин, слідчий суддя вважає необґрунтованим висновок сторони обвинувачення про те, що існує виключний випадок і застава в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе в повній мірі забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків. Жодних відомостей з приводу цього до клопотання не додано і в судовому засіданні таких обставин не встановлено.
За наведеного та зважаючи на відсутність у матеріалах клопотання доказів на підтвердження обставин, які б у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, давали підстави для визначення застави у розмірі, що перевищує вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, доказів на підтвердження виключності даного випадку не наведено, розмір застави, про який ставиться питання у клопотанні слідчого, на переконання слідчого судді, є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_4 , що порушує права особи на свободу та особисту недоторканість, які гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відтак, враховуючи обставини вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі сімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваного.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні.
За таких обставин, клопотання слідчого, яке погоджене прокурором, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання заступника начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 год. 15 хв. 27.12.2025.
Одночасно для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі сімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/22845/25; провадження №1-кс/607/6492/2025 згідно з ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.10.2025.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 (анкетні дані змінено), ОСОБА_9 та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 29.12.2025.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1