Справа № 489/4523/25
Провадження № 2/489/2501/25
Іменем України
03 листопада 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Костюченко Г.С.,
за участю секретаря судового засідання Савкової К.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 9 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»" (далі - відповідач, ТОВ "ФК ««Європейська агенція з повернення боргів»"), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Химич Олександр Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.06.2025 за його місцем роботи ТОВ « САНСАН БУС» надійшла постанова від 12.03.2021 приватного виконавця Химича О.М. про звернення стягнення на заробітну плату в рамах виконавчого провадження №64814412. Виконавче провадження відкрито 12.03.2021 року на підставі виконавчого напису нотаріуса №6562 виданого 17.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №005-14544-190712 від 19.07.2022 укладеним між ПАТ «Дельта Банк», право вимоги в подальшому перейшло ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованість у загальній сумі становить 39 383,50 грн. Вважає, що виконавчий напис від 17.02.2021 вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, без надання доказів безспірності боргу боржника перед кредитором та на підставі договору, не посвідченого нотаріально.
Просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 17.02.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., зареєстрованого за №6562, за заявою ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», яким звернуто стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в розмірі 39 383,50 грн.
Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 10.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та витребувано у приватного нотаріуса КМНО Хара Н.С документи, на підставі яких ним було вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 6562 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, витребувано у приватного виконавця Химич О.М. копії матеріалів виконавчого провадження №648144112.
02.07.2025 року на адресу суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження, від приватного виконавця Химич О.О. на виконання ухвали суду.
08.07.2025 року від представника відповідача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, обґрунтовуючи це наступним. В обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. До того ж представник відповідача вказує що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки позивач знав про наявність заборгованості по кредитному договору повернення грошових коштів за кредитним договором №005-14544-190712 від 19.07.2012 року, тому з урахуванням принципу «розумної обачності» обґрунтовано вважати, що позивач об'єктивно мав можливість дізнатися про відкриття виконавчого провадження, а саме 12.03.2021 року, тому строк звернення до суду позивача сплив у березні (03) 2024 року. Про те, що неподання позову у визначений законом строк було зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином або у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, позивач не зазначає. Позивач не надає жодного належного доказу, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, а відповідач, навпаки, доводить, що інформацію про наявність відкритого виконавчого провадження та вчиненого виконавчого напису нотаріуса по наявній заборгованості за кредитним договором, міг отримати раніше. Посилаючись на викладені обставини представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог за позовною заявою Позивача до ТОВ «ФК «ЄАПБ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надійшла заява про розгляд справи без його участі
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у відзиві просив розглядати справи за відсутності сторони відповідача.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
19.07.2012 між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено коедитний договір №005-14544-190712, відповідно до умов якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти в позику в сумі 15 000,00 грн. Зі змісту вказаного договору вбачається, що він підписаний аналогами власноручних підписів сторін; договір не посвідчений нотаріально.
Відповідно до копії виконавчого напису №6562, вчиненого 17.02.2021, встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було винесено вказаний виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 005-14544-190712 від 19.07.2011 у розмірі 38 733,50 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 25 327,10 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 13 406,40 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України "Про нотаріат" стягнуто плати із стягувача в розмірі 650,00 грн..
Загальна сума, що підлягає стягненню складає 39 383,50 грн.
12.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О.. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №6562 виданого 17.02.2021.
12.03.2021 винесено постанову про арешт коштів та арешт майна божника у виконавчому провадженні №64814412.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік).
Так, пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
На момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов'язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України «Про нотаріат»).
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 207/1587/16 (провадження № 14-12559св18), 12.12.2018 у справі № 205/6301/16-ц (провадження 61-30321св18).
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача виписку з рахунку позивача із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості, або первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед стягувачем, зазначений у написі, є безспірним.
Також зі змісту наданих матеріалів вбачається, що вказаний договір позики не був посвідчений нотаріально, тоді як відповідно до п. 1 Переліку для вчинення нотаріального напису нотаріусу подається оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів).
Так, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.
26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Згідно змісту цих норм, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін, а Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.
Тобто на даний час діє редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, і як викладено вище, нотаріусом вимог вказаного Порядку не дотримано.
Вказане відповідає висновкам, викладеним в Постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Доводи представника відповідача та надані письмові докази не спростовують висновків викладених в Постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц.
За таких обставин та враховуючи, що нотаріусом не було дотримано вимог щодо порядку вчинення виконавчого напису, а саме такий напис було вчинено на виконання не посвідченого нотаріально договору, а також за відсутності надання кредитором документів бухгалтерського обліку на підтвердження розміру заборгованості, нарахованої відповідно до умов договору, оспорюваний виконавчий напис та встановлена в ньому заборгованість не можуть вважатися безспірними і такими, що не потребують додаткового доказування, а відтак вчинення виконавчого напису не ґрунтується на вимогах закону.
Наведені висновки ґрунтуються на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) з подібних правовідносин.
Стосовно позиції представник відповідача про пропущення позивачем строків позовної давності на звернення до суду з позовною заявою судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлена тривалість загальної позовної давності у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила
Представник відповідача доводить , що позивач знав про наявність заборгованості по кредитному договору повернення грошових коштів за кредитним договором №005-14544-190712 від 19.07.2012 року, тому з урахуванням принципу «розумної обачності» обґрунтовано вважати, що позивач об'єктивно мав можливість дізнатися про відкриття виконавчого провадження, а саме 12.03.2021 року, тому строк звернення до суду позивача сплив у березні (03) 2024 року.
Разом з тим судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України впроваджено дію карантину на території України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
01.07.2023 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 завершено дію карантину.
В той же час 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Згідно п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
З огляду на викладене, посилання представника відповідача адвоката Пивоварова А.Є. на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення із даним позовом до суду, не відповідають положенням діючого законодавства.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» обґрунтованими і доведеними та такими, що підлягають задоволенню
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2-13, 259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»" (далі - відповідач, ТОВ "ФК ««Європейська агенція з повернення боргів»"), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Химич Олександр Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 17.02.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрованого за №6562, за заявою ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», яким звернуто стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в розмірі 39 383,50 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь позивача ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ..
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул..Симона Петлюри, 30.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, адреса: 01054, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, оф.215.
Третя особа: приватний виконавець Химич Олександр Миколайович, адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 03.11.25.
Суддя Г.С.Костюченко