Справа № 487/5400/25
іменем України
"03" листопада 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., за участі секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив
в липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі -ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту у загальному розмірі 30 255 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.02.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», був укладений кредитний договір про споживчий кредит №4134008, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000 грн., строком на 30 днів, а останній зобов'язався повернути дані кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.
27.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №69-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право вимоги за договором про споживчий кредит №4134008 від 08.02.2021 року.
Заборгованість відповідача за договором про споживчий кредит №4134008 від 08.02.2021 року становить 60 255 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 13 500 грн.; заборгованість за процентами 45 255 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 1 500 грн..
Відповідач на користь первісного та нових кредиторів зобов'язання за вищевказаними кредитними договорами не виконав, тому позивач просив стягнути заборгованість в загальному розмірі 60 255 грн. та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень.
Ухвалою судді від 26 серпня 2025 року за позовною заявою відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, справу просив розглядати без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, від представника відповідача адвоката Лукіянчина І.П., на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, задовольнити заявлені позовні вимоги частково.
Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 08.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Договір про споживчий кредит №4134008, за умовами якого відповідач отримав кредит на наступних умовах: сума (загальний розмір) кредиту становить 15 000 гривень (п. 1.2 Договору); кредит надається строком на 30 днів з 08.02.2021 року до 10.03.2021 року (п 1.3, 1.4 Договору); проценти за користування кредитом: 4 500 гривень, які нараховуються за процентною ставкою 1 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.п.1.5.2 Договору), стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 Договору); комісія за надання кредиту 1 500 грн., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 Договору);кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1 Договору). Такі ж відомості щодо розрахунку містить додатках №1 (Графік платежів), № 2 (Паспорт споживчого кредиту) до договору про споживчий кредит №4134008 від 08.02.2021 року.
До договору складена Анкета-заява на кредит №4134008, яка містить, окрім відомостей щодо істотних умов кредитного договору, відомості щодо процесу оформлення та розгляду заяви.
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 акцепт договору здійснив шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора U37206.
За умовами укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з відповідачем у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом відповідача, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4 договору). Укладений ТОВ «Міолан» з відповідачем договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
Відповідно до пункту 2.3.1.1. Договору про споживчий кредит №4134008 від 08.02.2021 року сторони передбачили можливість його пролонгації на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Строк продовження кредиту може становити 3, 7 та 15 днів з максимальним розміром комісії та з максимальним розміром комісії у відсотковому значенні від поточного залишку кредиту за його продовження 3.00, 5.00 та 10.00 відповідно.
Згідно до пункту 2.3.1.2. Договору про споживчий кредит №4134008 від 08.02.2021 року передбачена пролонгація на стандартних умовах, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій) Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6 Договору.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 15 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням 39216149 від 08.02.2021 року Карта отримувача 516874*46. Призначення платежу: Кошти згідно договору 4134008.
27.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №69-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право вимоги за договором про споживчий кредит №4134008 від 08.02.2021 року.
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором про споживчий кредит №4134008 від 08.02.2021 року належним чином не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка відповідно до здійсненого ТОВ «Міолан» розрахунку складає 60 255 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 13 500 грн.; заборгованість за процентами 45 255 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 1 500 грн..
За змістом ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексуУкраїни визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. (ч.2 ст.639 ЦК України).
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму (Постанова першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19).
Аналізуючи порядок укладення договору у цій справі суд враховує, що договір був підписаний відповідачем аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора, тобто укладення між сторонами правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Таким чином, у відповідача в силу наведених вище умов укладеному ним договору та положень чинного законодавства, існує обов'язок щодо повернення коштів, взятих ним у кредит.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №4134008 від 08.02.2021 року підлягає до задоволення на загальну суму 60 255 грн. (13 500 грн. + 45 255 грн. + 1 500 грн.).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції в національній валюті від 01.08.2025 року № 641156 встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
За такого, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн..
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 06 травня 2025 року №0605, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Апологет», Актом №2495 наданих послуг відповідно до якого сума наданих послуг відповідно до договору складає 7 000 грн., детальним описом наданих послуг до Акту №2495 від23.06.2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №0605 від 06 травня 2025 року.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень.
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд
ухвалив
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №4134008 від 08.02.2021 року, на загальну суму 60 255 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 13 500 грн., заборгованість за відсотками 45 255 грн., сума заборгованості за комісією 1 500 грн., судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).
Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .
Суддя: М.М. Ротар