Справа № 464/5687/25
пр.№ 1-кп/464/519/25
03.11.2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12025142410000284 від 01.08.2025 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, непрацюючого, без зареєстрованого місця проживання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє: 03.09.2025 Сихівським районним судом м.Львова за ч.1 ст.182, ч.2 ст.182, ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки, покарання не відбув, судимість не погашена,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.389 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 будучи 26.06.2025 належним чином ознайомленим з вироком Сихівського районного суду м.Львова від 27.03.2025, яким його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді 2 років пробаційного нагляду із покладенням на нього обов'язків передбачених ст.59-1 КК України, та неодноразово попередженим працівниками Сихівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області про кримінальну відповідальність за порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду, будучи ознайомленим із умовами відбування покарання, ігноруючи обов'язки встановлені судом, без поважних причин не працевлаштувався та не являвся на планову реєстрацію, чим ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
В судовому засіданні обвинувачений вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, пояснив, що йому було відомо про те, що суд призначив покарання у виді двох років пробаційного нагляду, та те що він повинен періодично з'являтися до органу пробації і працевлаштуватися. Крім того, працівники пробації ознайомили його з умовами відбування покарання, та попередили про відповідальність за ухилення від відбування покарання. Однак він свідомо ухилився від відбування призначеного судом покарання. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Оскільки обвинувачений повністю визнав вину у інкримінованому йому кримінальному проступку, і після роз'яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з'ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження інших доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного кримінального правопорушення.
Суд, допитавши обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
Обвинувачений ОСОБА_3 ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Ці дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст.389 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не одружений, не працює, жодних осіб на утриманні немає, не перебуває на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах, раніше судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Відтак, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, наявності пом'якшуючої обставини, та беручи до уваги те, що згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання. Тому йому слід призначити покарання у виді обмеження волі за скоєне кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.389 КК України. Таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідно до передбачених ст. 65 КК України загальних засад призначення покарання.
Окрім того, судом встановлено, що вироком Сихівського районного суду м.Львова від 03.09.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.182, ч.2 ст.182, ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та за правилами ч.1 ст.70 призначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Сихівського районного суду м.Львова від 27.03.2025, більш суворим покаранням, яке призначено цим вироком, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання - 3 роки обмеження волі.
З урахуванням наявності вказаного вироку, постановленого щодо ОСОБА_3 , та часу вчинення кримінальних правопорушень, остаточне покарання обвинуваченому підлягає визначенню за правилами передбаченими ч.4 ст.70 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Судових витрат по справі немає. Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, с у д , -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.3 ст.389 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк - 2(два) роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за цим вироком, більш суворим покарання, яке призначено вироком Сихівського районного суду м.Львова від 03.09.2025, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк - 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати починаючи з дня прибуття і постановлення на облік засудженого у виправному центрі.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України, враховуючи, що на території України діє воєнний стан, суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий ОСОБА_1