Справа № 464/6599/25
пр.№ 2-а/464/83/25
29.10.2025 м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючої судді - Сабари Л.В.,
секретаря судового засідання - Рейман В.С.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Тимофіюка О.А.,
представника відповідача - Романів М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Інспекція), в якому просить постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №33-а по справі про адміністративне правопорушення від 10 липня 2025 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржуваною постановою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100 грн. Зазначену постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Звертає увагу суду на те, що об'єкт за адресою: м. Львів, вул. Морозенка, 24, не будувала, не виступала замовником, не виконувала будівельних робіт, а лише використовувала гараж як готову споруду, відтак добросовісне володіння не створює у неї обов'язку «суб'єкта містобудування», відтак обов'язку згідно з п. 14 Порядку здійснення державного архітектурного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553. Крім того, зазначає, що у оскаржуваній постанові Інспекція покликається на невиконання нею припису від 17.01.2025, при цьому, вказаним органом 13.05.2025 видано новий припис, яким встановлено строк для усунення порушень до 13.07.2025. Наявність таких приписів із різними часовими рамками позбавляє її можливості зрозуміти, який саме обов'язок та в який момент їх слід виконати, що в свою чергу, висновок про невиконання такого обов'язку нею робить передчасним. Таким чином вважає, що подія правопорушення у формі «невиконання припису» на таку дату відсутня, а відтак справа підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
02.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача Романів М.М., відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення обґрунтовує тим, що 17.01.2025 уповноваженими особами Інспекції щодо позивача складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, який містить вимогу протягом 2 місяців з дня його отримання усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил до 16.03.2025 та повідомити про виконання припису Інспекцію. В подальшому, в ході проведення другої позапланової перевірки об'єкта за адресою: м. Львів, вул. Морозенка, 24, встановлено, що позивач вимог приписів від 17.01.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил не виконала, на адресу Інспекції жодних повідомлень з даного приводу не скеровувала, у зв'язку із чим уповноваженими особами Інспекції щодо позивача складено припис від 13.05.2025 про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, який містив вимогу протягом 2 місяців з дня його отримання знести самочинно збудований об'єкт - одноповерхову капітальну спору розмірами 3.7 на 7.6 м, яка примикає до стіни багатоквартирного будинку за адресою: м. Львів, вул. Морозенка, 24, про що повідомити Інспекцію до 13.07.2025. 10.07.2025 Інспекцією винесено оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винною за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Щодо покликань позивача на відсутній у неї статусу суб'єкта містобудування представник відповідача вказує, що таким обставинам надано оцінку судами при розгляді справи №462/930/25. Самочинно збудований об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 , є незавершеним будівництвом, перебуває у користуванні позивача, а долучені нею документи не мають жодного відношення до об'єкта, через який ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності. Крім того зазначає, що новий припис від 13.05.2025 складено Інспекцією за результатами другої перевірки об'єкта, з метою здійснення перевірки виконання нею вимог припису від 17.01.2025, який нею не виконано, у зв'язку із чим притягнуто до адміністративної відповідальності. Наполягає, що Інспекцією дотримано усіх вимог чинного законодавства, а наведені позивачем у позові твердження не знаходять свого підтвердження, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 23.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито у справі спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 , її представник Тимофіюк О.А. в судовому засіданні позов підтримали з підстав, що в ньому викладені, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Представник відповідача Романів М.М. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тощо.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 188-42 КУпАП особа притягується до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
З цього слідує, що диспозиція вказаної норми є бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів - правил, положень, інструкцій.
Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності, врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038), Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Порядок №553).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи зокрема, після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частинами 1, 2 ст. 36 вказаного Закону визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. У разі якщо у складі об'єкта будівництва є майбутні об'єкти нерухомості, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається реєстраційний номер проектної документації на будівництво в Реєстрі будівельної діяльності, крім об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Відповідно до положень ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль-це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Положеннями ч. 3 вказаної норми передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил.
Аналогічні положення закріплені й у Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, пунктом 1 якого визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
При дослідженні доказів, судом встановлено наступне.
Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №33-а по справі про адміністративне правопорушення від 10 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100 грн.
Вказаною постановою встановлено, що під час проведення позапланової перевірки посадовими особами Інспекції встановлено, що замовником будівництва - фізичною особою ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.01.2025, який винесено посадовими особами Інспекції щодо об'єкта будівництва «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 ». Згідно з Реєстром будівельної діяльності, станом на момент проведення даної перевірки відомості про реєстрацію документів, що дають право на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 - відсутні, що в свою чергу кваліфікується як невиконання законним вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, чим порушено абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.
Як вбачається із припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.01.2025, винесеного головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції Грициною Я.М., за результатами проведення позапланової перевірки на об'єкті: АДРЕСА_1 , встановлено, що за вказаною адресою ОСОБА_1 здійснюється будівництво одноповерхової капітальної будівлі розмірами 3.7 на 7.6 м, яка примикає до стіни багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В реєстрі будівельної діяльності дозвільні документи, які надають право на виконання будівельних робі за вказаною адресою, відсутні, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466.
Вказаним приписом, з метою усунення виявлених правопорушень, поставлено вимогу ОСОБА_1 протягом 2 місяців з дня отримання даного припису усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зазначені у даному приписі.
Вказаний припис отримано ОСОБА_1 17.01.2025, про що свідчить її підпис на такому приписі.
На підставі наказів Міністерства розвитку громад та територій України від 13.12.2024 №1448, від 17.04.2025 №708, наказу Інспекції від 30.04.2025 №45-П, на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , проведено перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з листом Управління земельних ресурсів Львівської міської ради від 28.08.2025, заявою позивача від 18.08.2025, викопіюванням з плану м. Львова вбачається, що ОСОБА_1 у серпні 2025 року вчиняла дії, спрямовані на виконання припису від 17.01.2025.
При вирішенні спору, суд встановив наступне.
Посадовими особами Інспекції, на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 13.12.2024 №1448, проведено перевірку на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 06.01.2025 по 17.01.2025. За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 здійснюється будівництво одноповерхової капітальної будівлі розміром 3,7 м на 7,6 м, що примикає до стіни багатоквартирного будинку за вищевказаною адресою. В реєстрі будівельної діяльності, дозвільні документи, які надають право на виконання будівельних робіт, за цією адресою відсутні. За результатами проведеної перевірки, ОСОБА_1 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.01.2025 з вимогою в двомісячний термін усунути виявлені порушення вимог законодавства, а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 17.01.2025.
З наведеного слідує, що, на момент проведення перевірки, ОСОБА_1 порушено вимоги п.1 ч. 1 ст. 34 та ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Доказів про те, що останньою до перевірки було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, позивачем суду не надано.
З метою перевірки виконання ОСОБА_1 вимог приписів від 17.01.2025, 30.04.2025 Інспекцією видано наказ №45-П від 30.04.2025 на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 17.04.2025 № 708 про проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до котрого проведено перевірку. Як вбачається із Акту про проведення перевірки, ОСОБА_1 не усунуто вимог, вказаних у приписах від 17.01.2025.
При цьому, суд критично розцінює доводи позивача в частині того, що остання не веде жодних будівельних робіт так як отримала у власність збудований гараж, що примикає до будинку у АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, що підтверджується розпискою 25.09.2004, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі №462/930/25 під час здійснення позапланової перевірки контролюючим органом при виїзді на місце знаходження об'єкта будівництва, було здійснено обміри капітальної споруди, яку збудувала позивач, а також було здійснено фотофіксацію. Одноповерхова капітальна будівля, що примикає до стіни багатоквартирного будинку за адресою Морозенка, 24 має розміри 3.7 на 7.6 м, збудована з газоблоків, а також з фотофіксації вбачається, що вказані будівельні роботи здійснено нещодавно та об'єкт не завершено будівництвом (відсутній фасад). У зв'язку із чим судом було встановлено, що цегляний гараж розміром 2.0 на 4.0 м, що збудований у 1975 році та одноповерхова капітальна споруда з газоблоків розміром 3.7 на 7.6 м різними об'єктами будівництва.
Разом з тим, суд відхиляє доводи позивача про те, що нею вживалися заходи на виконання припису від 17.01.2025, в підтвердження яких покликається на лист Управління земельних ресурсів Департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради, викопіювання з плану м. Львова та подану нею заяву від 18.08.2025, оскільки такі складені після винесення оскаржуваної постанови та поза межами строку, встановленого Інспекцією.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КпАП України встановлено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на вищевикладене, суд, при вирішенні вказаної справи, зважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, котра оскаржується є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом (посадовою особою), на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Приписами ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання про те, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: Н. Морозенка, 24 у м. Львів у період часу з 06.01.2025 по 17.01.2025, за результатами котрої виявлено самовільне будівництво, що ведеться ОСОБА_1 в супереч п. 1 ст. 34, ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», останній видано припис від 17.01.2025, згідно з котрим встановлено зобов'язання усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності впродовж двох місяців, однак позивач жодних дій не вжила, у зв'язку із чим останньою не доведено, що оскаржувана постанова винесена всупереч порядку, визначеного положеннями КУпАП, в силу чого позов до задоволення не підлягає.
Беручи до уваги, що суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позову, з урахуванням положень ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 72-74, 77, 121, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд,
ухвалив:
постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №33-а по справі про адміністративне правопорушення від 10 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100 гривень залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, місцезнаходження: м. Львів, вул. Угорська, 7-А, код ЄДРПОУ 40181003.
Головуюча Сабара Л.В.