Справа № 515/1144/25
Провадження № 2/515/1487/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
(заочне)
03 листопада 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
секретар судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі представника Гермаша Сергія Михайловича до ОСОБА_1 про стягнення коштів за порушення грошового зобов'язання, суд,
31 липня 2025 року позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) через свого представника Гермаша С.М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за порушення грошового зобов'язання, ціною позову 24 241,31 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 31 березня 2021 року о 18 годині 52 хвилини по вул.Люстдорфська дорога, в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки «Opel» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 та застрахованого автомобіля марки «BMW» державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок якої транспортний засіб марки «BMW» державний номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження з матеріальними збитками для власника.
Згідно з постановою Київського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2021 року відповідача визнано винним у скоєнні ДТП.
Відповідно до заочного рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 січня 2023 року задоволено позовні вимоги МТСБУ та стягнуто з ОСОБА_1 завдані збитки у порядку регресу у сумі 78 404,76 грн та судові витрати.
Рішення звернуто до примусового виконання та приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 71606517.
На сьогоднішній день рішення суду не виконано, у зв'язку з чим у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до ст. 625 ЦК України та стягнення з відповідача на його користь індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми за період з 31 січня 2023 року (наступний день винесення рішення Татарбунарським районним судом Одеської області) по 30 липня 2025 року (день звернення до суду з позовом).
Таким чином, відповідач перед позивачем станом на 30 липня 2025 року має заборгованість у розмірі 24 241,31 грн, з яких: 18 364,18 грн - інфляційні втрати; 5 877,13 грн - 3 % річних від простроченої суми.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на його користь вказану суму заборгованості, а також судовий збір, сплачений при подачі позову у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 серпня 2025 року справу передано у провадження судді Луцюка В.О.
Згідно з ухвалою суду від 05 серпня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; відповідачу надано час на подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача Гермаш С.М. у поданій заяві просив про розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи заперечень не мав (вх. № 4979/25-Вх 24.09.2025).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив на позов не надав.
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи, на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч.1 ст.81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п.п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: 8) відшкодування збитків та інші способи, відшкодування майнової шкоди.
Судом встановлено, що згідно з постановою Київського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2021 року, що набрала законної сили 06 травня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки останній, керуючи автомобілем марки «Opel» державний номерний знак НОМЕР_1 31 березня 2021 року о 18 годині 52 хвилини по вул.Люстдорфська дорога, в м. Одесі не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «BMW» державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив пункт 12.1, 13.1 ПДР України, та на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Відповідно до заочного рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 січня 2023 року у справі № 947/23070/22 з відповідача ОСОБА_1 на користь МСТБУ стягнуто шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце за вказаних вище обставин, у сумі 78 404,76 грн та судові витрати у сумі 2 481,00 грн (а.с. 7).
22 березня 2023 року Татарбунарським районним судом Одеської області видано виконавчий лист №947/23070/22, який звернуто позивачем до примусового виконання. Згідно з постановою приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. від 18 квітня 2023 року відкрито виконавче провадження № 71606517 (а.с. 9).
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст. ст. 610, 612 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Висновок про те, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання за договором позики, позикодавець вправі вимагати від позичальника сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення згідно статті 625 ЦК України, містить правова позиція, висловлена Верховним Судом України при розгляді справи №6-37цс15, що у відповідності до ст.214 ЦПК України враховується судом при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов'язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою.
Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або негрошовим.
Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Таким чином, як встановлено в ході розгляду, що відповідач заборговану суму завданої ДТП шкоди в розмірі 78 404,76 грн позивачу не повернув. Відповідач не довів належного виконання зобов'язання, розрахунок заборгованості не спростував, відзив на позов не надав.
Згідно з наданим позивачем розрахунком відповідач перед позивачем станом на 30 липня 2025 року має заборгованість у розмірі 24 241,31 грн, з яких: 18 364,18 грн - інфляційні втрати; 5 877,13 грн - 3 % річних від простроченої суми за період з 03 березня 2023 року по 30 липня 2025 року, в межах заявлених позовних вимог.
Тоді як за формулою (збитки від інфляції) = (сума боргу) х (індекс інфляції)/100 - (сума боргу), інфляційні витрати становлять = 18 170,64 грн за період з 03 березня 2023 року (наступний день з дня вступу рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 січня 2023 року в законну силу) до 30 липня 2025 року (день звернення до суду з позовом): 78 404,76 грн х (101,5:100) х (100,2:100) х (100,5:100) х (100,8:100) х (99,4:100) х (98,6:100) х (100,5:100) х (100,8:100) х (100,5:100) х (100,7:100) х (105,1:100) х (100,4:100) х (100,3:100) х (100,5:100) х (100,2:100) х (100,6:100) х (102,2:100) х (100,0:100) х (100,6:100) х (101,5:100) х (101,8:100) х (101,9:100) х (101,4:100) х (112,0:100) х (101,2:100) х (100,8:100) х (101,5:100) х (100,7:100) х (101,3:100) х (100,8:100) х (99,8:100) - 78 404,76 грн = 18 170,64 грн.
За формулою (сума санкції) = (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) / 365 / 100, 3 % відсотки річних від простроченої суми становлять 5 670,91 грн за період з 03 березня 2023 року (наступний день за днем вступу рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 липня 2023 року в законну силу) до 30 липня 2025 року (день звернення до суду з позовом): з 03 березня 2023 року до 31 грудня 2023 року (78 404,76 x 3 % x 304 : 365 : 100 = 1 959,04 грн); з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року 78 404,76 x 3 % x 366 : 366 : 100 = 2 352,14 грн); з 01 січня 2025 року до 30 липня 2025 року (78 404,76 x 3 % x 211 : 365 : 100 = 1 359,73 грн), що підлягають стягненню на підставі вказаних норм права.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за зменшення суми інфляційних збільшень до 18 170,64 грн та 3% річних до 5 670,91 грн, що підлягають стягненню.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 76-78, 81, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за порушення грошового зобов'язання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, адреса місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, за період з 03 березня 2023 року до 30 липня 2025 року - 23 841,55 грн (двадцять три тисячі вісімсот сорок одна грн 55 к.), з яких: 18 170,64 грн - інфляційні втрати; 5 670,91 грн - 3 % річних від простроченої суми, а також судовий збір у розмірі 2 978,04 грн (дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім грн 04 к.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 03.11.2025.
Суддя В.О. Луцюк