Пересипський районний суд міста Одеси
Справа №523/5301/25
Провадження №1-кп/523/1198/25
03 листопада 2025 року м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , обвинувачених та їх захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , під час розгляду у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, кримінального провадження із звинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.321 КК України,
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожного окремо, обвинувачують у декількох епізодах незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також у незаконному збуту наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу, в тому числі у великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2025 року ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - до 07 листопада 2025 року включно, з альтернативою внесення застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121120 грн.
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 , обґрунтоване її причетністю до вмінених злочинів, їх тяжкістю та суспільною небезпечністю, а також існуванням ризиків можливого переховування від суду, продовження злочинної діяльності та незаконного впливу на свідків.
Стороною захисту заявлено клопотання про зменшення розміру застави, як альтернативи тримання під вартою, обґрунтоване непомірністю раніше визначеного розміру матеріальному становищу обвинуваченої, а також погіршенням стану її здоров'я в умовах ув'язнення.
З'ясувавши протилежні думки сторін з приводу заявлених клопотань, суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку його застосування. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
ОСОБА_7 має незняту та непогашену судимість за злочини корисливої спрямованості, а також проступок у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, в даний час обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років (ч.2 ст.307 КК України).
Обґрунтованість причетності ОСОБА_7 до вмінених їй діянь була перевірена слідчим суддею при первинному застосуванні запобіжного заходу, а також не оспорюється стороною захисту в чинному судовому засіданні.
ОСОБА_7 усвідомлює тяжкість вмінених діянь, суворість можливого покарання за їх вчинення. В справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Окрім того, у справі «W проти Швейцарії» ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки це свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний (обвинувачений) може ухилитись від слідства.
Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення підозрюваним території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Вищезазначене, на думу суду, обґрунтовує продовження існування ризику переховування обвинуваченої від органу досудового розслідування та суду.
Окрім того, обвинувачена не має жодних легальних джерел для належного матеріального існування, має незняту та непогашену судимість, а відтак необхідно визнати, що до теперішнього часу продовжує існувати ризик продовження нею злочинної діяльності.
В підготовчому судовому засіданні 03 квітня 2025 року (під час первинного обрання запобіжного заходу в суді) було з'ясовано, що ОСОБА_7 періодично вживала наркотичні засоби, фактично не брала участі в утриманні та вихованні своєї малолітньої дитини у зв'язку із відсутністю належних для цього умов, заявлене нею для можливого проживання житло є орендованим, а працевлаштування в якості продавця - неофіційним, тобто остання не має міцних соціальних зв'язків.
Суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції», оскільки вчинення вмінених ОСОБА_7 злочинів спричинює як залежність інших осіб до постійного вживання наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу, так і пошуку ними джерел для купівлі таких засобів за рахунок іншої протиправної діяльності.
Водночас, враховуючи тривалий судовий розгляд провадження, надану медичну довідку із ДУ «Одеський слідчий ізолятор» (про численні звернення обвинуваченої за медичною допомогою), пояснення в суді ОСОБА_7 про бажання брати участь у вихованні дитини, а також про непомірність особисто для неї внести раніше визначений розмір застави, як альтернативи триманню під вартою (незважаючи на те, що він був визначений в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, для осіб, обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину), суд вважає можливим задовольнити клопотання сторони захисту та зменшити розмір застави - до 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На думку суду, саме такий розмір застави, з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, стане розумним стимулюючим фактором, який стримуватиме обвинувачену від реалізації наявних ризиків, оскільки остання або інша особа (заставодавець) боятимуться втратити предмет застави у разі невиконання обвинуваченою процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.176-178,183,193,333,369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Клопотання сторони захисту - задовольнити.
Продовжити строк застосування стосовно обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.321 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - строком до 31 грудня 2025 року.
Змінити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, із 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Код ЄДРПОУ отримувача: 26302945; р/р UA418201720355249001000005435; банк: Державна казначейська служба України; МФО 820172, після чого ОСОБА_7 звільняється з-під варти.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченунаступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі населеного пункту за місцем проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи та контактні номери мобільного телефонного зв'язку; утримуватись від спілкування із свідками в даному провадженні - на строк до 03 січня 2026 року включно.
В разі внесення застави виконання ухвали покласти на начальника територіального органу поліції за місцем проживання обвинуваченої.
Роз'яснити обвинуваченій або заставодавцю наслідки невиконання обов'язків, передбачених частинами 8, 10, 11 ст.182 КПК України, а саме: у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава, внесена обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана впродовж п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії.
Головуючий ОСОБА_1