Дата документу 03.11.2025
Справа № 334/7202/25
Провадження № 2/334/3852/25
03 листопада 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
за участю секретаря Мохунь М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
01.09.2025 року представник позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк», використовуючи систему «Електронний суд» звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначив, що 28.12.2021 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (який було розміщено на сайті Банку: www.alfabank.ua; архівна версія договору, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною). Банк прийняв пропозицію Відповідача.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
Позичальник також підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «2378», направленого йому 28.12.2021 року на номер телефону: НОМЕР_1 .
Таким чином, 28.12.2021 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «Cameleon»; мета кредиту - для особистих потреб; максимальна сума кредиту (кредитної лінії) - 200 000 (двісті тисяч) грн; сума встановленої кредитної лінії - 30000,00 гривень; процентна ставка - за користування кредитною лінією для торгових операцій у розмірі 0,01% та/або операцій зняття готівки у розмірі 37%; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - VISA Platinum; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 10% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 71 313,70 грн. (детальний розрахунок заборгованості додається), з яких: 39 466,97 грн. - прострочене тіло кредиту; 31 846,73 грн. - відсотки за користування кредитом.
З огляду на вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість в сумі 71 313,70 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 09.09.2025 року, провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу роз'яснено право на подачу відзиву, відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законодавством порядку, в позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача, позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з'явився, поважну причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Згідно відповіді УДМС в Запорізькій області, яка надійшла до суду 09.09.2025 року, відповідач має зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території України, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді №1752946 від 09.09.2025 року з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, інформація щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО, відсутня.
Статтею 12-1 ч. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи вищевикладене, відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про дату та час розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Суд приходить до висновку про можливість розглянути справу без участі відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач у визначений строк не надав суду відзив на позовну заяву, тому у відповідності до ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного провадження.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як передбачено ч.1ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1ст.16 ЦК України та ч.1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною другою ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Судом встановлено, що 28.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (який було розміщено на сайті Банку: www.alfabank.ua.
Банк прийняв вказану пропозицію, що підтверджується Акцептом пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваною лінії.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 6, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 Цивільного кодексу України). Правилами абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (в редакції, що була чинною на дату укладення сторонами угоди) договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб'єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов'язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із ст. 3 Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» , так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що закріплено положеннями ст. 205, ст. 207 Цивільного кодексу України. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.
Відповідно до Довідки про ідентифікацію АТ «СЕНС БАНК», клієнт ОСОБА_1 , підписанням угоди №632201342 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про комплексне банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», позичальником здійснено ОТП-паролем - аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, яка відправлена 28.12.2021 року на номер телефону: НОМЕР_1 .
Таким чином, 28.12.2021 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «Cameleon»; мета кредиту - для особистих потреб; максимальна сума кредиту (кредитної лінії) - 200 000 (двісті тисяч) грн; сума встановленої кредитної лінії - 30000,00 гривень (тридцять тисяч гривень 00 копійок); процентна ставка - за користування кредитною лінією для торгових операцій у розмірі 0,01% та/або операцій зняття готівки у розмірі 37%; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - VISA Platinum; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 10% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.
Найменування Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» змінено на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», що підтверджується статутом АТ «СЕНС БАНК», який погоджено Національним банком України 12.09.2022 року.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
За правилами статей 525, 526 та 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «СЕНС БАНК» («АЛЬФА-БАНК») виконало своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку.
У свою чергу, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка підтверджується розрахунком заборгованості, згідно якого загальна заборгованість згідно кредитного договору від 28.12.2021 року станом на 26.05.2025 року складає 71 313,70 грн., з яких: 39 466,97 грн - прострочене тіло кредиту; 31 846,73 грн. - відсотки за користування кредитом.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, що на час розгляду справи відповідач порушив умови кредитного договору, має невиконані перед позивачем зобов'язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що є всі передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог.
З урахуванням викладеного, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн.
Вирішуючи питання про відшкодування на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з наступного.
Згідно з приписами ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
В позовній заяві, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 , 6 198,13 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 6 198,13 грн. до матеріалів справи надано копію договору про надання послуг №1006 від 28.01.2025 року, укладений між АТ «Сенс Банк» та АО «СмартЛекс».
Згідно з п. 3.1. Договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн; за отримання рішення суду - 225,00 грн; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85 %.
Як зазначає представник позивача в позовній заяві, витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов'язані із розглядом справи за цією позовною заявою, становлять 6 198,13 грн (із розрахунку: 375,00 грн. + 225,00 грн. + 71 313,70 грн. х 7,85 %).
Згідно ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 зазначено, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Суд звертає увагу, що стороною відповідача не було заявлено про зменшення правничих витрат, суд дослідивши перелік послуг, наданих адвокатом позивача за договором про надання правової допомоги, вважає що заявлені витрати на професійну правничу допомогу відповідають критерію розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору у цій справі, тому, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача заявлені витрати на правову допомогу в розмірі 6 198,13 грн.
Керуючись ст.2,4,12,13,15,76-78,81,141,258,259,264,265,273,354,355 ЦПК України, суд-
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «СЕНС БАНК» суму заборгованості у розмірі 71 313,70 грн. (сімдесят одна тисяча триста тринадцять гривень 70 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.(дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 198,13 грн. (шість тисяч сто дев'яносто вісім гривень 13 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Баруліна Т. Є.