Справа № 308/6895/25
31 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі
головуючого судді - Шумило Н.Б.
за участю секретарів судового засідання - Дуб В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Короткий виклад обставин справи
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Орос В.В, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне стягнення №4274-1 від 01.11.2024 року, начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позов обґрунтовано тим, що 01.11.2024 року о 10.55 год. на парковці по вул. Джамбула до автомобіля Лада 2199, за кермом якого був ОСОБА_1 підійшли два працівники поліції та попросили пред'явити документи. Після перевірки документів до нього підійшов у військовій формі представився працівником ТЦК та повідомив, що потрібно проїхати в Ужгородський районний ТЦК. ОСОБА_1 став заперечувати, проте працівники поліції сказали, що за непокору представникам влади притягнуть його до адміністративної відповідальності. Щоб уникнути накладення штрафу, він погодився проїхати в ТЦК. Орієнтовно в 11.40 год. в ОСОБА_1 забрали мобільний телефон, тому він не міг більше нікому зателефонувати. В ТЦК його нічого не запитували про перебування чи не перебування на обліку. Орієнтовно в 23.15 годин 01.11.2024 року ОСОБА_1 виїхав з ІНФОРМАЦІЯ_2 на полігон біля м.Рівне. З 03.11.2024 по 25.12.2024 року ОСОБА_1 проходив службу в військовій частині НОМЕР_1 , а. на даний момент проходить службу в військовій частині НОМЕР_2 та на сході України.
Вказано, що 09.05.2025 року із Автоматизованої системи виконавчих проваджень позивачу стало відомо, що 01.11.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення № 4274-1 від 01.11.2024 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 25 000,00 грн.
Зазначено, що оскаржувана постанова винесена 01.11.2024 року, проте вказана постанова не була вручена ОСОБА_1 . На постанові наявний напис «відмовився від підпису», проте такий запис не засвідчено жодним свідком. В постанові також відсутні відомості про надіслання копії постанови ОСОБА_1 , що може свідчити про те, що вказана постанова не надсилалася ОСОБА_1 . Відповідач порушив строк та порядок оголошення та вручення особі, що притягується до відповідальності оскаржуваної постанови.
Позивач вказує на порушення відповідачем порядку розгляду справи, як обов'язку повідомлення про розгляд справи, обов'язку забезпечення присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, так і право брати участь при розгляді справи та реалізації своїх конституційних прав на захист. Також, про порушене право позивача на знайомлення з матеріалами справи про притягнення до адміністративної відповідальності, порушення права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви.
Зазначено, що з оскаржуваної постанови слідує, що 01.11.2024 року відбувався розгляд справи., проте такий розгляд відбувся без участі позивача, тому позивач не мав можливості давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, та не мав можливості скористатися своїм правом користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця.
Процесуальні дії по справі, заяви сторін
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.05.2025 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.05.2025 у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, вважати неподаною та повернуто позивачу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.05.2025 року про повернення позовної заяви у справі №308/6895/25 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.10.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
10.10.2024 року через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив, у якому зазначено, що не визнає позовні вимоги позивача і просить відмовити в задоволенні позову з огляду на те, що начальником групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення, зі змісту якого вбачається, що 01.11.2025 року о 10:00 год ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 в супроводі працівників Національної поліції, де було встановлено та особисто підтверджено останнім, що він не виконав вимогу передбачену підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 р., яка передбачає, що: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України-шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста(за наявності). Наявна відмітка про відмову від підписання та отримання копії протоколу особою, що притягається до відповідальності. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_4 винесено постанову за порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію при вказаних в протоколі обставинах, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено штраф у розмірі 25 000 грн. Наявна відмітка про відмову від отримання копії постанови особою, що притягається до відповідальності. Вказано, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він є особою чоловічої статі у віці 36 років, та в порушення описаних вище норм законодавства України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період не уточнив персональні дані.
Посилання позивача на те, що відповідачем було порушено процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки про адміністративне правопорушення та постанову винесено в один і той самий день, - є недоречними. Положення КУпАП передбачають обов'язок особи, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, повідомити особу про розгляд такої справи відносно неї. Метою такого повідомлення є поінформованість особи, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи для надання їй можливості реалізувати передбачені законом процесуальні права.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач був проінформований про те, що розгляд справи буде здійснюватися в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 01.11.2024 о 13 год. 00 хв., а також йому роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та права й обов'язки, передбачені ст. 286 КУпАП, що стверджується відміткою про відмову від підпису особою, що притягається до адміністративної відповідальності. Окрім цього з оскаржуваної постанови видно, що позивач був присутній на розгляді матеріалів. З вказаного слідує, що позивач був обізнаний з його правами та про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про перенесення розгляду справи та/або залучення захисника не заявляв, у зв'язку з чим у відповідача не було перешкод розглянути справу в день складання протоколу та, за наявності підстав, винести постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Постановляючи оскаржувану постанову, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв правомірно.
Позивач та його представник у судове засідання 31.10.2025 не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. При цьому, в матеріалах справи наявна заява, яка надійшла 22.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача - адвокат Орос В.В., яка діє на підставі ордеру серія АО №1175186 від 14.05.2025, в якій просить судове засідання 22.10.2025 проводити без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повній мірі.
Уповноважений представник відповідача у судове засідання 31.10.2025 не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
При цьому, в силу вимог ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 01.11.2024 року начальником групи документального забезпечення майор ОСОБА_5 , складено протокол № 4274 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Суть адміністративного правопорушення: 01.11.2024 р. приблизно о 10:00 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 в супроводі органів Національної поліції, де було встановлено, та особисто підтверджено останнім, що він не виконав вимогу передбачену підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ - Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-IX від 11.04.2024 р., яка передбачає, що: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов?язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста (за наявності). Громадянин ОСОБА_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 01.11.2024 р., відомості, які б підтверджували факт виконання вищеназваної вимоги, не надав, електронного кабінету військовозобов?язаного " ІНФОРМАЦІЯ_5 " не має .
Також, громадянин ОСОБА_1 повідомив та особисто підтвердив що в період з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р., перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , територію України не покидав, що також підтверджуються відомостями отриманими з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів. Чим вчинив правопорушення, передбачене.ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.
01.11.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_6 винесено постанову № 4274 -1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , та постановлено накласти на нього штраф у сумі 25 000,00 грн.
До позовної заяви додано копію військового квитка серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 , який виданий ІНФОРМАЦІЯ_6 01.11.2024; копію паспорта громадянина України НОМЕР_4 ОСОБА_1 , та копію його картки фізичної особи-платника податків.
Згідно копії довідки військової частини НОМЕР_2 №882 від 11.05.2025 слідує, що така видана солдату ОСОБА_1 про те, що він перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації в військовій частині НОМЕР_2 .
Також стороною позивача до матеріалів справи додано копії медичних документів ОСОБА_1 та копію довідки військової частини №762 від 22.06.2025 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдата ОСОБА_1 , в якій вказується про отримання останнім 18.06.2025 вибухової травми.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.
Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 01.11.2024 року, винесену відносно нього т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_7 за те, що ним порушено вимогу передбачену підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ - Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного станув Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, який триває і на даний час.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст.1Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Статтею 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно ч.1 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Вирішуючи вказані вимоги слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Положеннями пп. 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18 травня 2024 року, визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16.07.2024 року.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач у визначений строк не уточнив свої облікові дані в жодний із визначених способів, в матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо оновлення ОСОБА_1 своїх даних.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного, позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено факту відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, відтак оскаржувана постанова є правомірною прийнята відповідно до вимог законодавства, підстав для її скасування судом не встановлено.
Доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 щодо порушення відповідачем порядку розгляду справи, не повідомлення про розгляд справи, щодо порушення права на ознайомлення з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання спростовуються матеріалами справи. А саме, з протоколу за №4274 про адміністративне правопорушення від 01.11.2024 року вбачається, що такий був складений у присутності позивача, який прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 в супроводі органів Національної поліції, та де було встановлено та особисто підтверджено останнім, що ОСОБА_1 не виконав вимогу передбачену підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», а саме не надав відомостей, які б підтверджували факт виконання вказаної вимоги, електронного кабінету військовозобов'язаного «Резерв+» не має. У протоколі зазначено, що громадянинові ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст.63 Конституції України, а також права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, і повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення. При цьому, у графі «підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності» наявна відмітка « 01 листопада 2024 року від підпису відмовився».
Крім того, слід зазначити, що у відповідності до примітки ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, відповідач надав правильну правову оцінку діям позивача, оскільки військовозобов'язаний ОСОБА_1 не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року на виконання абз.6 ч. 3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 10ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, пп. 1 п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку". Даних про те, що позивач вчинив вказані дії по уточненню своїх облікових даних позивачем не надано. За результатами розгляду протоколу уповноваженою особою винесоно оскаржувану постанову.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.286 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Даючи оцінку оскаржуваній постанові відповідача на відповідність критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач в межах спірних правовідносин діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Суд у даній справі також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З огляду на викладене, з врахуванням з'ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд приходить до висновку що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Зважаючи на відмову в задоволенні позову, у відповідності до ст.139 КАС України судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст.2 ,5 -10, 73-77, 90, 134, 139, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, ст. ст. 210-1, 235, 245, 247, 251 КУпАП, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду складено - 31.10.2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило