28 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 686/14616/22
провадження № 51-2461км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання захисника прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 ,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженої
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Курганінськ Краснодарського краю РСФСР, жительки АДРЕСА_1на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року.
Обставини справи
1. Оскарженим вироком ОСОБА_7 засуджено до позбавлення волі:
- за частиною 3 статті 109 Кримінального кодексу України (далі - КК) - на строк 5 років з конфіскацією майна;
- за частиною 1 статті 110 КК - на строк 4 роки з конфіскацією майна;
- за частиною 1 статті 436-2 КК - на строк 6 років з конфіскацією майна;
- за частиною 2 статті 111 КК - на строк 15 років з конфіскацією майна.
На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів їй визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна.
2. Суд визнав доведеним, що в січні - квітні 2022 року в умовах воєнного стану за місцем свого проживання у м. Хмельницькомузасуджена вчинила злочини проти національної безпеки України, а також проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку за наступних обставин.
3. 26 січня, 31 січня та 30 березня вона як модератор групи «ІНФОРМАЦІЯ_2» розмістила в соціальній мережі Facebook публікації, які містять публічні заклики до насильницького захоплення державної влади, дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України, публічне виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації (РФ) проти України, а також публічну глорифікацію військовослужбовців РФ.
4. 02 квітня зі свого облікового запису « ОСОБА_8 » в соціальній мережі «Одноклассники» засуджена встановила контакт з військовослужбовцем управління Федеральної служби безпеки РФ (далі - ФСБ) ОСОБА_9 , який використовував обліковий запис « ОСОБА_10 », та погодилась на його пропозицію здійснювати діяльність, спрямовану на надання допомоги іноземній організації в проведенні підривної діяльності на території України.
5. 05, 07, 11 квітня через мережу «Однокласники» вона надала ОСОБА_9 інформацію щодо розташування аеродромів, військових частин, підприємств оборонного комплексу України, а також об'єктів залізничної інфраструктури Хмельницькій області із зазначенням їх географічних координат, за що отримала винагороду 2985 грн. Передача засудженою інформації перебуває у прямому зв'язку з ракетним ударом, завданим 28 квітня 2022 року збройними силами РФ по Козятинській дистанції електропостачання АТ «Укрзалізниця».
6. Апеляційний суд залишив вирок без змін
Вимоги і доводи касаційних скарг
7. Сторона захисту, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), просить оскаржені рішення в частині засудження за частиною 2 статті 111 КК скасувати і закрити кримінальне провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК.
8. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами не спростовано позиції захисту щодо провокації з боку органу розслідування на вчинення засудженою державної зради, які полягають у тому, що:
фігуранти справи « ОСОБА_11 » та « ОСОБА_10 » ( ОСОБА_9 ) були вигадані співробітниками СБУ і нічого не мали спільного з ФСБ;
працівники СБУ діяли як таємні агенти, проте не було застосовано процедури, визначеної статтями 271 та 275 КПК щодо проведення НСРД;
засуджена ніяких відомостей не збирала, лише переслала інформацію, яку віднайшла у мережі за вказівкою нібито ОСОБА_12 ;
висновок спеціаліста № 137 є недопустимим, оскільки не має жодного посилання на будь яку методичну документацію;
не доведено доказами існування ОСОБА_13 , оскільки це підтверджується лише рапортом оперативного працівника, і матеріали за відносно нього не виділялись в окреме провадження.
Позиції учасників судового провадження
9. Захисник підтримав доводи касаційної скарги, просив їх задовольнити.
10. Прокурор просила залишити судові рішення без зміни.
Оцінка Суду
11. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення.
12. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що касаційна інстанція переглядає рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення касаційна інстанція має керуватися статтями 412-414 КПК.
13. Відповідно до статті 433 КПК касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням перш за все судів попередніх інстанцій. Проте за наявності відповідних доводів сторони Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
14. Суд також зазначає, що коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що це істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі[1], а також вплинуло або могло вплинути на правильність висновків суду щодо обставин справи.
15. Сторона захисту не заперечує обґрунтованість засудження за частиною 3 статті 109 КК та частиною 1 статті 436-2 КК, однак вважає, що засудження за частиною 2 статті 111 КК є помилковим, оскільки не доведено, що сторінка « ОСОБА_10 » належить саме представнику ФСБ, і аккаунти були створені співробітниками СБУ для того, щоб спровокувати засуджену на вчинення злочину.
16. Суд зазначає, що підбурювання з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли працівники цих органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а схиляють особу до вчинення злочину, який без такого впливу не був би вчинений.
17. Відповідно до усталеної судової практики для висновку про наявність або відсутність провокації визначальним є з'ясування питання, чи мало місце з боку правоохоронних органів спонукання особи до вчинення злочину, для чого мають прийматися до уваги, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції попри початкову відмову особи, наполегливі нагадування тощо. Жодна зі згаданих обставин сама по собі не має визначального значення і лише оцінивши всі фактичні і юридичні аспекти події в сукупності, суди можуть зробити висновок, чи була поведінка агентів такою, що спонукала особу до дій, які та не вчинила б без їх втручання.[2]
18. Суд першої інстанції навів детальну аргументацію з посиланням на конкретні докази своєму висновку про відсутність ознак провокації у цьому випадку.
19. На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що засуджена спілкувалася з особою під ніком « ОСОБА_14 » ще до початку повномасштабної агресії. Після проведеного у неї обшуку продовжувала переписку з представниками держави-агресора, вимагаючи оплату своїх послуг. Обставин, які б перешкоджали їй відмовитися або припинити протиправні дії, судами не встановлено, не наведено таких і в касаційній скарзі.
20. Припущення сторони захисту щодо створення аккаунтів « ОСОБА_14 » та « ОСОБА_10 » працівникам правоохоронного органу не ґрунтуються на будь-яких обставинах, досліджених в суді.
21. На спростування цієї версії сторони захисту суди попередніх інстанцій послались, в тому числі й на дані протоколу про результати НСРД від 27 квітня 2022 року - зняття інформації з електронних інформаційних систем. В ході слідчої дії, а саме дослідження облікового запису « ОСОБА_10 » соціальної мережі «Однокласники», було встановлено, що володільцем та користувачем якого є громадянин РФ ОСОБА_9 , а також було зафіксовано листування засудженої з громадянами РФ « ОСОБА_14 » та « ОСОБА_10 », з повідомленням про об'єкти військової та критичної інфраструктури України.
22. Відсутність в матеріалах справи інформації щодо виділення в окреме провадження матеріалів відносно ОСОБА_15 не свідчить про те, що оперативні працівники використовували акаунт « ОСОБА_10 », як оперативний засіб для викриття злочинної діяльності.
23. Доводи захисту про те, що існування ОСОБА_16 , підтверджуються лише рапортом оперативного працівника, яким встановлено, що ця особа є співробітником ФСБ, стосуються оцінки достовірності цього доказу.
24. Суд нагадує, що в силу вимог статті 433 КПК, не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
25. Суд вважає, що такі висновки судів, здійснені на підставі сукупності доказів, не суперечать встановленим обставинам справи.
26. Доводи касаційної скарг і матеріали провадження не дають підстав Суду ставити ці висновки під сумнів, тому Суд відхиляє довід сторони захисту про провокацію.
27. Сумніви сторони захисту, щодо допустимості висновку спеціаліста № 137 через те, що він не має жодного посилання на будь-яку методичну документацію, Суд відхиляє, оскільки цей документ не був оцінений та визнаний доказом у даному кримінальному провадженні.
28. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо доведеності винуватості засудженої у вчиненні інкримінованих їй злочинів і обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без змін, надавши умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційній скарзі сторони захисту, які майже повністю повторюються у касаційній скарзі. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статті 419 КПК.
29. Призначене засудженій покарання за кожен злочин окремо та за їх сукупністювідповідає вимогам статей 50, 65 КК, за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для виправлення засудженого й попередження вчинення нею нових злочинів.
30. Таким чином, у ході касаційного розгляду не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які були би підставами для скасування оскаржуваних рішень, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу сторони захисту слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1] Постанови від 28 січня 2020року, № 456/2742/15-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/87672451; від 17 жовтня 2022 року, № 759/1333/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/106841639.
[2] Постанова від 03 жовтня 2023 року у справі № 758/15672/15-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/114086734;