03 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 761/38886/25
провадження № 51 - 4187 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року задоволено скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 та скасовано постанову старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 03 квітня 2025 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100080002178 від 06 червня 2023 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказану вище ухвалу слідчого судді на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд ухвали апеляційного суду
в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,
у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, проте його доводи стосуються ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року, яка відповідно до ст. 424 ч. 4 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Також прокурор у касаційній скарзі посилається на порушення загальних засад кримінального провадження та незаконність ухвали апеляційного суду, проте в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України не наводить належних доводів на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1 КПК України, з урахуванням того, що оскаржуваною ухвалою відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі
у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.
В порушення вимог ст. 427 ч. 6 КПК України до касаційної скарги прокурором не додано копії оскаржуваного судового рішення в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не додано копій оскаржуваного судового рішення у 3 примірниках).
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання
про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 без руху.
Встановити прокурору ОСОБА_4 п'ятиденний строк
для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3