постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
21 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 478/507/21
провадження № 51-5137км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
засуджених ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
перекладача ОСОБА_9 ,
прокурора ОСОБА_10 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05 квітня 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 11 вересня 2024 року в кримінальному провадженні № 12020150240000292 за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку Республіки Азербайджан, мешканця АДРЕСА_2, громадянина Республіки Азербайджан, та
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Дмитрівка Казанківського району Миколаївської області, мешканця АДРЕСА_1 ,
обох у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, частинами 3 і 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
За вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05 квітня 2023 року визнано винуватими та засуджено:
ОСОБА_5 :
- за ч. 3 ст. 186 КК - до позбавлення волі на строк 6 років;
- за ч. 3 ст. 187 КК - до позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК - до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна;
- за ч. 1 ст. 263 КК - до позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією майна.
ОСОБА_6 :
- за ч. 3 ст. 186 КК - до позбавлення волі на строк 6 років;
- за ч. 3 ст. 187 КК - до позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК - до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна;
- за ч. 1 ст. 263 КК - до позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання визначеного за цим вироком частково приєднано невідбуте ОСОБА_6 покарання за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.04.2019 та остаточно визначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат і долю речових доказів.
Судові рішення стосовно ОСОБА_6 в касаційному порядку не оскаржуються.
Районний суд установив, що ці злочини були вчинені засудженими за наступних обставин.
17.08.2020 близько 21:00 ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, на невстановленому автомобілі приїхали до домоволодіння потерпілого ОСОБА_11 на АДРЕСА_1 та одягнувши рукавиці і балаклави проникли до будинку, де перебували потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
З метою залякування потерпілих та демонстрації серйозності намірів ОСОБА_5 здійснив один постріл у праву ногу потерпілого ОСОБА_11 , та разом із ОСОБА_6 і особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, погрожуючи вогнепальною зброєю та застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілих, заволоділи грошовими коштами в розмірі 60 000 грн, 700 євро (що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) становило 22 615, 74 грн), 15 000 російських рублів (що за офіційним курсом НБУ становило 5 599, 2 грн), та золотими виробами - двома ланцюжками, чоловічою та жіночою печатками, сережками, чоловічим перстнем та хрестиком, після чого з місця злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд.
08.09.2020 у період з 00:05 до 01:00 ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, діючи повторно, на автомобілі «BMW» з іноземною реєстрацією приїхали до домоволодіння потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на АДРЕСА_1 і одягнувши рукавиці та маски з жіночих панчіх проникли до будинку.
У будинку ОСОБА_5 застосував до потерпілої ОСОБА_14 насильство, яке не є небезпечним для її життя та здоров'я - закрив рукою обличчя та вимагав розповісти де знаходяться грошові кошти, та одержавши необхідну інформацію разом із ОСОБА_6 та особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, заволоділи грошовими коштами у розмірі 2000 доларів США (що за офіційним курсом НБУ становило 55 501, 80 грн), 5000 гривень, гладкоствольними рушницями ТОЗ-56 № НОМЕР_1 (16 калібру) та ИЖ-43 № НОМЕР_2 (12 калібру), а також золотими виробами - 2 парами сережок, перстнем жіночим, кулоном та перстнем жіночим із гравіюванням у виді печатки, після чого з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд.
30.09.2020 у період з 22:30 до 23:00 ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, діючи повторно, на автомобілі «BMW» з іноземною реєстрацією приїхали до домоволодіння потерпілої ОСОБА_15 на АДРЕСА_1 та одягнувши рукавиці і балаклави проникли до літньої кухні, де зв'язали потерпілій руки і погрожуючи їй застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я із застосуванням вогнепальної зброї (пістолета), заволоділи грошовими коштами в розмірі 50 000 грн та 40 000 доларів США (що за офіційним курсом НБУ становило 113 2420 грн), після чого з місця вчинення злочину зникли.
Окрім того, ОСОБА_6 у невстановлені час та місці за невстановлених обставин придбав ручну короткоствольну вогнепальну зброю - гладкоствольний самозарядний пістолет «Stalker 2914-UK» № НОМЕР_3 калібру 9 мм, виробництва Туреччини, із внесеними конструктивними змінами - видаленням елементу, що перешкоджає вильоту кульового снаряда з каналу ствола і запресуванням газовідвідного отвору, який зберігав за місцем свого проживання в с. Добра Криниця Баштанського району Миколаївської області доки його не було виявлено та вилучено працівниками поліції під час обшуку 03.11.2020.
Також і ОСОБА_5 у невстановлені час та місці за невстановлених обставин придбав дві гранати типу РГО з підривачами УДЗ та ручну короткоствольну вогнепальну зброю - гладкоствольний самозарядний пістолет «Kuzey GN19» № НОМЕР_4 калібру 9 мм, виробництва Туреччини, із внесеними конструктивними змінами - видаленням елементу, що перешкоджає вильоту кульового снаряда з каналу ствола і запресуванням газовідвідного отвору, які зберігав за місцем свого проживання у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області де вони були виявлені та вилучені працівниками поліції під час обшуку 28.10.2020.
Виключено з обвинувачення ОСОБА_5 епізод щодо незаконного придбання та зберігання гранати РГО з маркуванням РГО-80-2189 із підривачем УДЗ з позначенням УДЗ-350ф-6-89, які були вилучені у нього працівниками поліції під час затримання та особистого обшуку 27.10.2020 року.
При перегляді вироку Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 06 грудня 2024 року залишив це рішення без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати вказані судові рішення через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що ані органом досудового розслідування, ані судом не здобуто жодних доказів, які б доводили його вину у вчиненні інкримінованих злочинів, а ті докази на які послався суд першої інстанції у вироку були здобуті з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Також вказує на порушення судом першої інстанції його права на захист, оскільки усупереч вимогам ст. 29 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд не роз'яснив йому право користуватися в судовому засіданні послугами перекладача з української на його рідну (азербайджанську) мову, оскільки українською мовою він не володіє, а російську знає лише на побутовому рівні.
Зауважує на те, що судові дебати у суді першої інстанцій були проведені без участі його захисника - ОСОБА_7 .
Стверджує, що при перегляді вироку апеляційний суд не перевірив уважно всіх доводів апеляційних скарг його захисників і не дав на них у своєму рішенні аргументованих відповідей.
Відтак вважає, що оскаржувані вирок та ухвала не відповідають вимогам статей 370, 374 та 419 КПК.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
Засуджені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та захисники ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вимоги касаційної скарги підтримали.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги і просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про таке.
За правилами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до змісту ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині доводів засудженого про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки це не відноситься до його повноважень. Натомість ці питання були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до положень ст. 29 КПК кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право користуватись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок коштів держави.
Згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на безоплатний переклад у разі, якщо обвинувачений не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, є одним зі спеціальних елементів права на справедливий суд, яке гарантовано цією статтею.
Відповідно до п. 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Камасінскі проти Австрії» (Kamasinski v. Austria) кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, хто не розуміє мову, яка використовується в суді або не розмовляє нею, має право на отримання безоплатної допомоги перекладача, що здійснює письмовий і усний переклад усіх тих документів чи заяв у провадженні проти нього, розуміти які йому необхідно або які потрібно оголосити на суді мовою, що там використовується, для того, щоб здійснити своє право на справедливий судовий розгляд. Дотриманням вказаних приписів суд забезпечує належну реалізацію права обвинуваченого на захист.
При розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій цих вимог закону відносно засудженого ОСОБА_5 , який є громадянином Азербайджану і не володіє державною мовою на якій здійснюється державне судочинство в Україні дотримано не було.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, при розгляді справи суди обох інстанцій установили, що ОСОБА_5 є громадянином Азербайджану і не володіє українською (державною) мовою, а тому відповідно до положень пункту 18 ч. 3 ст. 42 КПК має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
У порушення цих вимог закону місцевий суд не роз'яснив ОСОБА_5 його право користуватися в суді рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, а також право користуватися послугами перекладача, обмежившись лише з'ясуванням питання чи отримав він пам'ятку про свої права та обов'язки (викладені українською мовою) та чи не потребує їхнього роз'яснення (т. 1, а. к. п. 114).
Поза увагою цього суду залишились і пояснення ОСОБА_5 щодо причин його відмови в отриманні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки таке викладено українською мовою, яка є для нього незрозумілою.
Під час судового розгляду суд усупереч вимогам ст. 29 КПК не залучив до участі в справі перекладача для перекладу з української на азербайджанську чи іншу мову, якою він достатньо володіє, чим порушив його право на захист.
При перегляді вироку за апеляційними скаргами сторони захисту апеляційний суд не перевірив уважно наведених в них доводів у цій частині і помилково зазначив, що таке право засудженого порушено не було.
На обґрунтування свого висновку апеляційний суд в ухвалі вказав, що ОСОБА_5 неодноразово роз'яснювалися його процесуальні права і він не заявляв клопотання про залучення у справі перекладача, власноручно підписував усі процесуальні документи і давав пояснення.
Фактично перекладач був залучений захисником ОСОБА_7 з власної ініціативи на стадії апеляційного розгляду, що колегія суддів апеляційного суду розцінила як спосіб захисту засудженого з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Проте цей висновок суперечить встановленим у справі безспірним фактам про те, що ОСОБА_5 є громадянином Азербайджану і не в достатній мірі володіє українською мовою якою здійснюється судочинство в державі.
Також окремо слід зазначити і про те, що жодні судові рішення у справі, в тому числі вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду не були виготовлені і вручені засудженому в перекладі на азербайджанську мову.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції був проведений з порушенням вимог п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК без участі перекладача, чим було порушено право ОСОБА_5 на захист та справедливий суд, ухвалене щодо нього цим судом рішення не можна визнати законним.
Так само не можна визнати законною і ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_5 , оскільки хоча апеляційний розгляд у суді апеляційної інстанції і був проведений із участю перекладача, якого за власною ініціативою залучила сторона захисту, проте вказане рішення не було виготовлено та вручено засудженому в перекладі на азербайджанську мову. Окрім того, при перегляді вироку апеляційний суд не звернув уваги на порушення допущені місцевим судом та залишив це рішення без змін.
Допущене судами першої та апеляційної інстанції порушення є істотним у розумінні положень ст. 412 КПК, яке суттєво обмежило засудженого в реалізації його права на захист і справедливий суд, що перешкодило цим судам ухвалити у справі законне судове рішення.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції.
З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку, що наведені ОСОБА_5 у касаційній скарзі доводи про порушення його права на захист при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій знайшли своє підтвердження в суді касаційної інстанції.
Разом із тим, засудженим у касаційній скарзі не наведено аргументів у доведеність того, що зібрані у кримінальному провадженні докази на які послався суд першої інстанції у вироку, були здобуті з порушенням вимог кримінального процесуального закону і такого під час касаційної перевірки Суд не встановив.
Також не вбачає Суд і будь-яких порушень вимог кримінального процесуального закону в тому, що судові дебати у суді першої інстанцій були проведені без участі захисника ОСОБА_7 , оскільки останнім було подано суду письмову заяву про проведення дебатів без його участі, а інтереси ОСОБА_5 у суді під час дебатів представляв його інший захисник адвокат ОСОБА_16 .
Тому Суд вважає необхідним касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.
Оскільки у цьому провадженні поновлення права засудженого на захист в суді є можливим лише зі стадії на якій таке право було порушено, колегія суддів вважає необхідним оскаржувані вирок та ухвалу скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно взяти до уваги наведене, залучити до участі в справі перекладача, який знає азербайджанську або іншу мову, якою добре володіє засуджений, провести судовий розгляд із додержанням вимог кримінального процесуального закону та ухвалити у справі законне і обґрунтоване судове рішення.
За правилами ч. 3 ст. 433 КПК під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду в суді першої чи апеляційної інстанції касаційний суд розглядає питання про обрання запобіжного заходу.
З метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК та з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , колегія суддів вважає необхідним обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Задовольнити частково касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 .
Вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05 квітня 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 11 вересня 2024 року в частині засудження ОСОБА_5 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
У решті судові рішення залишити без зміни.
Обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ _____________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3