31 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 289/1926/14
провадження № 61-13167ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 червня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року про забезпечення позову, у справі за позовом ОСОБА_1 до Облітківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року, заяву про забезпечення позову повернуто заявнику через те, що подана до суду в електронній формі заява непідписана ОСОБА_1 ? не скріплена електронним цифровим підписом.
29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані рішення, справу направити на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення протирічать статтям 6, 13 Європейської конвенції з прав людини, перешкоджають заявнику доступу до суду. Обрання способу звернення до суду не обмежено наявністю електронного кабінету, електронного підпису та на паперовому носії. Правова позиція Верховного Суду не є Законом, а висновком по конкретній справі. Суди на свій розсуд, свавільно визначають порядок прийняття заяв. ОСОБА_1 звертався до суду за захистом своїх прав як фізична особа, стосовно якої не передбачено створення електронного кабінету. Направив на електронну адресу суду підписану фізично та проскановану заяву, з відповідним додатком, який сам же Радомишльський суд на електронну адресу заявника і направляв. Він не має електронного підпису, оскільки направляє не текст, завірений електронним підписом, а скановану заяву з його фізичним підписом власноручно, що вже ідентифікується. Не вбачається різниці у направленій до суду та підписаній фізично заяві на паперовому носії і коли така ж заява фізично підписана на сканованому з паперового носія в електронному вигляді, де у заяві вказані електронна адреса, номер телефону, номер абонентської скриньки, а у матеріалах є копія паспорту, ідентифікаційного коду. На виконання ухвал цього ж суду заявник направляв заяви про залучення квитанцій про сплату судового збору, які приймалися судом і задовольнялись його апеляційні скарги. За таких же обставин відбувається переписка з державними органами влади та управління, на листи до міжнародних інстанцій отримуються відповіді. Ксерокопіювання документів не є безкоштовним, як і письмова переписка тягне значну витрату коштів, які у період війни відсутні. ОСОБА_1 не є фахівцем у роботі з програмним забезпеченням комп'ютерної техніки та роботою з спеціалізованими програмами, не завжди має доступ до електронної адреси. Також не є поза увагою відсутність гарантій безпеки з боку держави щодо користування електронним підписом, електронним кабінетом. Він має старий комп'ютер, застаріле програмне забезпечення, яке не поновлюється, на яке фактично не встановлюються сучасні програми. Купувати новий сучасний коштів не має. Така діяльність окремих судів є не більш ніж лобіювання інтересів розробників програмного забезпечення, відірвавшись від реального стану справ у державі, розділивши суспільство на тих, хто отримує пенсію у 3 000,00 грн та винагороду щомісяця у 100 000,00 грн, у той же час ставлячи у нерівні умови, нав'язуючи сервіс недоступний для пересічних малозабезпечених громадян.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).
Згідно з частиною восьмою статті 43 ЦПК України у разі, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
У статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. Суб'єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб'єктами.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Стаття 183 ЦПК України містить загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Відповідно до частини другої, четвертої статті 183 ЦПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22) зазначено, що «законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку».
Отже, фізичні особи мають можливість подавати процесуальні документи до суду: 1) в письмовій (паперовій) формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису; 3) в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням електронним підписом.
Перевіривши матеріали клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції встановив, що воно подане в електронній формі з використанням електронної адреси, однак не засвідчене електронним підписом, тому суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про повернення клопотання особі, яка її подала.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
У частині четвертій статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 04 червня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року у справі № 289/1926/14.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко