03 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 916/2886/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 (Діброва Г. І. - головуюча, судді: Принцевська Н. М., Поліщук Л. В.) і рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 (суддя Волков Р. В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
до: (1) Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГТАРА" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна", (2) ОСОБА_1
про стягнення 1 594 532, 05 грн та визнання недійсним пов'язаного з предметом спору правочину,
1. ОСОБА_1 раніше вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 і рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 у справі № 916/2886/24.
2. За результатами перевірки матеріалів первісно поданої касаційної скарги, Верховний Суд ухвалою від 17.09.2025 відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, саму скаргу залишив без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і надав скаржникові строк для усунення виявлених недоліків, який не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали.
3. ОСОБА_1 вимог ухвали Верховного Суду від 17.09.2025 не виконав, судовий збір не сплатив, а натомість 26.07.2025 подав ще одне клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке ґрунтувалося на тих самих підставах, що й первинно вирішене судом касаційної інстанції.
4. У зв'язку із тим, що скаржник виявлені недоліки скарги у визначений судом строк не усунув, Верховний Суд ухвалою від 03.10.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 повернув.
5. 08.10.2025 до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 і рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 у цій справі. Разом з касаційною скаргою скаржник подав до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження і ще одне клопотання про відстрочення сплати судового збору.
6. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А. (підтверджується відповідним протоколом від 08.10.2025).
7. Поряд з цим, 08.10.2025 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" надійшла заява про відмову у відкритті касаційного провадження, в якій заявник стверджує про те, що у спірних правовідносинах пропуск строку подання касаційної скарги ОСОБА_1 через повторне (вже третє) подання одного й того ж клопотання про відстрочення сплати судового збору, не може вважатися поважною причиною для поновлення строку касаційного оскарження, оскільки зазначені обставини залежали виключно від волі скаржника, а не від об'єктивних непереборних подій.
8. Враховуючи наведене, перевіривши матеріали вдруге поданої ОСОБА_1 касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху, виходячи з таких міркувань.
9. Відповідно до приписів частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
10. Предметом касаційного оскарження у даному випадку є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 (повну постанову складено 12.08.2025), останнім днем строку на касаційне оскарження якої було 01.09.2025.
11. ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 07.10.2025, тобто поза межами встановленого ГПК України строку на касаційне скарження.
12. Водночас скаржник клопоче про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, мотивуючи це тим, що первинну касаційну скаргу він подав в межах строку, передбаченого статтею 288 ГПК України, проте Верховний Суд 03.10.2025 її повернув у зв'язку з неусуненням виявлених недоліків. За твердженням скаржника означене повернення пов'язано з юридичною необізнаністю ОСОБА_1 та його представника - адвоката Наконечного Віталія Леонідовича з практикою Верховного Суду щодо питань доказування наявності обставин необхідності відстрочення сплати судового збору. Також це пояснюється, зокрема і тим, що Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.04.2025 відстрочив сплату судового збору за подання апеляційної скарги на підставі тих самих документів, які скаржник подав до Верховного Суду разом із первісно поданою касаційною скаргою.
13. Розглядаючи наведені аргументи, Верховний Суд виходить з того, що відповідно до частин другої та третьої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
14. Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
15. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
16. Зі змісту наведених правових норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
17. З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
18. Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
19. Виходячи з наведених норм, Верховний Суд вважає, що у даному випадку обставини, вказані ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не є поважними та не свідчать про існування підстав для поновлення такого строку. Колегія суддів констатує, що повторно звертаючись до суду касаційної інстанції скаржник знову не виконує вимог Закону України "Про судовий збір" та ГПК України, тобто свідомо подає касаційну скаргу із вже відомим йому дефектом. Заявляючи ж вже третє клопотання про відстрочення сплати судового збору намагається безпідставно ревізувати ухвали Верховного Суду, що є неприпустимим. Касаційний суд не зв'язаний практикою суду апеляційної інстанції, а відтак протилежні аргументи заявника є цілковито необґрунтованими. Водночас необізнаність скаржника чи його представника з практикою суду касаційної інстанції з тих чи інших питань очевидно не являється причиною не виконувати ухвали суду та безумовно не є об'єктивною обставиною, з якою законодавець пов'язує можливість поновлення пропущених процесуальних строків.
20. Так, згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
21. Таким чином, враховуючи, що колегія суддів вважає наведені скаржником причини пропуску на касаційне оскарження судових рішень у цій справі неповажними, вона, керуючись наведеним приписом ГПК України, надає йому десятиденний строк для наведення інших підстав для поновлення пропущеного строку (за їх наявності).
22. Крім того, колегія суддів ще раз нагадує, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
23. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
24. За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
25. Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
26. Згідно з пунктами 1 і 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання ж позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
27. При цьому, відповідно до частини третьої статті 4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
28. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028,00 грн.
29. Виходячи з наведених положень, за подання позовної заяви у цій справі позивачеві належало сплатити 23 917, 98 грн судового збору, а тому за подання касаційної скарги на прийняті у цій справі рішення до сплати належить 43 113, 57 грн.
30. Як вже зазначалося, ОСОБА_1 до касаційної скарги не додав документ, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а натомість знову клопоче відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до закінчення касаційного перегляду судових рішень у цій справі.
31. Проте, розглянувши заявлене клопотання, Верховний Суд у його задоволенні відмовляє та пояснює, що скаржникові вже двічі було відмовлено у відстроченні сплати судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у даній справі, зокрема, з урахуванням змісту та суті правовідносин, які мають місце у спорі між сторонами цієї справи (кредитно-забезпечувальні господарські відносини).
32. Звертаючись втретє з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, ОСОБА_1 посилається на ті самі обставини, які Верховний Суд вже досліджував та щодо яких двічі ухвалив відповідні негативні рішення.
33. Згідно з приписами частини другої статті 292 ГПК України, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
34. З огляду на викладене, Верховний Суд доходить висновку, що подана ОСОБА_1 касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України (не надання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі), що поряд із пропуском строку на касаційне оскарження також є самостійною підставою для залишення її без руху.
35. Звідси Верховний Суд підсумовує, що для усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику належить:
- подати до суду касаційної інстанції клопотання (заяву) із наведенням інших (за їх наявності) підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень;
- подати до суду касаційної інстанції документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 43 113, 57 грн за належними платіжними реквізитами.
За цим, керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 і рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 у справі № 916/2886/24.
2. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 і рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 у справі № 916/2886/24.
3. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.