29 жовтня 2025 року Справа № 926/3010/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІОЙЛ-ЗЕРНО»
про стягнення заборгованості в сумі 647635,69 грн
Суддя Тинок О.С.
Секретар судових засідань Григораш М.І.
Представники:
від позивача (у режимі ВКЗ) - Бойко Г.Є.
від відповідача - Вдовиченко С.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПВТ" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІОЙЛ-ЗЕРНО» про стягнення заборгованості в загальному розмірі 647635,69 грн, з яких: 567589,96 грн - основна сума боргу, 6111,31 грн - три проценти річних, 10784,21 грн - індекс інфляції та 63150,21 грн - пені.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2025 року, справу №926/3010/25 передано на розгляд судді Тинок О.С.
Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІОЙЛ-ЗЕРНО» про стягнення заборгованості в сумі 647635,69 грн, яка надійшла до Господарського суду Чернівецької області 10 вересня 2025 року за вх.№3010 - залишено без руху.
16 вересня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВТ" через підсистему “Електронний Суд» направила до суду заяву про усунення недоліків (вх. №3091).
Ухвалою суду від 16 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року відкладено підготовче засідання на 15 жовтня 2025 року.
15 жовтня 2025 року представник позивача через систему “Електронний суд» подав до суду заява про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі (вх. №3480).
До початку засідання, 15 жовтня 2025 року, відповідачем подано до суду спільну заяву про затвердження мирової угоди та повернення судового збору (вх. №3481) у письмовій формі. До заяви долучено оригінал мирової угоди, яка скріплена печатками і підписами сторін по справі, а також повноваження підписантів мирової угоди.
У судовому засіданні 15 жовтня 2025 року оголошено перерв до 29 жовтня 2025 року.
22 жовтня 2025 року представник позивача через систему “Електронний суд» подав заяву про затвердження мирової угоди, закриття провадження у справі та повернення судового збору (вх. №3557).
24 жовтня 2025 року до суду подано спільну заяву про затвердження мирової угоди та повернення судового збору (вх. №3591) у письмовій формі. До заяви долучено оригінал мирової угоди (у новій редакції), яка скріплена печатками і підписами сторін по справи, а також докази сплати заборгованості відповідачем на виконання вимог пункту 3 мирової угоди від 09 жовтня 2025 року.
Представник позивача у судовому засіданні 29 жовтня 2025 року просила не брати до уваги подані 15 жовтня 2025 року заяву та спільну заяву про затвердження мирової угоди. Одночасно, просила розглянути подані 22 та 25 жовтня 2025 року заяву та спільну заяву про затвердження мирової угоди, затвердити мирову угоду, закрити провадження у справі та повернути позивачу з бюджету 50% сплаченого судового збору.
Представник відповідача у судовому засіданні 29 жовтня 2025 року просив затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі.
Відповідно до частини 7 статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Положеннями статті 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.
Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов'язків сторін.
Таким чином, сторонам надано можливість комплексно врегулювати відносини між собою, в тому числі, не обмежуючись обсягом вимог, що були заявлені у позові.
До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання пов'язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.
У такий спосіб мирова угода є однією з форм прояву свободи (диспозитивності) в реалізації сторонами господарського процесу своїх прав, що проявляється в укладенні між ними угоди про заміну зобов'язання, на підставі якого й виник спір, іншим зобов'язанням з метою врегулювання такого спору.
У частині 1 статті 192 Господарського процесуального кодексу України визначено суб'єктний склад відносин щодо укладення мирової угоди - сторони по справі.
При цьому за змістом статті 45 цього Кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до частин 1, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Статтею 193 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження» мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
З урахуванням зазначеного, розглянувши подані позивачем і відповідачем заяви про затвердження мирової угоди та мирову угоду у справі №926/3010/25 від 14 лютого 2024 року, суд дійшов висновку, що укладена у даній справі мирова угода стосується прав та обов'язків позивача та відповідача, підписана уповноваженими на це особами, зміст укладеної між сторонами мирової угоди не суперечить чинному законодавству України і не зачіпає прав та інтересів інших осіб, сторонам відомі наслідки затвердження судом мирової угоди. Суд, не вбачає передбачених частиною 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України підстав для відмови у затвердженні мирової угоди.
Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Суд, у судовому засіданні встановив, що подана мирова угода відповідає фактичним матеріалам і обставинам справи та не суперечить вимогам чинного законодавства України і не порушує прав третіх осіб, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе затвердити її в наданій редакції.
Згідно з частиною 4 статті 192 Господарського процесуального кодексу України укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Пунктом 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затвердження судом.
За таких обставин, суд закриває провадження у даній справі.
Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні положення містяться у частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 9714,54 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №317 від 08 вересня 2025 року.
З урахуванням затвердження судом мирової угоди сторін, суд вважає за можливе повернути позивачу з державного бюджету сплачений судовий збір у сумі 4857,27 грн.
Також, суд доводить до відома сторін по справі, що відповідно до статті 193 Господарського процесуального кодексу України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Керуючись статтями 46, 191-193, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Затвердити мирову угоду у справі №926/3010/25, яка укладена сторонами 09 жовтня 2025 року у наступній редакції:
м. Київ « 09» жовтня 2025 року
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПВТ» (скорочене найменування - ТОВ «ПВТ»), в особі директора Скіби Івана Володимировича, який діє на підставі Статуту, надалі по тексту - Позивач, та
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІОЙЛ ЗЕРНО» (скорочене найменування - ТОВ «ВІОЙЛ ЗЕРНО»), в особі директора Вдовиченка Сергія Олександровича, який діє на підставі Статуту, надалі по тексту - Відповідач,
які є сторонами справи № 926/3010/25, яка перебуває у провадженні Господарського суду Чернівецької області, за позовом ТОВ «ПВТ» до ТОВ «ВІОЙЛ ЗЕРНО» про стягнення заборгованості в сумі 647635,90 грн., надалі разом іменовані - Сторони, з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок домовились про укладення цієї Мирової угоди про наступне:
1. Сторони дійшли згоди про наявність заборгованості у Відповідача перед Позивачем у розмірі 598374,17 грн., яка складається з: 567589,96 грн. - основного боргу, 10784,21 грн. - інфляційних втрат та 20000,00 грн. - витрат на правничу (правову) допомогу.
2. При цьому Позивач відмовляється від позовних вимог до Відповідача щодо стягнення 63150,21 грн. - пені (в тому числі від вимоги про нарахування пені до повної сплати суми основного боргу), 6111,31 - 3% річних та 30000,00 грн. - витрати на правничу (правову) допомогу.
3. Відповідач зобов'язується в дату укладення цієї Мирової угоди сплатити на користь Позивача суму основного боргу у розмірі 567589,96 грн.
4. Відповідач зобов'язується в дату затвердження мирової угоди судом сплатити Позивачу 10784,21 грн. інфляційних втрат та 20000,00 грн. витрат на правничу (правову) допомогу та компенсувати Позивачу понесені останнім витрати по сплаті судового збору.
5. Сплата грошових коштів, вказаних в п. 3. та п. 4. цієї Мирової угоди здійснюється на поточний рахунок Позивача IBAN № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614.
6. Сторони погодили, що в результаті укладення та виконання цієї Мирової угоди будь-які інші зобов'язання, претензії, вимоги тощо у зв'язку з спірними правовідносинами у справі №926/3010/25 - припиняються та вважаються остаточно врегульованими.
7. Сторони підтверджують, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб.
8. Сторони підтверджують, що укладення цієї Мирової угоди відповідає їхнім інтересам, волевиявлення Сторін є вільним, усвідомленим, умови Мирової угоди є зрозумілі та відповідають реальній домовленості Сторін, спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених в ній.
9. Сторони підтверджують, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов даної Мирової угоди. Сторони підтверджують, що жодна з них не поставлена даною Мировою угодою у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
10. Сторони підтверджують, що дана Мирова угода не укладається під впливом помилки, обману, насильства та/або під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах.
Сторонам зрозумілі та роз'яснені наслідки укладення Мирової угоди, передбачені статтями 192, 193, 231 Господарського процесуального кодексу України.
11. Ця Мирова угода набирає чинності з дати винесення ухвали господарського суду про її затвердження.
12. Мирову угоду укладено у 3 примірниках - один примірник для Позивача, другий примірник для Відповідача, третій - для Господарського суду Чернівецької області.
13. Підписи сторін:
Позивач:
директор ТОВ «ПВТ», Іван СКІБА
_______________________________.
Відповідач:
директор ТОВ «ВІЙОЛ-ЗЕРНО», ВДОВИЧЕНКО
_______________________________.
2. Закрити провадження у справі №926/3010/25.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “ПВТ» (03143, Україна, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 27-Б, офіс 49 НП, код 45157546) з державного бюджету України 4857,27 грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №317 від 08 вересня 2025 року до Господарського суду Чернівецької області за подання позову.
4. Ця ухвала відповідно до Закону України “Про виконавче провадження» є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття та може бути пред'явлена до виконання в протягом трьох років.
Стягувач за мировою угодою: Товариство з обмеженою відповідальністю “ПВТ» (03143, Україна, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 27-Б, офіс 49 НП, код 45157546).
Боржник за мировою угодою: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІОЙЛ-ЗЕРНО» (59400, Україна, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, м. Заставна, вул. Бажанського, б. 78, код 00952700)
Повний текст ухвали складено та підписано 03 листопада 2025 року
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст. 254-259 ГПК України.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя Олександр ТИНОК