Ухвала від 03.11.2025 по справі 925/1337/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" листопада 2025 р. м. Черкаси Справа № 925/1337/25

Суддя Господарського суду Черкаської області Зарічанська З.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор", ідентифікаційний код 39287145, вул. Костянтинівська, буд. 75, прим. 601 А, Подільський р-н, м. Київ, 04080,

про видачу судового наказу,

УСТАНОВИЛА:

30.10.2025 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з боржника - фізичної особи-підприємця Сичевської Наталії Іванівни заборгованість у сумі: 15 128,00 грн, з них 8 000 грн заборгованість по тілу кредиту та 7 128 грн заборгованість по відсотках.

Вказана заява обґрунтована неналежним виконанням боржником умов Кредитного договору від 14.10.2024 № 1055484 в частині повної та своєчасної сплати кредитних платежів.

Дослідивши матеріали заяви, суддя зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (ч. 1 ст. 148 ГПК України)

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. (ч. 2 ст. 147 ГПК України)

Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. (ч. 1 ст. 150 ГПК України)

У заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету. (п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України)

Так боржником позивач визначив фізичну особу-підприємця Сичевську Наталію Іванівну.

В прохальній частині заяви про видачу судового наказу заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення заборгованості саме з фізичної особи-підприємця Сичевської Наталії Іванівни.

У заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, що електронний Кредитний договір № 1055484 14.10.2024 (далі - Договір) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено між ТОВ "ФК "Абекор" та саме фізичною особою-підприємцем Сичевською Наталією Іванівною.

Проте суддя зазначає, що позичальником, відповідно до Договору є Сичевська Наталія Іванівна як фізична особа.

Згідно з п. 1.6. Договору, цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

У розділі "Реквізити сторін" Договору зазначено, що позичальником є Сичевська Наталія Іванівна, яка діє на підставі паспорта, без вказівки на її статус підприємця.

Будь-яких відомостей, посилань, тощо, які б свідчили про те, що у спірних правовідносинах Сичевська Наталія Іванівна виступає саме як фізична особа-підприємець, ані Договір, ані додатки до нього не містять.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно з ч. 1 ст. 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "фізична особа підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. (ч. 2 ст. 50 ЦК України)

Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Водночас, згідно з ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах. (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані, зокрема, в постановах від 14.03.2018 у справі № 2-7615/10, від 05.06.2018 у справі № 522/7909/16-ц, від 15.05.2019 у справі № 904/10132/17)

На підставі викладеного суддя доходить висновку, що позичальником за спірним Договором є Сичевська Наталія Іванівна як фізична особа.

Подання позовної заяви / заяви про видачу судового наказу за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 ГПК України.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. (ч. 1 ст. 20 ГПК України)

Заява з вимогами до фізичної особи за суб'єктним складом не підлягає розгляду в господарському суді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене суддя відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємця Сичевської Наталії Іванівни.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. (ч. 2 ст. 153 ГПК України)

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. (ч. 2 ст. 152 ГПК України)

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви. (ч. 2 ст. 151 ГПК України)

Керуючись ст. 150, 152, 153, 154, 234, 254 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИЛА:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Сичевської Наталії Іванівни заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Копію ухвали надіслати заявнику за допомогою системи "Електронний суд".

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА

Попередній документ
131457190
Наступний документ
131457192
Інформація про рішення:
№ рішення: 131457191
№ справи: 925/1337/25
Дата рішення: 03.11.2025
Дата публікації: 04.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Черкаської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (30.10.2025)
Дата надходження: 30.10.2025
Предмет позову: заява про видачу судового наказу
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЗАРІЧАНСЬКА З В
відповідач (боржник):
ФОП Сичевська Наталія Іванівна
позивач (заявник):
ТОВ "ФК "Абекор"
представник позивача:
Пуха Наталія Станіславівна