29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"22" жовтня 2025 р. Справа № 924/918/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали
за позовом виконувача обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Хмельницької обласної військової адміністрації м. Хмельницький
до Волочиської міської ради м. Волочиськ Хмельницького району Хмельницької області
про 1. Скасування державної реєстрації земельної ділянки
2. Скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, припинивши право комунальної власності
3. Зобов'язання повернути земельну ділянку
Учасники процесу:
прокурор: Косідло А.М., діє на підставі службового посвідчення № 072535 від 01.03.2023
позивач: не з'явився
відповідач: не з'явився
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Хмельницької області 04.09.2025 надійшла позовна заява виконувача обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Хмельницької обласної військової адміністрації до Волочиської міської ради про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Волочиської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001, площею 14,9573 га, припинивши право комунальної власності Волочиської міської ради та зобов'язання повернути земельну ділянку площею 9,9341 га, яка розміщена в межах вищевказаної земельної ділянки на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації. В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-6549-СГ від 26.09.2018 Волочиській міській раді передано у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001 із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 06.11.2018 зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Волочиською міською радою. Разом з тим, спірна ділянка накладається на межі гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Моначинський". Однак не дивлячись на це, державним реєстратором відділу у Волочиському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області проведено державну реєстрацію вказаної ділянки. Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області за відсутності повноважень та визначених законом правових підстав здійснило зміну цільового призначення земель природно - заповідного фонду, внаслідок чого держава позбавлена можливості у повній мірі виконувати повноваження власника відповідних земель. Такі дії щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно призвели до незаконної зміни цільового призначення земель та безпідставного виведення вказаних земель з природно - заповідного фонду, які відповідно до ст.ст.150, 164 Земельного кодексу України перебувають під особливою охороною від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб. Таким чином, створено умови для розпорядження земельними ділянками, які розташовані в межах об'єкта природно - заповідного фонду, в порядку, передбаченому для земель сільськогосподарського призначення. Прокурор звертає увагу, що використання земель природно - заповідного фонду, які перебувають під особливою охороною держави, для сільськогосподарських потреб, порушує режим заповідання та може завдати непоправної шкоди об'єкту природно - заповідного фонду - гідрологічному заказнику загальнодержавного значення "Моначинський". Обґрунтовуючи спосіб захисту, прокурор зазначає, що наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-6549-СГ від 26.09.2018 вичерпав свою дію фактом його виконання шляхом реєстрації за Волочиською міською радою права власності на спірну земельну ділянку. Тому визнання незаконним та скасування вказаного наказу не буде вважатись належним способом захисту, а права держави в особі уповноважених органів будуть поновленні у разі скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки та зареєстрованого на неї права комунальної власності. Оскільки позивач не вживав дій, спрямованих на захист інтересів держави, то виконувач обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 09.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/918/25 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09:30 год. 07 жовтня 2025 року, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 25 вересня 2025 року включно, встановлено прокурору та позивачу строк для подання відповіді на відзив до 07 жовтня 2025 року включно.
В підготовчому засіданні 07.10.2025 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10:00 год. 22 жовтня 2025 року.
Прокурор в судовому засіданні 22.10.2025 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві.
Позивач для участі в судовому засіданні 22.10.2025 не з'явився.
Відповідач для участі в судовому засіданні 22.10.2025 не з'явився, відзиву на позов не подав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали до електронного кабінету.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
Розпорядженням Виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів № 113-р від 10.04.1979 було доведено до відома відділів, управлінь, відомств, райміськвиконкомів, що Рада Міністрів УРСР постановою № 143 від 26.03.1979 схвалила перелік болотних масивів, що підлягають охороні згідно з додатком, в якому зазначено, зокрема болотний масив "Маначинський" площею 248 га, що знаходиться в с.Маначин Волочиського району.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів № 251 від 20.09.1979 постановлено просити Раду Міністрів Української РСР затвердити державними заказниками болотні масиви згідно додатку № 2, серед яких заказник "Моначин", площею 206 га.
Матеріали справи містять довідку про державний заказник "Маначин", план заказника, довідку про доцільність організації Моначинського державного гідрологічного заказника.
Постановою Ради Міністрів Української РСР № 132 від 25.02.1980 було прийнято пропозицію Державного комітету УРСР по охороні природи про доповнення переліку державних заказників Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 28.10.1974 № 500, згідно з додатком, в якому зазначено в тому числі державний заказник "Моначинський", площею 206 га, місцезнаходження: Волочиський район, с.Рябіївка.
Відповідно до п. 1 Положення про Моначинський державний заказник, затвердженого 02.07.1980 заступником Міністра сільського господарства, Моначинський державний заказник створено з метою збереження гідрологічного режиму річки Грабарки притоки р.Збруча та охорони місця гніздування водоплавної птиці у відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР від 25 лютого 1980 року № 132 "Про доповнення переліку державних заказників Української РСР". Заказник розташований в заплаві річки Грабарки між селами Гонорівка та Моначин Волочиського району.
Загальна площа Моначинського державного заказника 206 гектарів. Територія заказника належить землекористувачам: колгоспу "Перемога" - 135 га та колгоспу "Заповіт Ілліча" - 71 га (п. 2 Положення).
Згідно з п. 5 Положення територія Моначинського державного заказника з усіма об'єктами природи, що на ній знаходяться, є державним природно-заповідним фондом Української РСР.
Пунктом 6 Положення передбачено, що на території Моначинського державного заказника забороняється проведення такої господарської діяльності, яка може спричинити шкоду природним об'єктам, що взяті під охорону.
Моначинський державний заказник може використовуватись для проведення науково-дослідних робіт, а за погодженням з землекористувачами як учбова база для студентів вузів, технікумів, а також учнів шкіл, як місце відпочинку трудящих, для екскурсії, туризму, при умові, що це не завдасть шкоди природному стану болотного урочища (п. 7 Положення).
Подібні за змістом положення закріплені у п.п. 1-3, 10 Положення про Державний гідрологічний заказник республіканського значення "Моначинський", затвердженого 28.11.1985 заступником Міністра сільського господарства УРСР.
До справи долучено також паспорт № 158/576 республіканського значення від 05.10.1980 на Моначинський гідрологічний державний заказник, паспорт № ГЗГ-158-576 території природно-заповідного фонду Української РСР від 10.06.1986 на державний гідрологічний заказник республіканського значення "Моначинський", охоронні зобов'язання Колгоспу "Заповіт Ілліча" від 05.10.1980 та від 10.07.1986, Колгоспу "Перемога" від 05.10.1980 та від 10.07.1986, Хмельницького облрибкомбінату від 10.07.1986, ДПСГЦР "Поділля" від 22.05.2012, яким було передано в користування частину Моначинського державного гідрологічного заказника.
Хмельницьким філіалом Подільського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру у 2009 році розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Моначинський", відповідно до якої загальна площа заказника складає 220,64 га.
Матеріали справи містять схему розміщення земельної ділянки гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Моначинецький".
Відповідно до загальних відомостей про земельну ділянку, 27.05.2016 проведена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001, площею 14,9573 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-6549-СГ від 25.09.2018 передано в комунальну власність Волочиській міській раді Волочиського району Хмельницької області земельну ділянку площею 14,9573 га (кадастровий номер 6820986500:01:001:0001) із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На підставі акту приймання-передачі від 28.09.2018 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області передало земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 6820986500:01:001:0001 площею 14,9573 га із державної власності, а Волочиська міська рада прийняла вищезазначену ділянку у комунальну власність.
Відповідно до інформаційної довідки № 439967902 від 19.08.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 06.11.2018 проведена державна реєстрація права власності Волочиської міської ради на вищевказану земельну ділянку.
Волочиською окружною прокуратурою проводилось вивчення стану дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства щодо охорони та збереження об'єктів природно-заповідного фонду на території Волочиської міської об'єднаної територіальної громади Хмельницького району.
Так, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, 21.03.2023 керівник Волочиської окружної прокуратури звернувся до Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації з листом №51-1270вих-23, в якому просив надати наступну інформацію та документи: чи надходили проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001, та передачі їх у власність відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України; копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі гідрологічного заказника державного значення "Моначинський" з додатками до нього, охоронним зобов'язанням, положенням, тощо, а також документи, які стали підставою для його виготовлення та затвердження; чи накладаються зазначені вище земельні ділянки на межі гідрологічного заказника "Моначинський", якщо так, то в якому співвідношенні (площі).
У відповідь на вказане звернення Департамент природних ресурсів та екології листом № 34-99-1073/23 від 29.03.2023 повідомив, що відповідно до наявних в Департаменті матеріалів земельні ділянки в тому числі з кадастровим номером 820986500:01:001:0001, знаходяться в межах гідрологічного заказника державного значення "Моначинський" площею 206,0 га. Зазначив, що у 2009 році Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на гідрологічний заказник державного значення "Моначинський". Межі ділянки закріплені межовими знаками та передані за актом під нагляд на збереження власникам земельної ділянки. Також повідомлено, що до Департаменту проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у власність не надходили та висновки про погодження проєктів не видавались. До листа долучені наявні у Департамента матеріали на гідрологічний заказник державного значення "Моначинський".
В подальшому прокурор звернувся до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України із листом № 51-1601вих-24 від 18.04.2024, в якому просив надати інформацію про підстави включення земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001, до шару природно-заповідний фонд Публічної кадастрової карти України, інформацію про те, чи надходили до Міністерства проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у власність, чи приймалися рішення про розширення території гідрологічного заказника державного значення "Моначинський", чи виготовлялась нова технічна документація із долученням відповідних документів.
Листом від 16.05.2024 Департамент природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України повідомив прокуратуру, що клопотання про зміни меж заказника до Міндовкілля не надходило. Інформація про встановлення в натурі (на місцевості) меж заказника та розроблення відповідної документації із землеустрою відсутня. Надати інформацію щодо накладення визначених прокурором земельних ділянок на території природно-заповідного фонду немає можливості. Разом з тим, відповідно до відомостей шару "Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду" Національного геопорталу Національної інфраструктури геопросторових даних земельна ділянка з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001 частково накладається на територію заказника. Межі заказника потребують уточнення. Також Міністерством надані відповідні наявні у нього документи.
У листі № 51-4330вих-24 від 05.11.2024 керівник Волочиської окружної прокуратури просив ПП "Волочиськ Вектра" графічно відобразити на викопіюванні із Публічної кадастрової карти України, виготовивши схему розміщення земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001, відносно земельної ділянки гідрологічного заказника "Моначинський" та обрахувати площу накладення.
На вказане звернення ПП "Волочиськ Вектра" провело землевпорядні та камеральні роботи з виявлення накладок зазначених прокурором земельних ділянок, на підставі яких виготовило збірний кадастровий план та графічне відображення наявних накладок даних земельних ділянок з визначенням площ накладок, який супровідним листом № 3/11 від 06.11.2024 надісланий прокуратурі.
Згідно із збірним кадастровим планом земельна ділянка з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001 накладається на земельну ділянку гідрологічного заказника державного значення "Моначинський", площа накладки складає 9,9341 га.
Також виконувач обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури звертався до Волочиського міського голови з листом №51-3280вих-25 від 21.08.2025, в якому просив надати інформацію щодо передачі в користування земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001, а також чинності договору оренди земельної ділянки, укладеного Рябіївською сільською радою з ПП "Агро-Надра", чи продовжувалася його дія, чи укладався договір на новий строк.
Листом №2837/11-12/10в від 26.08.2025 Волочиська міська рада повідомила, що орендні відносини між Рябіївською сільською радою та ПП "Агро-Надра" були припинені 08.04.2013 в зв'язку із завершенням строку дії договору. Зазначений договір не продовжувався, не укладався на новий строк, земельна ділянка за кадастровим номером 6820986500:01:001:0001 іншим особам у користування чи власність не передавалась.
20.08.2025 виконувач обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури звернувся до Хмельницької обласної військової адміністрації із листом № 51-32676вих-25, в якому повідомив про факт неправомірності державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001 та просив надати інформацію про те, чи вживалися та чи вживатимуться адміністрацією заходи, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка входить до складу природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, права комунальної власності на неї та її повернення у державну власність.
Хмельницька обласна військова адміністрація у листі № 99/24-12-7521/2025 від 26.08.2025 повідомила, що нею не вживались та не плануються вживатись заходи, в тому числі судового характеру, щодо повернення зазначеної в листі земельної ділянки природно-заповідного фонду у зв'язку з обмеженим фінансуванням. Також вказала, що обласна військова адміністрація не заперечує щодо представництва Волочиською окружною прокуратурою для захисту інтересів держави у разі наявності для цього підстав.
З огляду на викладене, 19.08.2025 виконувач обов'язків керівника окружної прокуратури звернувся до Хмельницької обласної військової адміністрації з повідомленням № 51-3236вих-25 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, пояснення прокурора, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.
У даній справі виконувач обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Хмельницької обласної військової адміністрації до Волочиської міської ради з вимогами про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Волочиської міської ради на вказану земельну ділянку, припинивши право комунальної власності Волочиської міської ради та зобов'язання Волочиської міської ради повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації земельну ділянку площею 9,9341 га, яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001.
Прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка частково накладається на межі гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Моначинський" та за цільовим призначенням належить до земель природно - заповідного фонду. Однак внаслідок реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001 у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було незаконно змінено цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення та безпідставно виведено вказані землі з природно - заповідного фонду державної власності.
Суд враховує, що ст. ст. 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до абз. 3 преамбули до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
Тому на землях природно-заповідного фонду заборонена будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням (ч. 3 ст. 7 цього Закону).
Дотримання встановлених заборон є необхідною умовою використання земельної ділянки природно-заповідного фонду з тією метою, щоб попередити завдання шкоди загалом навколишньому природному середовищу і, зокрема, частині світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
За таких обставин повернення державі спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням.
Зважаючи на викладене, враховуючи наявність суспільного інтересу у поверненні спірної земельної ділянки державі, зокрема підвищеного суспільного інтересу до збереження майна держави, прокурор мав право звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів.
У даній справі прокурор у позовній заяві вказав, що інтереси держави порушено внаслідок вибуття майна із її володіння не з її волі шляхом відчуження цього майна особою, яка не мала відповідних повноважень.
На підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор додав до позовної зави лист № 51-32676вих-25 від 20.08.2025, адресований Хмельницькій обласній військовій адміністрації, в якому останній повідомив про факт неправомірності державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001 та просив надати інформацію про те, чи вживалися та чи вживатимуться адміністрацією заходи, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка входить до складу природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, права комунальної власності на неї та її повернення у державну власність.
Хмельницька обласна військова адміністрація у листі № 99/24-12-7521/2025 від 26.08.2025 повідомила, що нею не вживались та не плануються вживатись заходи, в тому числі судового характеру, щодо повернення зазначеної в листі земельної ділянки природно-заповідного фонду у зв'язку з обмеженим фінансуванням. При цьому обласна військова адміністрація не заперечує щодо представництва Волочиською окружною прокуратурою для захисту інтересів держави у разі наявності для цього підстав.
З огляду на викладене, 19.08.2025 виконувач обов'язків керівника окружної прокуратури звернувся до Хмельницької обласної військової адміністрації з повідомленням № 51-3236вих-25 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.
Зазначені обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Хмельницької обласної військової адміністрації та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.
Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації.
До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим (ст. 18 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (ч. 1 ст. 19 ЗК України).
До особливо цінних земель відносяться, зокрема землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення (п. "г" ч. 1 ст. 150 ЗК України).
За змістом ст.ст. 43, 44 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (ст. 45 ЗК України).
Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів визначає Закон України "Про природно-заповідний фонд України" (далі - Закон).
Відповідно до абз. 2 преамбули цього Закону природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
Статтею 1 цього Закону передбачено, що завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.
До природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (ч. 1 ст. 3 Закону).
За приписами ст. 7 Закону землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
За змістом ст. 25 Закону заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
На територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження (ст. 26 Закону в редакції чинній, на момент виникнення спірних відносин).
У ст. 8 Закону наведено перелік основних засобів збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду та передбачено, що збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядку-вання, здійснення оцінки впливу на довкілля; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері; проведення інших заходів з метою збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
У ч.ч. 5, 6 ст. 53 Закону закріплено, що порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним Кодексом України. Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.
Суд встановив, що розпорядженням Виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів № 113-р від 10.04.1979 було доведено до відома відділів, управлінь, відомств, райміськвиконкомів, що Рада Міністрів УРСР постановою № 143 від 26.03.1979 схвалила перелік болотних масивів, що підлягають охороні згідно з додатком, в якому зазначено, зокрема болотний масив "Маначинський" площею 248 га, що знаходиться в с.Маначин Волочиського району.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів № 251 від 20.09.1979 постановлено просити Раду Міністрів Української РСР затвердити державними заказниками болотні масиви згідно додатку № 2, серед яких заказник "Моначин", площею 206 га.
Матеріали справи містять довідку про державний заказник "Маначин", план заказника, довідку про доцільність організації Моначинського державного гідрологічного заказника.
Постановою Ради Міністрів Української РСР № 132 від 25.02.1980 було прийнято пропозицію Державного комітету УРСР по охороні природи про доповнення переліку державних заказників Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 28.10.1974 № 500, згідно з додатком, в якому зазначено в тому числі державний заказник "Моначинський", площею 206 га, місцезнаходження: Волочиський район, с.Рябіївка.
Відповідно до п. 1 Положення про Моначинський державний заказник, затвердженого 02.07.1980 заступником Міністра сільського господарства, Моначинський державний заказник створено з метою збереження гідрологічного режиму річки Грабарки притоки р.Збруча та охорони місця гніздування водоплавної птиці у відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР від 25 лютого 1980 року № 132 "Про доповнення переліку державних заказників Української РСР". Заказник розташований в заплаві річки Грабарки між селами Гонорівка та Моначин Волочиського району.
Загальна площа Моначинського державного заказника 206 гектарів. територія заказника належить землекористувачам: колгоспу "Перемога" - 135 га та колгоспу "Заповіт Ілліча" - 71 га (п. 2 Положення).
Згідно з п. 5 Положення територія Моначинського державного заказника з усіма об'єктами природи, що на ній знаходяться, є державним природно-заповідним фондом Української РСР.
Пунктом 6 Положення передбачено, що на території Моначинського державного заказника забороняється проведення такої господарської діяльності, яка може спричинити шкоду природним об'єктам, що взяті під охорону.
Моначинський державний заказник може використовуватись для проведення науково-дослідних робіт, а за погодженням з землекористувачами як учбова база для студентів вузів, технікумів, а також учнів шкіл, як місце відпочинку трудящих, для екскурсії, туризму, при умові, що це не завдасть шкоди природному стану болотного урочища (п. 7 Положення).
Подібні за змістом положення закріплені у п.п. 1-3, 10 Положення про Державний гідрологічний заказник республіканського значення "Моначинський", затвердженого 28.11.1985 заступником Міністра сільського господарства УРСР,
Матеріали справи містять також паспорт № 158/576 республіканського значення від 05.10.1980 на Моначинський гідрологічний державний заказник, паспорт № ГЗГ-158-576 території природно-заповідного фонду Української РСР від 10.06.1986 на державний гідрологічний заказник республіканського значення "Моначинський", охоронні зобов'язання Колгоспу "Заповіт Ілліча" від 05.10.1980 та від 10.07.1986, Колгоспу "Перемога" від 05.10.1980 та від 10.07.1986, Хмельницького облрибкомбінату від 10.07.1986, ДПСГЦР "Поділля" від 22.05.2012, яким було передано в користування частину Моначинського державного гідрологічного заказника.
Хмельницьким філіалом Подільського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру у 2009 році розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Моначинський", відповідно до якої загальна площа заказника складає 220,64 га.
Згідно з ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом (ч. 2 ст. 79-1 ЗК України).
За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч. 9 ст.79-1 ЗК України).
Відповідно до ч. 10 ст. 79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2016 була проведена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001, площею 14,9573 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-6549-СГ від 25.09.2018 передано в комунальну власність Волочиській міській раді Волочиського району Хмельницької області земельну ділянку площею 14,9573 га (кадастровий номер 6820986500:01:001:0001) із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На підставі акту приймання-передачі від 28.09.2018 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області передало земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 6820986500:01:001:0001 площею 14,9573 га із державної власності, а Волочиська міська рада прийняла вищезазначену ділянку у комунальну власність.
Відповідно до інформаційної довідки № 439967902 від 19.08.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 06.11.2018 проведена державна реєстрація права власності Волочиської міської ради на вищевказану земельну ділянку.
Таким чином, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001, площею 14,9573 га, стала об'єктом цивільних прав за основним цільовим призначенням (категорія) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Разом з тим, відповідно до листа Департамента природних ресурсів та екології № 34-99-1073/23 від 29.03.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001 знаходиться в межах гідрологічного заказника державного значення "Моначинський" площею 206,0 га.
У листі від 16.05.2024 Департамент природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України зазначив, що відповідно до відомостей шару "Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду" Національного геопорталу Національної інфраструктури геопросторових даних земельна ділянка з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001 частково накладається на територію заказника.
Факт накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001 на земельну ділянку гідрологічного заказника державного значення "Моначинський" підтверджується також збірним кадастровим планом, виготовленим ПП "Волочиськ Вектра", площа накладки складає 9,9341 га.
Таким чином, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001 була частково сформована з земель природно-заповідного призначення.
Стаття 20 ЗК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачає встановлення та зміну цільового призначення земельних ділянок.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Респрубліки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Згідно з ч. 7 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Однак матеріали справи не містять доказів погодження Кабінетом Міністрів України зміни цільового призначення земельної ділянки за вищезазначеним кадастровим номером на дату передачі її до земель комунальної власності.
Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області перевищило свої повноваження та змінило цільове призначення спірної земельної ділянки - з природно-заповідного призначення на сільськогосподарське призначення, без погодження з Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 4 та ч. 8 ст. 122 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб'єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, вилучати земельні ділянки державної власності природоохоронного призначення до 27.05.2021 мав виключно Кабінет Міністрів України.
Однак наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-6549-СГ від 25.09.2018 не містить посилань на постанову чи розпорядження Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.
Згідно ч. 1 ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч. 2 ст. 84 ЗК України).
Згідно з ч. 1 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону (п.2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").
Пунктом 3 ст. 16 вищевказаного Закону передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.
Як передбачено пунктом 11 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.
За приписами п. "а" ч. 2 ст. 20-4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до компетенції обласної державної адміністрації належить забезпечення реалізації державної політики у сфері заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, здійснення управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду України на відповідній території.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що землі природно-заповідного фонду гідрологічного заказника державного значення "Моначинський" належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласної державної адміністрації, проте спірну земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Волочиською міською радою як комунальна власність.
В пункті 6.19 постанови від 07.04.2020 у справі №916/2791/13 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ ІІ "Землі України" ЗК України), при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності, відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.
Також у постанові від 03.09.2020 у справі №911/3306/17 Верховним Судом вказано стосовно, зокрема, земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, що остання, втручаючись у права щодо таких земельних ділянок, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, не погіршенні екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізовуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок.
З огляду на вищезазначене, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не було наділене повноваженнями щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду (частиною земель природно-заповідного фонду є спірна земельна ділянка площею 9,9341 га) та зміни цільового призначення земель природно-заповідного фонду державної власності на землі сільськогосподарського призначення.
Відтак, прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у у Хмельницькій області № 22-6549-СГ від 25.09.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" зумовило незаконну передачу земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001 з земель державної власності до земель комунальної власності та фактичну зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки.
При цьому оскільки пред'явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, не є необхідним для ефективного відновлення його права, то суд погоджується із доводами прокурора, що визнання незаконним та скасування вищевказаного наказу не буде вважатись належним способом захисту права власника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц зазначила, що зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд України" потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов'язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право власності на цю ділянку (такий підхід не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованому щодо земельних ділянок водного фонду у постановах від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95цс18); від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 70); від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункт 80); від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 96); від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 45), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункти 51-52)).
За таких умов, ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов.
З огляду на викладене, прокурор правомірно звернувся до суду із вимогами про зобов'язання Волочиської міської ради повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації земельну ділянку площею 9,9341 га, яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001.
Разом з тим, державна реєстрація спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі як ділянки сільськогосподарського призначення та проведена державна реєстрація права власності Волочиської міської ради перешкоджає повернути частину земельної ділянки на користь держави, як земельну ділянку природно-заповідного фонду.
Відтак, з урахуванням змісту права, за захистом якого звернувся позивач, а також характеру його порушення, ефективним та належним способом захисту порушеного права є також скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та скасування державної реєстрації права власності відповідача у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із припиненням права комунальної власності Волочиської міської ради.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави (зокрема земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (ч.3 ст. 13, ч.7 ст. 41, ч.1 ст. 50 Конституції України, ч.3 ст. 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок, які набуваються лише згідно із законом (ст. 14 Конституції України) (постанови від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).
З огляду на вказане у втручанні держави у право мирного володіння спірною земельною ділянкою природно-заповідного фонду є легітимна мета контролю за використанням цієї ділянки за цільовим призначенням згідно із загальними інтересами.
У даній справі суспільний інтерес у поверненні земельної ділянки державі в особі Хмельницької обласної військової адміністрації спрямований на задоволення соціальних потреб: у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права на цю земельну ділянку, яка належить до земель природно-заповідного фонду, у недопущенні забороненої законом діяльності на території гідрологічного заказника державного значення "Моначинський".
В даному випадку, як встановлено судом вище, передача спірної земельної ділянки, яка частково була сформована із земель природно-заповідного фонду, з державної форми власності до комунальної форми власності відбулась з перевищенням повноважень Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області всупереч нормам чинного законодавства, тобто незаконно, а тому і набуття права комунальної власності Волочиською міською радою є незаконним.
При цьому Волочиська міська рада при прийнятті рішення про прийняття земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001 в комунальну власність, в силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки, проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що спірна земельна ділянка є частиною земель природно-заповідного фонду і про неможливість передання її у комунальну власність Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За приписами ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001, площею 14,9573 га.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Волочиської міської ради (31200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м.Волочиськ, площа Центральна, 1, код 04060695) на земельну ділянку з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001, площею 14,9573 га, припинивши право комунальної власності Волочиської міської ради.
Зобов'язати Волочиську міську раду (31200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м.Волочиськ, площа Центральна, 1, код 04060695) повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації (м.Хмельницький, майдан Незалежності, Будинок Рад, код 22985083) земельну ділянку площею 9,9341 га, яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6820986500:01:001:0001.
Стягнути з Волочиської міської ради (31200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м.Волочиськ. площа Центральна, 1, код 04060695) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) 9084,00 грн (дев'ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат на оплату судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 03.11.2025.
Суддя Л.О. Субботіна
Рішення надсилається учасникам справи до електронних кабінетів та Хмельницькій обласній прокуратурі на ел. адресу: sekretariat@khmel.gp.gov.ua