Справа №: 307/3331/25
Провадження № 3/307/1280/25
03 листопада 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - снайпер 2 групи інспекторів прикордонної служби перша прикордонна застава Мукачево (тип С),
за вчинене правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України,
ОСОБА_1 , в період з 10 год. 00 хв. по 19 год. 00 хв. 11 серпня 2025 року спільно з іншою особою виконували наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді «Прикордонний патруль» на напрямку 268-269 прикордонних знаків (територія Тересвянської територіальної громади Тячівського району Закарпатської області). Близько 11 години 58 хвилин складу прикордонного наряду надана інформація про рух 1 (однієї) особи на відстані близько 50 метрів від державного кордону в їх напрямку, старший сержант ОСОБА_1 спільно з іншою особою під час отримання інформації, несвоєчасно відреагували, зволікали та дали порушнику можливість подолати загороджувальний паркан, після чого особа вдалась до втечі в бік державного кордону з подальшим його незаконним перетином. Даний факт порушення державного кордону України став можливий внаслідок неякісної організації несення служби в прикордонному наряді «Прикордонний патруль», що виразилось в неякісному виконання свої службових обов'язків під час виконання наказу на охорону державного кордону України в прикордонному наряді «Прикордонний патруль». Своїми діями старший сержант ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 13 п. 10 глави 5 розділу 11 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 № 1261, чим вчинив адміністративне правопорушення, а саме, недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що того дня відповідно до наказу він ніс службу на напрямку 268-269 прикордонного знаку та був молодшим наряду. Під час несення служби, старшому наряду зателефонували та повідомили, що є рух однієї особи. Після отримання інформації він одразу побіг у сторону правопорушника. Також зазначив, що він біг з такою швидкістю з якою міг та вчасно відреагував на отриману інформацію з метою затримання особи. Після цього, приїхали працівники із застави та перевірили всю ділянку та виявили сліди, однак особа на той час уже перетнула державний кордон. Від його місця знаходження до виявлених слідів була відстані 200-300 метрів. Також зазначив, що ділянка місцевості де він ніс службу не є рівною.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого правопорушення, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №357481 від 12 серпня 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 12 серпня 2025 року, витягом з наказу №261 від 15 липня 2025 року.
Невизнання вини ОСОБА_1 та його твердження, що він вчасно відреагував на отриману інформацію з метою затримання особи, суд оцінює критично та вважає, що дані твердження є безпідставним та такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а позицію останнього щодо невизнання вини суд вважає способом його захисту з метою уникнення відповідальності.
На підставі вищевикладеного, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, як недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду доведена повністю.
Обираючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної ч.2 ст. 172-15 КУпАП, у виді штрафу.
Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення.
Суддя М.Д.Стецюк