8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
03 листопада 2025 року м. ХарківСправа № 922/3837/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
без виклику представників сторін
розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову (вх. № 3837 від 03.11.2025 року)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Кобзаря", 64401, Харківська обл., Красноградський р-н., смт. Зачепилівка, вул. 14 Гвардійської Стрілецької Дивізії, буд. 46
до Зачепилівської селищної ради, 64401, Харківська обл., Берестинський р-н., смт. Зачепилівка, вул. Центральна, 56
про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю “Заповіт Кобзаря» (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Зачепилівської селищної ради (відповідач) про:
- визнання незаконним та скасування рішення Зачепилівської селищної ради №4964 від 10.09.2025 року “Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з метою виділення їх в натурі (на місцевості) громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованих за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області»;
- визнання незаконним та скасування рішення Зачепилівської селищної ради №4965 від 10.09.2025 року “Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з метою виділення їх в натурі (на місцевості) громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованих за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області»;
- визнання незаконним та скасування рішення Зачепилівської селищної ради №4975 від 24.09.2025 року “Про припинення права оренди земельної ділянки та розірвання договору оренди землі».
Також до стягнення заявлені судові витрати та витрати понесені за отриману правничу допомогу.
Позивачем було подано до Господарського суду Харківської області заяву про забезпечення позову (вх. № 3837 від 03.11.2025 року), у якій, просить суд, заборони будь-яким особам, що мають доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суб'єктам державної реєстрації (включаючи Міністерство юстиції України, територіальні органи Міністерства юстиції, державним реєстраторам, нотаріусам, особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) проводити реєстраційні дії стосовно земельної ділянки кадастровий номер 6322284500:06:000:0015 (площею 11,4767 га), а саме:
- заборонити проведення державної реєстрації припинення іншого речового права права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Кобзаря" на підставі Рішення Зачепилівської селищної ради №4975 від 24.09.2025 року;
- заборонити проведення будь-яких реєстраційних дій щодо зміни відомостей про власника, землекористувача або обтяжень (включаючи реєстрацію права власності, оренди, емфітевзису чи інших речових прав) на користь третіх осіб (зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) на підставі Рішень Зачепилівської селищної ради №4964 та №4965 від 10.09.2025 року;
- заборонити внесення будь-яких відомостей та/або змін, що стосуються поділу, об'єднання або зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 6322284500:06:000:0015.
Також, просить суд, встановити, що вжиті заходи діють до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області у справі за позовом ТОВ “Заповіт Кобзаря» до Зачепилівської селищної ради про визнання незаконними та скасування рішень.
Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову (вх. № 3837 від 03.11.2025 року), суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
В обґрунтування заяви про забезпечення позву, позивач зазначає, що позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Зачепилівської селищної ради про скасування рішень №4964, №4965 від 10.09.2025 року та №4975 від 24.09.2025 року. Предметом позову є захист речового права оренди позивача на земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 11,4767 га (кадастровий номер 6322284500:06:000:0015), набутого на аукціоні та чинного до 11.05.2030 року.
Також зазначає, що відповідачем 24.09.2025 року було прийнято рішення №4975 “Про припинення права оренди земельної ділянки та розірвання договору оренди землі». Пунктом 3 цього Рішення прямо передбачено: “Відділу земельних відносин Зачепилівської селищної ради здійснити державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки...». Відповідачем були прийняті рішення №4964, №4965 від 10.09.2025 року “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з метою виділення їх в натурі (на місцевості) громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованих за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області». Пунктом 1 цих рішень передбачено: Надати дозвіл громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кад. № 6322284500:06:000:0015, що перебуває в запасі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( КВЦПЗ-01.01) в розмірі середньої земельної частки (паю) ріллі 4.67 в умовних кадастрових гектарах по Чернещинському старостинському округу реформованого КСП ім. Шевченка розташованої за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області.
За твердженнями позивача, реальне виконання вказаних рішень, прийнятих відповідачем, прямо надають дозвіл на розробку проекту землеустрою з метою подальшої передачі новосформованих ділянок у власність третім особам. Якщо суд не забезпечить позов, відповідач або треті особи можуть завершити розробку проекту та подати його на затвердження. Затвердження проекту та подальша реєстрація права власності на нові земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зробить фактично неможливим відновлення права оренди позивача на спірну ділянку в її первісному вигляді, навіть у разі скасування судом Рішеннь №4964, №4965 від 10.09.2025 року. Це створить ланцюг неправомірних юридичних наслідків, які потребуватимуть подання додаткових позовів (про витребування майна, скасування реєстраційних дій тощо) вже у цивільному або господарському порядку, що істотно ускладнить судовий захист. У зв'язку зі чим, позивач звернувся із відповідною заявою до суду.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Зачепилівської селищної ради №4964 від 10.09.2025 року “Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з метою виділення їх в натурі (на місцевості) громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованих за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області»;
- визнати незаконним та скасувати рішення Зачепилівської селищної ради №4965 від 10.09.2025 року “Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з метою виділення їх в натурі (на місцевості) громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованих за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Берестинського району Харківської області»;
- визнати незаконним та скасувати рішення Зачепилівської селищної ради №4975 від 24.09.2025 року “Про припинення права оренди земельної ділянки та розірвання договору оренди землі».
У заяві про забезпечення позову просить суд, заборони будь-яким особам, що мають доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суб'єктам державної реєстрації (включаючи Міністерство юстиції України, територіальні органи Міністерства юстиції, державним реєстраторам, нотаріусам, особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) проводити реєстраційні дії стосовно земельної ділянки кадастровий номер 6322284500:06:000:0015 (площею 11,4767 га), а саме:
- заборонити проведення державної реєстрації припинення іншого речового права права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Кобзаря" на підставі Рішення Зачепилівської селищної ради №4975 від 24.09.2025 року;
- заборонити проведення будь-яких реєстраційних дій щодо зміни відомостей про власника, землекористувача або обтяжень (включаючи реєстрацію права власності, оренди, емфітевзису чи інших речових прав) на користь третіх осіб (зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) на підставі Рішень Зачепилівської селищної ради №4964 та №4965 від 10.09.2025 року;
- заборонити внесення будь-яких відомостей та/або змін, що стосуються поділу, об'єднання або зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 6322284500:06:000:0015.
Також, просить суд, встановити, що вжиті заходи діють до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області у справі за позовом ТОВ “Заповіт Кобзаря» до Зачепилівської селищної ради про визнання незаконними та скасування рішень.
З аналізу вищевикладеного слідує, що застосування вказаних заходів забезпечення позову є неспівмірним, та не відповідає принципу адекватності заходу забезпечення позову щодо можливих невідворотних наслідків.
Самі лише посилання позивача на те, що якщо суд не забезпечить позов, відповідач або треті особи можуть завершити розробку проекту та подати його на затвердження. Затвердження проекту та подальша реєстрація права власності на нові земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зробить фактично неможливим відновлення права оренди позивача на спірну ділянку в її первісному вигляді, навіть у разі скасування судом Рішень №4964, №4965 від 10.09.2025 року. Це створить ланцюг неправомірних юридичних наслідків, які потребуватимуть подання додаткових позовів (про витребування майна, скасування реєстраційних дій тощо) вже у цивільному або господарському порядку, що істотно ускладнить судовий захист, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 року у справі №910/1200/20.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Натомість, позивачем не надано до суду жодного доказу вчинення будь-якими особами будь-який дій спрямованих на виконання прийнятих Зачепилівською селищною радою рішень, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322284500:06:000:0015, а сама лише незгода позивача з прийнятими рішеннями, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, та вжиття заходів забезпечення позову, які є неспівмірними та порушують права інших осіб.
Крім того, суд звертає увагу заявника (позивача) що відповідно до частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Натомість, позивач заявляючи позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Зачепилівської селищної ради №4975 від 24.09.2025 року “Про припинення права оренди земельної ділянки та розірвання договору оренди землі» просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам, що мають доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суб'єктам державної реєстрації (включаючи Міністерство юстиції України, територіальні органи Міністерства юстиції, державним реєстраторам, нотаріусам, особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) проводити реєстраційні дії стосовно земельної ділянки кадастровий номер 6322284500:06:000:0015 (площею 11,4767 га) проведення державної реєстрації припинення іншого речового права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Заповіт Кобзаря" на підставі Рішення Зачепилівської селищної ради №4975 від 24.09.2025 року, що не відповідає вказаним вимогам Господарського процесуального кодексу України без надання оцінки викладеним у позовній заяві обставинам.
З аналізу вищевикладеного слідує, що наведені позивачем у заяві про забезпечення позову (вх. № 3837 від 03.11.2025 року) доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, які б свідчили про реальну загрозу порушення його прав або ускладнення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, тому саме лише посилання на гіпотетичну можливість подальших дій відповідача чи фізичних осіб не може вважатися достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі дії не мають фактичного підтвердження та не свідчать про наявність безпосередньої і реальної загрози невиконання рішення суду.
Крім того, за висновком суду, заява про забезпечення позову та заходи забезпечення позову які просить вжити позивач, за своїм змістом є частково тотожними задоволенню заявлених позовних вимог (без вирішення спору по суті), що прямо заборонено частиною 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Враховуючи все вищевикладене, а також приймаючи до уваги баланс інтересів сторін, та за відсутності доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування обраних заявником заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів у підтвердження викладених у заяві обставин, отже у задоволенні поданої заяви необхідно відмовити як необґрунтованої.
Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову (вх. № 3837 від 03.11.2025 року) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, а саме 03 листопада 2025 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 03 листопада 2025 року
Суддя О.О. Ємельянова