Єдиний унікальний номер305/4093/25
Номер провадження 2/305/1107/25
про повернення позовної заяви
03.11.2025 м. Рахів
Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак В.Ю., ознайомившись із матеріалами позову ОСОБА_1 до Ясінянської селищної ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки,
встановив:
До суду 29.10.2025 надійшла позовна заява від імені ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , у якій представник просить визнати за ОСОБА_1 право на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлючих документів на право власності на землю, як спадкоємця.
Дослідивши позовну заяву та матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК Україн повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон).
Встановлено, що позовну заяву подано (підписано) представником позивача Вайдою В.В., яка на підтвердження своїх повноважень здійснювати представництво інтересів позивачки жодних документів не подала.
За приписами ст. 26 Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Виходячи зі змісту ст. 26 Закону, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору.
У договорі про надання правової допомоги закріплюється обсяг повноважень адвоката, а також вказуються обмеження щодо вчинення певних дій. Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Однак, у матеріалах справи відсутній договір про надання правничої допомоги, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Вайдою В.В.
У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 ЦК України, представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями) ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреності; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позову, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно обсягу наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Отже, враховуючи, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, а повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі, суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутній документ на підтвердження дійсної волі позивача реалізувати своє право на підписання позовної заяви не самостійно, а через адвоката (представника), та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому адвокату (представнику).
Аналізуючи зміст Закону щодо повноважень представляти інтереси позивачки адвокатом Вайдою В.В., враховуючи відсутність договору про надання правничої допомоги, укладеного з ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що даний представник не має повноважень на підписання позовної заяви в інтересах позивачки.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд, зокрема у постанові від 13.02.2020 у справі № 1.380.2019.001004, в ухвалах від 09.10.2020 у справі № 824/3180/14-а, від 16.09.2020 у справі № 824/877/19-а, від 17.08.2020 у справі № 300/1294/19, від 20.01.2020 у справі № 440/607/19 виклав наступний висновок: звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Положеннями п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що заява повертається, зокрема, у випадках коли заяву подано особою, яка не має права її підписувати.
Таким чином в сукупності встановлено, що адвокат як представник позивачки, не надав на підтвердження своїх повноважень договору про надання правничої допомоги, а також документів, щоб підтверджували її право на зайняття правничою діяльністю, укладеного з позивачкою ОСОБА_1 , а відтак таку позовну заяву слід повернути позивачам на підставі 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Повернення позовної заяви з викладених мотивів не є обмеженням права на доступ до правосуддя, оскільки відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду.
Керуючись статтями 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
постановив:
Позовну заяву повернути заявнику разом із доданими документами, залишивши її копію в суді.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення ухвали.
Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК