Справа № 305/975/25
Провадження по справі 2/305/433/25
03.11.2025 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Ємчука В.Е.
за участі секретаря судових засідань Шемоти М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Рахові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Великобичківської селищної ради про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 а звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Великобичківської селищної ради про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою судді Рахівського районного суду від 27.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
У підготовче засідання 25.04.2025 року, 16.05.2025 року Позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом надсилання повідомлення про виклик на зареєстровану адресу проживання, а також шляхом надсилання електронного повідомлення про виклик на номер телефону, вказаний у матеріалах справи.
Разом з тим, 16.05.2025 Рахівський районний суд Закарпатської області надіслав позивачці повістку та повідомлення, в якому зазначив, що у разі повторної неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, справа буде залишена без розгляду (ч.5 ст.223 ЦПК України).
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.07.2025 закрито підготовче засідання у даній справі, призначено судовий розгляд по суті о 09:00 годині 09 вересня 2025 року.
У судові засідання, що були призначені на 09:00 годину 07 жовтня 2025 року, 09:00 годину 03 листопада 2025 року, Позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи під особисту розписку, а такожшляхом надсилання електронного повідомлення про виклик на номер телефону, причина її неявки суду не відома.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно з частиною 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, отже встановлення яких-небудь привілеїв для позивача є своєю чергою обмеженням прав для відповідача на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи.
Зі змісту ч. 5 ст. 223 ЦПК України, яка кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 12 серпня 2022 року в рамках справи № 686/32906/19, провадження № 61-5093св22 (ЄДРСРУ № 105706373) досліджував питання щодо залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача, де вказав таке.
Згідно із частинами першої та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини 1 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.
При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачку ОСОБА_1 було особисто повідомлено під розписку про дату, час та місце розгляду справи, а також шляхом надсилання електронного повідомлення про виклик на номер телефону, вказаний у матеріалах справи. Крім того, суд повідомляв її про дату час та місце розгляду справи і за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджено матеріалами справи.
Також, разом із судовою повісткою 16.05.2025 суд направив Позивачці повідомлення, в якому роз'яснено наслідки повторної неявки в судове засідання.
Неявка в суд позивача ОСОБА_1 є повторною, а тому суд розцінює такі дії позивача як втрату зацікавленості в кінцевому результаті й переслідуванні мети - максимально сприяти у розгляді справи.
Підстав для відкладення розгляду справи суд у зв'язку з введенням на території України воєнного стану суд не вбачає, оскільки на території Закарпатської області, де проживає Позивач, активний бойових дій не здійснюється, поштові відділення працюють, транспортне сполучення не припинено, доступ до суду не обмежений, інтернет-зв'язок також функціонує повноцінно і для сторін існує можливість брати участь у розгляді справи дистанційно, в режимі відеоконференцзв'язку як з приміщення іншого суду, так і з використанням власних технічних засобів, за таких обставин Позивач мав можливість взяти участь в судовому засіданні чи подати заяву про розгляд даної справи без його участі, але ОСОБА_1 таким правом не скористалася.
Внаслідок таких дій, суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу по суті у визначений законодавством України процесуальний строк, а систематичні відкладення справи з необхідністю витрачати ресурси на відправлення поштової кореспонденції в умовах надзвичайної економії державних коштів, є невиправданим, адже залишення позову без розгляду через неявку позивача не є перешкодою для повторного звернення до суду з цим позовом.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без розгляду, оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Виходячи з наведеного, керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Великобичківської селищної ради про позбавлення батьківських прав.
Після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя: В.Е.Ємчук