Справа № 303/6460/25
2/303/2342/25
03 листопада 2025 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді Курах Л.В.
секретар судового засідання Гейруш Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1569938 від 21.04.2024 року в розмірі 149 250,00 гривень. Також позивач просить дати вказівки/роз'яснення органу примусового виконання рішення суду, мотивуючи свою вимогу тим, що відповідач, як позичальник, не виконав належним чином свої зобов'язання по кредитному договору, внаслідок цього виникла заборгованість. Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування. Судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.04.2024 року між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено договір № 1569938 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 15 000,00 грн.; строк кредитування - 360 днів; ставка 2,5 % в день.
Позивач зазначає про те, що права кредитора до нього перейшли в результаті укладення з ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року.
При цьому, відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості, яка у відповідності до розрахунку позивача становить 149 250,00 грн. (15 000,00 грн. - тіло кредиту, 91 875,00 грн. - відсотки за користування кредитом, 42 375,00 грн. - відсотки за користування кредитом, нараховані за 113 календарних днів).
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 29.08.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач, у встановлений ухвалою суду про відкриття провадження строк, відзиву на позовну заяву не подав.
Так як учасники справи заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.04.2024 року між сторонами укладено Договір № 1569938 про надання споживчого кредиту.
На умовах, встановлених Договором, ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" зобов'язується надати Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 15 000 грн.
Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" надав кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Згідно з п. 3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. Договору.
Відповідно до реквізитів Договору № 1569938 від 21.04.2024 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "А795".
Після прийняття відповідачем умов кредитного договору, з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором " А795", після чого відповідач отримала кредит в сумі 15 000,00 грн. на свою платіжну карту.
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору про організацію переказу грошових коштів № 20250115-2005 від 15.01.2025 року між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ТОВ "ПЕЙТЕК".
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 15 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера ТОВ "ПЕЙТЕК".
У матеріалах справи наявні погодження позичальника, скріплені її електронним цифровим підписом, щодо умов кредитування, зокрема, в частині нарахування відсотків за користування кредитом.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, відповідачкою підписано договір кредитної лінії за допомогою разового ідентифікатора "А795", що не суперечить вимогам законодавства.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відсоткова ставка за користування кредитом була узгоджена між позичальником та кредитором умовами договору.
Згідно з статями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Строк кредитування узгоджений між сторонами умовами договору ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним належним чином не виконував.
Згідно з наданим позивачем рахунком заборгованості, перевіреного судом та не оспореного відповідачем, заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 149 250,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. - тіло кредиту, 91 875,00 грн. - відсотки за користування кредитом, 42 375,00 грн. - відсотки за користування кредитом, нараховані за 113 календарних днів, нараховані позивачем під час звернення з даним позовом до суду, - правомірність заявлення яких доведено позивачем належними та допустимими доказами по справі, зокрема, розрахунком заборгованості відповідача та випискою по рахунку.
Умовами Договору, передбачено, що відповідно до п. 4.1. ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов'язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України "Про споживче кредитування", що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Первісним кредитором, 24 грудня 2024 року ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" набуло право грошової вимоги до Відповідача.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників (додаток № 1 до Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024, ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №1569938 про надання споживчого кредиту від 21.04.2024 в сумі 114375,00 грн.
Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
На виконання вимог ст. 18 Закону України "Про споживче кредитування" та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 24 грудня 2024 року № 24122024, ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" повідомило в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за кредитними договорами до яких передані Новому кредитору - ТОВ ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", проінформовано про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора.
Враховуючи вищезазначене, відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Зобов'язання відповідач не виконав ані перед первинними кредиторами, ані перед позивачем.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Враховуючи дійсність ідентифікуючих даних позичальника, які відповідають особі відповідача у справі, а також самостійне введення позичальником одноразового ідентифікатора, відправленого на її номер телефону, вказаний при укладенні договору, як погодження з умовами та фактичне підписання такого правочину як спосіб волевиявлення щодо укладення, суд доходить висновку про укладення зазначеного договору та виконання кредитодавцем обов'язків по ньому.
Позивач стверджує про те, що всупереч умов договору кредиту №1569938 від 21.04.2024 року відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 149 250,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. - тіло кредиту, 91 875,00 грн. - відсотки за користування кредитом, 42 375,00 грн. - відсотки за користування кредитом, нараховані за 113 календарних днів, нараховані позивачем під час звернення з даним позовом до суду.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №1569938 від 21.04.2024 року вбачається, що нарахування відсотків здійснювалось у межах строку кредитування та відповідає умовам Договору.
Позивач надав належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до відповідача.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг. Відсутність грошових коштів не звільняє позичальника від обов'язку погасити борг за укладеним договором.
Відповідачем не надано до суду належних доказів на спростування обставин щодо видачі кредитних коштів, користування ними.
Судом встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов'язувався повернути кредит та відсотки за користування ним, однак свого зобов'язання вчасно не виконав, кредит не повернув, нараховані відсотки не сплатив.
Оскільки умови кредитного договору відповідачем не виконано своєчасно і належним чином, то суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити та стягнути із відповідачки на користь позивача заборгованість за договором №1569938 від 21.04.2024 року у розмірі 149 250,00 грн.
Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога позивача про надання вказівки/роз'яснення органу примусового виконання рішення суду на подальше нарахування на суму боргу 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки суд не наділено правом ухвалення рішення суду на майбутнє та правом на зобов'язання виконавчих органів на вчинення виконавчих дій.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, як роз'яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", що кореспондується із положенням п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 07.02.2014 року N 6, суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Як вбачається зі змісту договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал", акту прийому-передачі виконаних робіт від 10 грудня 2024 року, рахунку на оплату №9624-12/08-2025 від 12 серпня 2025 р., вартість наданих адвокатом послуг становить 10 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 п. 1 ч. 3 ста.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України).
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (постанова ВС від 16.02.2023 у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.
Враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 6 000 грн.
З огляду на викладене та відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 6 000 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за Договором №1569938 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" від 21.04.2024 року, в розмірі 149 250,00 (сто сорок дев'ять тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 копійок) гривень, з яких: сума кредиту 15 000,00 грн., сума процентів за користування кредитом 91 875,00 грн. та нараховані проценти за 113 календарних днів 42 375,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок).
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Капітал" (юридична адреса: 03150, м.Київ, вул.Загородня, буд.15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).
Рішення суду виготовлено 03 листопада 2025 року.
Головуюча Л.В.Курах