8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" листопада 2025 р. м ХарківСправа № 922/3830/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Фермерського господарства "Вікторія 777", Харківська область, Куп'янський район, с. Гнилиця
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра", Харківська обл., Лозівський р-н, м. Златопіль
про стягнення 1069381.23 грн.
Позивач, Фермерське господарство "Вікторія 777", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1062210,00 грн заборгованість за отриманий товар за договором поставки від 17.04.2025 №170425, 7171,23 грн - 3% річних та інфляційні втрати, внаслідок порушення термінів проведення розрахунків за договором поставки від 17.04.2025 №170425. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленої позивачем продукції. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Обґрунтований розрахунок позовних вимог це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, які передбачені законом або умовами договору, періоди, за які наведені ці нарахування, проведених оплат, тощо.
Таким чином, обґрунтований розрахунок позовних вимог вимагає посилання на первинні документи. Такі посилання пов'язані з певними юридичними фактами, що мали місце і впливали на розмір суми боргу, з обов'язковою вказівкою часу їх настання.
Відсутність такого розрахунку позбавляє суд можливості перевірити правильність нарахування грошової суми та є порушенням вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Представник позивача вказує, що всього відповідачу поставлено Товару на суму 3903210,00 грн, однак Покупцем сплачено лише 2841000,00 грн, тобто не виконано обов'язок щодо сплати 1062210,00 грн.
Разом з тим, на підтвердження часткових оплат отриманого товару відповідачем, позивач додає до позовної заяви платіжну інструкцію № 850 від 18.09.2025 на суму 300000,00 грн, платіжну інструкцію № 595 від 25.08.2025 на суму 900000,00 грн, платіжну інструкцію № 551 від 15.08.2025 на суму 950000,00 грн, платіжну інструкцію № 930 від 26.09.2025 на суму 520000,00 грн. Всього на суму 1233210,00 грн.
Отже, позивачем не обґрунтована позовна вимога про стягнення з відповідача саме у розмірі 1062210,00 грн.
Крім того, позивачем у позовній заяви міститься розрахунок заборгованості (станом на 27.10.2025), відповідно до якого основна сума заборгованості за період з 03.09.2025 по 27.10.2025 складає 212442,00 грн (20 % вартості поставленого товару), основна сума заборгованості за період з 10.09.2025 по 27.10.2025 складає 849442,00 грн (80 % вартості поставленого товару).
Тобто, згідно з розрахунку основна сума заборгованості становить 1061884,00 грн (212442,00+849442,00=1061884,00).
Сума нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, внаслідок порушення термінів проведення розрахунків за договором поставки від 17.04.2025 №170425 згідно розрахунку заборгованості становить 637,33+960,35+2548,33+3351,22 = 7497,23 грн.
Втім, у прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1062210,00 грн - заборгованість за отриманий товар, 7171,23 грн - 3% річних та інфляційні втрати, внаслідок порушення термінів проведення розрахунків за договором поставки від 17.04.2025 №170425.
Отже, позивачу слід надати суду письмову заяву із обґрунтованим розрахунком суми основного боргу, що стягується позивачем, а саме: 1062210,00 грн заборгованості та 7171,23 грн - 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
На підтвердження поставки товару відповідачу позивачем додані до позову товаро-транспортні накладні (додаток 16,17 до позовної заяви) оформлені у 2024 році, всупереч того, що у позовній заяві позивач визначає період заборгованості за 2025 рік відповідно до договору поставки сільськогосподарської продукції №170425 від 17.04.2025.
Відтак, позивачем не додано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме доказів поставки товару відповідачу у 2025 році відповідно до договору поставки сільськогосподарської продукції №170425 від 17.04.2025.
Частиною 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з частиною третьою статті 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч.3 ст. 60 ГПК України).
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.
Згідно із частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Отже, відповідно до вимог процесуального закону в господарському суді повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером.
Згідно ч. 3 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Частиною 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Приписами ст. 237 Цивільного кодексу України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч. 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь - якого представництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Частиною 3 ст. 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що позовна заява від імені Фермерського господарства "Вікторія 777" подана адвокатом Маркевичем С.В., який діє на підставі довіреності б/н від 29.11.2024, яка сформована у в підсистемі ЄСІТС "Електронний Суд" та видана Бєлашовим Олегом Миколайовичем на підставі Витягу з ЄДР від 29.11.23 р., щодо Фермерського господарства "Вікторія 777" (ЄДРПОУ - 37327044), та уповноважує, в порядку передоручення, Маркевича Сергія Володимировича представляти інтереси Фермерського господарства "Вікторія 777" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справах господарського судочинства з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців). Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі Положення) визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Суд зазначає, що довіреність від у розумінні Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" вважається електронним документом.
Положеннями ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
З огляду на системний аналіз змісту приписів Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, що визначає, зокрема, вчинення процесуальних дій в електронній формі свідчить про те, що особа, яка звертається з позовною заявою, не позбавлена можливості завантажити разом з позовною заявою на підтвердження повноважень на її підписання відповідний документ (довіреність/ордер), що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) такого паперового документа, який, в свою чергу, містить повну інформацію щодо обсягу повноважень представника (адвоката) на представництво інтересів довіреної особи.
Втім, як встановлено судом за допомогою Онлайн сервіса створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, відповідно до протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 31.10.2025 довіреність від імені Фермерського господарства "Вікторія 777" від 29.11.2024, яка сформована у в підсистемі ЄСІТС "Електронний Суд" та видана Бєлашовим Олегом Миколайовичем на підставі Витягу з ЄДР від 29.11.23 р., щодо Фермерського господарства "Вікторія 777" (ЄДРПОУ - 37327044) підписана самим повіреним Маркевичем Сергієм Володимировичем, тобто не підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя.
При цьому, до заяви не додано примірника довіреності, оформленої в паперовій формі у порядку визначеному Цивільним кодексом України або примірника довіреності з протоколом створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису), від імені товариства в особі керівника (з його власноручним підписом) про уповноваження Маркевича С.В. бути представником і діяти від імені товариства.
В свою чергу, з наданих представником позивача Маркевичем С.В. документів не вбачається що він має право діяти від імені позивача і у порядку самопредставництва, у тому числі підписувати заяви, оскільки долучена довіреність не підтверджує право Маркевича С.В. здійснювати представництво (самопредставництво) позивача в судах відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.
Будь-яких інших документів, які б підтверджували повноваження Маркевича С.В., як представника позивача, матеріали позову не містять.
Отже, представнику позивача необхідно надати суду довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
У відповідності до пунктів 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За вказаних обставин та підстав, позовна заява підлягає залишенню без руху, із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, про які вказано у цій ухвалі.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Фермерського господарства "Вікторія 777" - залишити без руху.
Позивачу протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- письмову заяву із обґрунтованим розрахунком суми основного боргу, що стягується, а саме: 1062210,00 грн заборгованості та 7171,23 грн - 3% річних та інфляційних втрат;
- доказів поставки товару відповідачу у 2025 році відповідно до Договору поставки сільськогосподарської продукції №170425 від 17.04.2025;
- довіреності чи іншого документу що підтверджує повноваження представника позивача адвоката Маркевича Сергія Володимировича.
Роз'яснити позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала підписана 03 листопада 2025 року.
Суддя Л.В. Шарко