8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3218/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
розглянувши без виклику учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 31557119, 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ЮНІОН» (код ЄДРПОУ 43191187, 61174, м. Харків, проспект Перемоги, буд. 65-Г, корпус 1)
про стягнення заборгованості за споживання теплової енергії на суму 283 859,85 грн., -
КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (позивач по справі) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ЮНІОН» (відповідач по справі), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за споживання теплової енергії по договору № 20127 від 01.11.2020 за період березень 2022 року - квітень 2025 року в сумі 283 859,85 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 20127 від 01.11.2020. Також позивач просить витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.
В обґрунтування позову посилається на те, що: 01.11.2020 між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» та ТОВ УК «Юніон» було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 20127, відповідно до якого позивач зобов'язується постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором; відповідно до розділу 10 договору, він набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2025; згідно п. 6.9. договору, за наявності заборгованості позивач зараховує кошти, що надійшли від відповідача як погашення заборгованості за спожиту теплову енергію, поставлену в минулі періоди по мірі її виникнення в хронологічній послідовності незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, за винятком платежу, спрямованого на виконання рішення (наказу, постанови, ухвали) суду, мирової угоди, яка затверджена судом; відповідно до п. 6.10 договору, відповідач з 12 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує від позивача документи за розрахунковий період: акт виконаних робіт - 2 екземпляри; рахунок-фактура - 1 екземпляр; акт звіряння розрахунків - 2 екземпляри, по одному примірнику оформлених актів відповідач повертає позивачу на протязі 10 днів після їх отримання; за період з березня 2022 по квітень 2025 позивач здійснив постачання теплової енергії у приміщення відповідача, як управителя багатоквартирного житлового будинку, розташоване за адресою: м. Харків, пр-т Перемоги, 65-Г, К2; приміщення відповідача оснащені приладами обліку, тому нарахування вартості здійснювалося згідно п. 5.1. договору; відповідач не розрахувався в повному обсязі за спожиту теплову енергію, чим порушив умови договору - станом на день подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17300-4533), з урахуванням часткових оплат, обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення в сумі 283 859,85 грн., яка утворилася за період з березня 2022 по квітень 2025, про що відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, які сплачені не були.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 прийнято до розгляду позовну заяву КП Харківські теплові мережі (вх. № 3218/25 від 04.09.2025); відкрито провадження у справі № 922/3218/25; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами надіслання (надання) їх позивачу згідно зі ст. 250, 251 ГПК України; встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив разом із доказами надсилання (надання) її відповідачу згідно зі ст. 251 ГПК України; встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на цю відповідь разом із доказами надсилання (надання) їх позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України; роз'яснено учасникам справи, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також у разі неподання позивачем відповіді на відзив, а відповідачем - заперечення на відповідь на відзив протягом строків, встановлених ухвалою, розгляд справи буде відбуватися за наявними у ній матеріалами після спливу зазначених строків, але в межах строків, встановлених ст. 248 ГПК України; повідомлено учасникам справи, що заяви по суті справи, а також заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів можуть бути ними подані або в електронному вигляді виключно через особистий кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, або в паперовому вигляді - звичайною поштою на офіційну поштову адресу суду.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 08.09.2025 отримано позивачем, його представником та відповідачем 09.09.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в електронний кабінет ЄСІТС відповідних осіб.
24.09.2025 (вх. № 22103/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ЮНІОН» про надання дозволу про ознайомлення з матеріалами справи, в якій представником відповідача сформульовано три окремих клопотання: про надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи № 922/3218/25 представнику, для чого просить долучити данні про представника відповідача до електронної справи в електронному суді; поновлення (продовження) строку для подання відзиву по справі протягом 15 днів з моменту долучення представника відповідача до електронної справи в електронному суді; про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ЮНІОН» про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву задоволено; продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ЮНІОН» строк на подання відзиву на позовну заяву до 03.10.2025 (включно); відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ЮНІОН» про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
06.10.2025 (вх. № 23036/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ЮНІОН» на позовну заяву Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (документ сформовано в системі Електронний суд ЄСІТС 03.10.2025), в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування відзиву на позовну заву посилається на те, що: серед додатків до позовної заяви Комунальним підприємством “Харківські теплові мережі» було надано розрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію, дані якого суперечать даним бухгалтерського обліку Товариства, в тому числі і в частині здійснених оплат. Так, в колонці “Надійшло за місяць (грн)» зазначено, що у березні 2022 р. надійшло за місяць 28 135,33 грн, в той час як у березні 2022 р. за о/р 17300-4533 (житловий будинок) не було здійснено жодної оплати; платіжною інструкцією від 28.12.2022 р. за вих. №406 було здійснено оплату у розмірі 80 849,35 грн, інформації про яку розрахунок не містить. За період лютий 2023 р. згідно з даними розрахунку Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» надійшло за місяць 222 855,00 грн, березень 2023 р. - 140 128, 67 грн, в той час як у лютому-березні 2023 р. за о/р 17300-4533 (житловий будинок) не було здійснено жодної оплати. За період квітень 2023 р. розрахунок Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» містить дані про надходження в розмірі 23 907,71 грн, в той час як платіжними інструкціями №485 та №484 від 10.04.2025 р. було здійснено оплати на загальну суму 457 225,42 грн. В розрахунку Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» відсутні дані щодо надходжень за період з травня 2023 по лютий 2024 р., в той час як протягом цього періоду було здійснено оплати: платіжною інструкцією №554 від 25.07.2023 р. на суму 219 066,06 грн; платіжною інструкцією №567 від 09.08.2023 р. на суму 138 234,20 грн; платіжною інструкцією №651 від 21.11.2023 р. на суму 100 000,00 грн; платіжною інструкцією №735 від 21.02.2024 р. на суму 1 894,47 грн; платіжною інструкцією №734 від 21.02.2024 р. на суму 90 116,25 грн; платіжною інструкцією №732 від 21.02.2024 р. на суму 94 907,06 грн; платіжною інструкцією №733 від 21.02.2024 р. на суму 1 894,47 грн; платіжною інструкцією №730 від 21.02.2024 р. на суму 7 006,497 грн; платіжною інструкцією №731 від 21.02.2024 р. на суму 1 894,47 грн. Розрахунок містить інформацію щодо надходжень у березні 2024 р. в сумі лише 57 950,42 грн, фактично у березні 2024 р. платіжними інструкціями №762 та 761 від 22.03.2024 р. було здійснено оплат на загальну суму 87 709,38 грн. За період з квітня 2024 р. по січень 2025 р. було здійснено оплат на загальну суму 468 453,73 грн, про що не згадується у розрахунку Комунального підприємства “Харківські теплові мережі». Розрахунок містить інформацію щодо надходжень у лютому 2025 р. в сумі лише 1 894,47 грн, фактично у лютому 2025 р. платіжними інструкціями №1017, 1016 та 1018 від 24.02.2025 р. було здійснено оплат на загальну суму 167 929,31 грн. Сума надходжень у березні 2025 р. згідно з розрахунком - 63 003,57 грн, фактично у березні 2025 р. платіжними інструкціями №1043, 1042 та 1046 від 31.03.2025 р. було здійснено оплат на загальну суму 149 931,54 грн. У квітні 2025 р. за даними розрахунку надійшло за місяць 22 019,38 грн, в той час як фактично платіжними інструкціями №1065 та №1064 від 30.04.2025 р. було здійснено оплат на загальну суму 63 003,57 грн. В розрахунку Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» відсутні дані щодо надходжень за період травень 2025 р., в той час як протягом цього періоду було здійснено оплати: платіжною інструкцією №1085 від 21.05.2023 р. на суму 1 894,47 грн; платіжною інструкцією №1084 від 21.05.2023 р. на суму 20 124,91 грн; платіжною інструкцією №1090 від 21.05.2023 р. на суму 15 155,76 грн.
13.10.2025 (вх. № 23572/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла відповідь Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ЮНІОН», в якій позивач просить суд позов задовольнити повністю, оскільки відповідачем здійснювалися часткові оплати заборгованості за спожиту теплову енергію, які були враховані станом на подання позовної заяви. Посилання ж відповідача на оплату боргу в повному обсязі не відповідають дійсності та на теперішній час сума заборгованості не змінилася та складає 283 859,85 грн. за період: березень 2022 - квітень 2025, відтак підстави для відмови позивачу в задоволенні позову відсутні.
В силу приписів статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши справу в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01.11.2020 між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» та ТОВ УК «Юніон» було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 20127, відповідно до якого позивач зобов'язується постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.
Відповідно до п.1.1. Договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.
Згідно з п.2.1. Договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього Договору гарячій воді на такі потреби:
опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;
гаряче водопостачання - протягом року;
кондиціювання повітря - по мірі необхідності та наявності технічної можливості.
Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором (п.3.2.Договору).
Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом (опалення, вентиляція, гаряче водопостачання) згідно з додатком 4 (п.5.1.Договору).
Проектні роботи та встановлення приладів комерційного обліку теплової енергії виконується організаціями, які мають відповідні ліцензії. Встановлення приладів комерційного обліку виконується згідно з узгодженим теплопостачальною організацією проектом на межі балансової належності теплових мереж Теплопостачальної організації та споживача. У разі встановлення приладів комерційного обліку теплової енергії не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показаннями приладів комерційного обліку, враховуються втрати, визначені згідно із схемою балансової належності на дільницях теплової мережі, що перебувають на балансовій належності споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів комерційного обліку (п.5.2.Договору).
Споживач, що має прилади комерційного обліку, щомісячно подає до теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 5 до Договору (п.5.3.Договору).
Передача теплової енергії здійснюється на межі балансової належності сторін, яка вказана у додатку 2 до Договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п.5.4.Договору).
При відсутності приладів комерційного обліку або, якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електронних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінченні терміну дії повірки тощо) обсяг теплової енергії, який постачається споживачу в розрахунковому періоді, визначається теплопостачальною організацією розрахунковим способом (п.5.5.Договору).
У разі підключення споживача без приладів комерційного обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами комерційного обліку - від загального обсягу теплової енергії, визначеної за приладами комерційного обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за показаннями приладів комерційного обліку споживачів, підключених до ЦТП, а решта обсягу спожитої теплової енергії розподіляється Споживачу пропорційно до його договірного максимального приєднаного теплового навантаження та фактичного часу споживання теплової енергії (п.5.6.Договору).
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування кошті на рахунок теплопостачальної організації, вказаний в Договорі, відповідно до встановлених тарифів діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного облік теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажені або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України (п.6.1.Договору).
Крім оплати теплової енергії за тарифом, споживач відшкодовує теплопостачальні організації витрати, пов'язані з неповерненням теплоносія (витоку), виходячи з планової собівартості одержаної води від постачальника та її хімочищення, або знесолення, яка приймається я собівартість в середньому по всім джерелам теплової енергії теплопостачальної організації (п.6.2.Договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.3.Договору).
Згідно з п.6.4. Договору споживач сплачує попередню оплату. Споживач за 3 дні до початку розрахункового період самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної додатку 1 до Договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергії споживач здійснює:
до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку;
до 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.
відповідно до п.6.5. Договору розрахунки за показниками приладів комерційного обліку:
якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене в Договорі, перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 28-го числа поточного місяця;
якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого зазначеного в Договорі обсягу, вартість такого перевищення зараховується в рахунок оплати заявленого обсяг; періоду, наступного за розрахунковим;
якщо сумарне годинне договірне теплове навантаження перевищує 2,0 Гкал/годину спожива самостійно сплачує вартість теплової енергії за фактичними показниками приладі: комерційного обліку подекадно.
Згідно з п.6.6. Договору розрахунки без приладів комерційного обліку:
якщо обсяг фактично спожитої теплової енергії перевищує сплачений зазначений в Договорі обсяг, вартість такого перевищення сплачується Споживачем не пізніше 18-го числа місяця наступного за розрахунковим;
якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого зазначеного в Договорі обсягу, вартість такого перевищення зараховується в рахунок оплати зазначеного в Договорі обсяг; місяця, наступного за розрахунковим;
У разі зміни тарифів, затверджених відповідним уповноваженим органом, Теплопостачальні організація повідомляє споживача у відповідності з п. 4.2.4., Споживач здійснює розрахунки за спожиті послуги за новими тарифами з моменту їх введення. Зміна тарифів не є підставою для переукладання Договору (п.6.7.Договору).
Згідно з п.6.10 Договору споживач з 12 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період:
- акт виконаних робіт;
- рахунок-фактура;
- акт звіряння розрахунків.
Відповідно до п.10 Договору, він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2025 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Перелік об'єктів теплоспоживання визначений додатком № 4 до договору, обсяги постачання теплової енергії споживачу - додатком № 1.
За період з березня 2022 по квітень 2025 позивач здійснив постачання теплової енергії у приміщення відповідача, як управителя багатоквартирного житлового будинку, розташоване за адресою: м. Харків, пр-т Перемоги, 65-Г, К2.
Приміщення відповідача оснащені приладами обліку, тому нарахування вартості здійснювалося згідно п. 5.1. договору.
Відповідач не розрахувався в повному обсязі за спожиту теплову енергію, чим порушив умови договору - станом на день подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17300-4533), з урахуванням часткових оплат, обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення в сумі 283 859,85 грн., яка утворилася за період з березня 2022 по квітень 2025, про що відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, які сплачені не були.
Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила), вказані Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (пункт 1 Правил).
Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Згідно з пунктом 4 Правил - користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.
Пунктом 14 Правил передбачений обов'язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Статтею 12 цього Закону визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч.1 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Положення ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачає обов'язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Як було встановлено судом, нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, пр-т Перемоги, 65-Г, К2 розташовані в будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП Харківські теплові мережі. Система опалення зазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому. Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об'єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово.
Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та прикінці опалюваного сезону 2021-2025 років до будівель в цілому.
Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку.
Будинок за вищезазначеною адресою обладнаний приладом обліку, тому розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення та гарячої води по об'єкту здійснювався згідно показань приладів обліку, встановленого у будинку.
Відомостями обліку споживання теплової енергії на тепловому пункті пр-т Перемоги, 65-Г, К2 підтверджено обсяг споживання теплової енергії.
За спожиту теплову енергію позивачем відповідачу було виставлено відповідні рахунки-фактури, як оплачені відповідачем були не в повному обсязі - згідно наданого позивачем розрахунку з урахуванням часткових оплат обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення в сумі 283 859,85 грн., яка утворилася за період з березня 2022 по квітень 2025, доказів оплати рахунків в повному обсязі відповідач не надав.
Відносно заперечень відповідача про те, що серед додатків до позовної заяви Комунальним підприємством “Харківські теплові мережі» було надано розрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію, дані якого суперечать даним бухгалтерського обліку відповідача, в частині здійснених оплат, суд зазначає про те, що невідповідність даних бухгалтерського обліку відповідача наданому позивачем розрахунку не спростовує ані факт наявності заборгованості, ані розмір заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки надані до відзиву на позовну заяву докази сплати теплової енергії свідчать про часткову сплату теплової енергії, поставленої позивачем відповідачу - доказів оплати теплової енергії в повному обсязі згідно виставлених позивачем відповідачу рахунків відзив не містить. Інших заперечень проти позову відзив відповідача не містить.
Суд зазначає про те, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі з підстав, установлених договором або законом. Тобто припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Беручи до уваги, що позивачем згідно умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 20127 було поставлено відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач оплатив одержану теплову енергію не в повному обсязі, доказів оплати отриманої теплової енергії в повному обсязі на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур не надав, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених вимог позивача та про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за споживання теплової енергії за договором № 20127 від 01.11.2020 за період березень 2022 - квітень 2025 в сумі 283 859,85 грн..
Щодо витрат по сплаті судового збору.
Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору в сумі 3 406,32 грн. покладаються на відповідача, оскільки спір по справі виник саме з його вини.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ЮНІОН» (код ЄДРПОУ 43191187, 61174, м. Харків, проспект Перемоги, буд. 65-Г, корпус 1) на користь Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 31557119, 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11) заборгованість за споживання теплової енергії за договором № 20127 від 01.11.2020 за період березень 2022 - квітень 2025 в сумі 283 859,85 грн., а також 3 406,32 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2025.
Суддя Н.А. Новікова