Справа № 301/2852/25
1-кп/301/346/25
"03" листопада 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава кримінальне провадження, що внесене 10 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071100000362 відносно
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осій, Іршавського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, громадянина України, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122 КК України та ст.126-1 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5 ,
У період з 08 березня 2025 року по 09 жовтня 2025 року ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, систематично, усвідомлюючи протиправність та караність своїх діянь, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на ґрунті неприязних відносин, систематично вчиняв домашнє насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 , що призвело до її фізичних та психологічних страждань.
08 березня 2025 року близько 00:05 години ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 дії психологічного насильства, а саме: умисно висловлював погрози та образи, виганяв з будинку співмешканку ОСОБА_5 , чим спричинив потерпілій психологічні страждання.
За вищевказаним фактом постановою Іршавського районного суду від 02 квітня 2025 року у справі №301/616/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП (рішення суду набрало законної сили 15 квітня 2025 року).
Продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 14 липня 2025 року близько 16 години ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 дії психологічного насильства, а саме: висловлював образи, виганяв з будинку, чим спричинив потерпілій психологічні страждання.
За вчинення вказаних дій постановою Іршавського районного суду від 24 липня 2025 року у справі №301/1878/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП (рішення суду набрало законної сили 05 серпня 2025 року).
09 жовтня 2025 року близько 23:40 години ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , під час словесної суперечки зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення останній тілесних ушкоджень, своєю правою ногою наніс один удар в область поясниці потерпілої ОСОБА_5 , в результаті якого потерпіла втратила рівновагу та впала на підлогу. У той час, коли потерпіла знаходилася на підлозі у лежачому положенні, ОСОБА_3 , діючи умисно, наніс ОСОБА_5 своєю правою ногою один удар в ділянку паху. Після чого, не припиняючи протиправні дії, ОСОБА_3 схопив потерпілу ОСОБА_5 за праву руку в ділянці зап'ястя та сильно стиснув, потім ОСОБА_3 схопив ОСОБА_5 за ліву руку та вкусив її за зовнішню частину лівої руки.
В результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синця шкірних покривів попереково-крижової ділянки за серединною лінією, з садном на площині, синця шкірних покривів зовнішньо-задньої поверхні у середній третині правого передпліччя, синця шкірних покривів тильної поверхні лівої кисті з саднами на перифірії синця, які за ступенем тяжкості слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки, тривалістю не більше, як 6 днів, а також тілесні ушкодження у вигляді крайового перелому тіла четвертого поперекового хребця, перелому лівої лобкової кістки, які за ступенем тяжкості слід кваліфікувати як середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження, що призвело до тривалого розладу здоров'я більше як 21 день.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, та за ст.126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних, психологічних страждань, розладів здоров'я.
В ході підготовчого судового провадження до суду подана угода про примирення, укладена 03 листопада 2025 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
Згідно угоди сторони дійшли згоди щодо примирення, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України та ст.126-1 КК України, істотних для даного провадження обставин та узгодженого сторонами покарання.
Істотними для вказаного кримінального провадження обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, є: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, які обтяжують покарання, по справі відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Сторонами угоди узгоджене покарання ОСОБА_3 : за ст.126-1 КК України у виді 2 років обмеження волі, за ч.1 ст.122 КК України у виді 3 років обмеження волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_3 у виді 3 років обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнити від призначеного покарання з іспитовим терміном 1 рік. Покласти обов'язки на ОСОБА_3 , передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Сторони угоди: потерпіла ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 дали згоду на призначення вищевказаного покарання обвинуваченому.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, а також передбачені ст.389-1 КК України та ст.476 КПК України наслідки її невиконання. Угода містить дату її укладення та скріплена особистими підписами сторін.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, фактичні обставини справи не оспорював, у вчиненому щиро покаявся, обіцяв більше не порушувати закон. Обвинувачений ОСОБА_3 просив затвердити угоду про примирення з потерпілою ОСОБА_5 та ствердив, що йому відомі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину обвинувачення, йому зрозумілі характер обвинувачення, вид узгодженого покарання, обов'язки, покладені на нього відповідною угодою та строк їх виконання, наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 389-1 КК України та ст. 476 КПК України, укладення такої є добровільним.
У підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 просила затвердити угоду про примирення з обвинуваченим ОСОБА_3 та підтвердила, що наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, їй зрозумілі, укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування до неї насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор ОСОБА_4 не заперечувала проти затвердження угоди про примирення та пояснила, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просила угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене покарання.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з таких підстав.
Відповідно до ст. 314 ч.3 п.1, 468 ч.1 п.1, 469 ч.3 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим, у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, яку суд має право затвердити у підготовчому судовому засіданні.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених, ч.1 ст.122 КК України та ст.126-1 КК України, які згідно з ст.12 КК України є нетяжкими злочинами та згідно з п.1 ч.1 ст.477 КПК України відносяться до приватного обвинувачення.
Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України та ст.126-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, узгодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 : за ст.126-1 КК України у виді 2 років обмеження волі, за ч.1 ст.122 КК України у виді 3 років обмеження волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_3 у виді 3 років обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнити від призначеного покарання з іспитовим терміном 1 рік. Покласти обов'язки на ОСОБА_3 , передбачені ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Істотними для вказаного кримінального провадження обставинами, є обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 : щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. А також відсутність обставини, які обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у інкримінованих йому злочинах та фактичні обставини справи не оспорював.
Шкода, завдана кримінальним правопорушенням, відшкодована у повному обсязі, що підтверджується потерпілою. Інші дії, які обвинувачений зобов'язаний вчинити на користь потерпілої, відсутні.
Потерпіла ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 примирилися, жодних претензій до обвинуваченого у потерпілої сторони немає.
Переконавшись, що умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для її затвердження та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами угоди виду та міри покарання.
Узгоджене сторонами покарання відповідає санкції ч.1 ст.122 КК України та ст.126-1 КК України, загальним засадам призначення покарання, що визначені ст. 61, 65 КК України, а також даним, що характеризують особу обвинуваченого.
Сторони підтвердили, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови угоди відповідають вимогам КПК України та КК України і не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
В ході підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, а також наслідки її невиконання, характер обвинувачення, вид та міру покарання, покладені на нього угодою обов'язки, порядок та строк їх виконання.
Потерпіла ОСОБА_5 розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України, а також право на звернення до суду з клопотанням про скасування вироку суду, яким затверджена угода, у разі її невиконання обвинуваченим.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , та призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання.
Цивільний позов потерпілою не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст. 314, 368, 373, 374, 394, 475, 615 ч.15 КПК України,
Затвердити угоду про примирення від 03 листопада 2025 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, що внесене 10 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071100000362.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122 КК України та ст.126-1 КК України.
Призначити ОСОБА_3 :
за ч.1 ст.122 КК України покарання у виді 3 (три) років обмеження волі;
за ст.126-1 КК України покарання у виді 2 (два) років обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування ОСОБА_3 призначити покарання у виді 3 (три) роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього на підставі ч.1 та п.4 ч.3 ст.76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
У разі невиконання угоди про примирення потерпіла або прокурор мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Копія вироку суду після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
Потерпіла має право отримати копію вироку в суді.
Головуюча: ОСОБА_1