Рішення від 30.10.2025 по справі 921/344/25

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 жовтня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/344/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув справу

за позовом Керівника Бережанської окружної прокуратури, вул. Пирогова, 5а, м.Бережани, Тернопільська область, 47500 в інтересах держави в особі:

Тернопільської обласної військової адміністрації Тернопільської області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд державного майна України, м. Київ, 01133, вул. Генерала Алмазова, 18/9

до відповідача: Зборівської міської ради, вул. Б. Хмельницького, 24, м. Зборів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47201

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізична особа ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками водного фонду та скасування реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки

За участі представників:

прокурора: Фігель Ольга Тадеївна;

позивача: не прибув;

відповідача: не прибув;

третіх осіб: не прибули

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Суть справи: Керівник Бережанської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Тернопільської обласної військової адміністрації Тернопільської області до відповідача - Зборівської міської ради, у якій просить:

1. Усунути перешкоди державі в особі Тернопільської обласної військовій адміністрації у праві користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 6,6623 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650 шляхом:

- скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 6,6623 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650, форма власності: "комунальна", власник: "Зборівська міська рада Тернопільського району Тернопільської області", цільове призначення: "01.01. ведення товарного сільськогосподарського виробництва", виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру;

- скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 6,6623 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650, зареєстрованого за Зборівською міською радою, на яку у Державному реєстрі речових прав 17.01.2023 вчинено запис 49010758;

- скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 6,6623 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650, на яку у Державному реєстрі речових прав 17.01.2023 вчинено запис 49010802;

- зобов'язання Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області (ЄДРПОУ 04058410) повернути Тернопільській обласній військовій адміністрації (ЄДРПОУ 00022622) земельну ділянку з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650 площею 6,6623 гектарів.

2. Усунути перешкоди державі в особі Тернопільської обласної військовій адміністрації у праві користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 7,7115 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651 шляхом:

- скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 7,7115 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651 форма власності: "комунальна", власник: "Зборівська міська рада Тернопільського району Тернопільської області", цільове призначення: "01.01. ведення товарного сільськогосподарського виробництва", виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру;

- скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 7,7115 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651, зареєстрованого за Зборівською міською радою, на яку у Державному реєстрі речових прав 17.01.2023 вчинено запис 49010669;

- скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 7,7115 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651, на яку у Державному реєстрі речових прав 17.01.2023 вчинено запис 49010698;

В обґрунтування заявлених вимог вказується про те, що на спірних земельних ділянках з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650, площею 6,6623 га, та 6122684300:01:001:0651, площею 7,7115 га розміщені об'єкти нерухомого майна, а саме гідротехнічні споруди ставу 4 (реєстраційний номер 25592421.82.ААЕЖАЖ650) та ставу 5 (реєстраційний номер 25592421.82.ААЕЖАЖ651), які перебувають у державній власності, що відповідно до ст.ст. 117, 120, п. 24 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України відносить їх до земель державної власності.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 14 липня 2025 року о 10:00 год. Крім того, суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 14.07.2025, враховуючи неявку представника відповідача та неможливість вирішення судом завдань підготовчого провадження, визначених ст. 177 ГПК України, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд продовжив строк підготовчого провадження у цій справі у відповідності до ч.3 ст.177 ГПК України на 30 днів та відклав підготовче засідання на 04 вересня 2025 року о 09:30 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що прокурора та представника позивача повідомлено під розписку, а відповідачу надіслано відповідну ухвалу.

01.09.2025 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання б/н від 27.08.2025 (вх.№6159), у якому останній зазначає, що не заперечує проти скасування у Державному реєстрі речових прав реєстрації права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651, оскільки не використовує і ніколи не використовував вказані земельні ділянки, договорів оренди на вказані земельні ділянки не укладав.

03.09.2025 від Зборівської міської ради надійшло клопотання (вх.№6231), у якому остання просить розгляд справи №921/344/25 здійснювати без присутності представника міської ради.

У підготовчому засіданні 04.09.2025, враховуючи усне клопотання прокурора, неявку представника відповідача та неможливість вирішення судом завдань підготовчого провадження, визначених ст. 177 ГПК України, суд відклав підготовче засідання на 15 вересня 2025 року об 11:00 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що прокурора та представника позивача повідомлено під розписку, а відповідача - відповідною ухвалою суду.

Ухвалою суду від 15.09.2025 задоволено клопотання Тернопільської обласної прокуратури б/н від 09.09.2025 (вх. №6364 від 10.09.2025) про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача та відповідача. Залучено Фонд державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945, м. Київ, 01133, вул. Генерала Алмазова, 18/9) до участі у справі №921/344/25 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Залучено фізичну особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до участі у справі №921/344/25 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Долучено до матеріалів справи №921/344/25 клопотання ОСОБА_1 від 27.08.2025 та долучені ним документи, в якості доказів. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/344/25 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 06 жовтня 2025 року о 09:30 год. Зобов'язано Бережанську окружну прокуратуру невідкладно надіслати третім особам - Фонду державного майна України та ОСОБА_1 копію позовної заяви з додатками, докази в підтвердження надіслання надати суду. Запропоновано третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фонду державного майна України та ОСОБА_1 , в строк до 29.09.2025 подати письмові пояснення по суті спору. Запропоновано сторонам у справі в строк до 03.10.2025 подати відповідь на пояснення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

03.10.2025 через систему "Електронний суд" від Тернопільської обласної прокуратури надійшла заява про зміну (уточнення) позовних вимог та долучення доказів (вх. №6970 від 02.10.2025).

У підготовчому засіданні 06.10.2025 суд прийняв до розгляду заяву Тернопільської обласної прокуратури б/н від 02.10.2025 (вх. №6970) про зміну (уточнення) позовних вимог, розцінивши її як таку, що направлена на зміну предмету позову у цій справі, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України.

У зв'язку з наведеним, подальший розгляд цієї справи здійснюється, виходячи із вимог, зазначених у заяві б/н від 02.10.2025 (вх. №6970 від 03.10.2025).

Також у підготовчому засіданні 06.10.2025 суд приєднав до матеріалів справи копії листа Бережанської окружної прокуратури від 15.09.2025 №52/1-3400 вих-25 та листа Зборівської міської ради від 25.09.2025 №02.1-12/1182 із актом обстеження від 24.09.2025, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги прийняття судом заяви Тернопільської обласної прокуратури б/н від 02.10.2025 (вх. №6970) про зміну (уточнення) позовних вимог, неявку інших учасників справи та усне клопотання прокурора про відкладення підготовчого засідання, з метою забезпечення сторонам передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, та забезпечення учасникам справи можливості викласти свою позицію щодо уточнених позовних вимог, у зв'язку із неможливістю вирішення судом в даному засіданні завдань підготовчого провадження, визначених ст. 177 ГПК України, суд відклав підготовче засідання на 20 жовтня 2025 року об 11:00 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що прокурора повідомлено під розписку, а інших учасників - відповідною ухвалою суду.

У підготовчому засіданні 20.10.2025, враховуючи, що сторонам та третім особам забезпечено можливість подати заяви по суті справи, визначені ст. 161 ГПК України, які вони мали намір подати, та відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, визначених ч.2 ст. 183 ГПК України, суд у відповідності до ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30 жовтня 2025 року об 11:00 год. без постановлення окремого процесуального документа з зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що прокурора та представника позивача повідомлено під розписку, а інших учасників - відповідною ухвалою суду.

В судове засідання 30.10.2025 прибула прокурор та повністю підтримала заявлені вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві (з урахуванням заяви (вх.№6970 від 03.10.2025), посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи останнього належним чином повідомлено.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд державного майна України участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, своїм правом на подання письмових пояснень щодо позову не скористалася.

Відповідач участі уповноваженого представника в жодному засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позов від відповідача не надходило. Поряд з цим, згідно з наявним в матеріалах справи клопотанням (вх.№6231 від 03.09.2025) Зборівська міська рада просить розгляд справи №921/344/25 здійснювати без присутності представника міської ради.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , в судове засідання також не прибув, своїм правом на подання письмових пояснень по суті справи не скористався. Водночас, у клопотанні б/н від 27.08.2025, яке судом долучено до матеріалів справи 15.09.2025, останній зазначає, що не заперечує проти скасування у Державному реєстрі речових прав реєстрації права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651, оскільки він не використовує і ніколи не використовував вказані земельні ділянки, договорів оренди на вказані земельні ділянки не укладав.

Частиною 1 ст. 178 ГПК України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копії відзиву та доданих до нього документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Сторонам забезпечено рівні та належні умови для надання заяв по суті справи, а також доказів, необхідних для розгляду справи, водночас відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом враховано, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення цієї справи по суті, а неявка у судове засідання належним чином повідомлених представників позивача, відповідача та третіх осіб, не перешкоджає розгляду цієї справи по суті.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Під час розгляду справи судом заслухано позицію прокурора та досліджено докази, що містяться в матеріалах справи.

30 жовтня 2025 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, судом встановлено наступне.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №427141408 від 15.05.2025), 17.01.2023 за Зборівською міською радою Тернопільського району Тернопільської області зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650, площею 6,6623 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Підставою державної реєстрації права комунальної власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав зазначено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-IX.

Окрім того, в Реєстрі міститься інформація про зареєстроване 17.01.2023 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650, орендодавець: Зборівська міська рада Тернопільського району Тернопільської області; орендар: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), дата укладення договору: 04.12.2007, строком дії на 49 років до 04.12.2056.

Також, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №427139033 від 15.05.2025), 17.01.2023 за Зборівською міською радою Тернопільського району Тернопільської області зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651, площею 7,7115 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Підставою державної реєстрації права комунальної власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав зазначено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-IX.

Окрім того, в Реєстрі міститься інформація про зареєстроване 17.01.2023 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651, орендодавець: Зборівська міська рада Тернопільського району Тернопільської області; орендар: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), дата укладення договору: 04.12.2007, строком дії на 49 років до 04.12.2056.

Згідно відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651, їх цільове призначення: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі водного фонду; місце розташування: с. Погрібці Зборівського району (на даний час Тернопільського району) Тернопільської області; відомості про суб'єкта права власності на вказані земельні ділянки: Зборівська міська рада Тернопільського району Тернопільської області, дата державної реєстрації права - 17.01.2023; відомості про суб'єкта речового права на земельні ділянки - право оренди земельних ділянок, зареєстроване за ОСОБА_1 (дата державної реєстрації права в державному реєстрі прав - 04.12.2007; номери записів про право в державному реєстрі прав - 49010802 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650) та 49010698 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651).

Поряд з цим, згідно з інформацією, що міститься у Витягах з Державного земельного кадастру №НВ-6110472262019 та №НВ-6110472272019 від 01.06.2019 про земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651, форма власності зазначених земельних ділянок станом на вказану дату - державна.

Згідно з листом №10-19-0.63-4082/2-23 від 10.11.2023 на запит Бережанської окружної прокуратури №52/1-4664ВИХ-23 від 07.11.2023, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повідомило, що згідно відомостей Державного земельного кадастру, земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651 знаходяться за межами населеного пункту с. Погрібці колишнього Зборівського району. Щодо надання завірених копій документів, які підтверджують передачу вказаних земельних ділянок у комунальну власність, то Управління повідомило, що з набранням чинності з 01.01.2013 Законів України "Про Державний земельний кадастр" та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають (в тому числі і припиняються) з моменту державної реєстрації цих прав і оформлюється у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Відомості про власників (користувачів) земельної ділянки отримуються у порядку інформаційної взаємодії органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру та суб'єктів державної реєстрації прав, як це передбачено статтею 30 Закону України "Про Державний земельний кадастр". На час розгляду запиту, у порядку вищенаведеної статті, отримано відомості про реєстрацію титульного права за Зборівською міською радою Тернопільського району Тернопільської області, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 17.01.2023, у зв'язку з чим повідомлено, що для отримання необхідних документів слід звернутися до держателя Державного реєстру прав.

Згідно з листом Зборівської міської ради №02.1-14/65 від 15.01.2025, остання щодо реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки за Зборівською міською радою повідомила Бережанську окружну прокуратуру про те, що відповідно до пп.4 п.3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року №1952-ІV державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Відповідно до абзацу 6 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року №1952-ІV у разі наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про інші речові права, похідні від права власності, перенесених з Державного реєстру земель, крім відомостей про право власності на земельну ділянку, державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав переносить такі відомості Державного земельного кадастру про речові права на таку земельну ділянку до відповідного відкритого розділу Державного реєстру прав. При реєстрації права комунальної власності 19.01.2023 року на земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за Зборівською міською радою, державний реєстратор вказав підставу державної реєстрації Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року №1423-ІХ.

У листі також зазначено, що станом на 19.01.2023 Зборівська міська рада була правонаступником майна Погрібецької сільської ради на гідротехнічні споруди з реєстраційними номерами 38895401 та 38896780, що на той час підтверджувалось відповідними документами, а саме витягами про державну реєстрацію прав №37057326 та №37056009 від 28.12.2012, виданих Зборівським бюро технічної інвентаризації. Підстава для державної реєстрації іншого речового права, похідного від права власності, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав вноситься з переліку документів, поданих чи отриманих у порядку інформаційної взаємодії для державної реєстрації прав та відображених у відповідній заяві, згідно п.9 статті 31 Постанови КМУ від 26 жовтня 2011 р. № 1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно". Абзацами 2, 4, 6 пункту 37 даного Порядку також передбачено, що в разі коли під час проведення державної реєстрації набуття права власності у відкритому розділі Державного реєстру прав містяться відомості про інше речове право, похідне від права власності, що містять відомості про власника, замість наявних відомостей про попереднього власника вносяться також відомості про актуального власника, а відомості про об'єкт речових прав в обсязі, передбаченому цим Порядком, вносяться автоматично на підставі відомостей, отриманих з Державного земельного кадастру.

У зв'язку із наведеним, Зборівська міська рада зазначила, що відсканований договір оренди відсутній в ДРРП, оскільки право оренди було перенесено з ДЗК у порядку інформаційної взаємодії, а також повідомила про відсутність документів (копій), що стали підставами для формування вказаних земельних ділянок як об'єктів цивільних прав.

Листом №10-19-0.2112-534/2-25 від 05.02.2025 Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повідомило Бережанську окружну прокуратуру про те, що відповідно до вимог статті 32 Закону України "Про землеустрій", Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті здійснення землеустрою та оцінки земель. Сертифіковані інженери-землевпорядники, які відповідають за якість робіт із землеустрою, зобов'язані безоплатно передавати документацію із землеустрою та оцінки земель до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель в електронному вигляді у місячний строк після її затвердження. Порядок передачі такої документації визначається Положенням про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель. Поряд з цим, документації із землеустрою щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651 у встановленому порядку не передані у Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель. Згідно даних Державного земельного кадастру розробником документацій із землеустрою щодо згаданих вище земельних ділянок є ТОВ "Геоземсервіс". Договори оренди на земельні ділянки водного фонду з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651, які розташовані на території Зборівської міської ради площею 6,6623 та 7,7115 гектарів внесені в базу ДЗК помилково. В книзі записі договорів оренди реєстратором Зборівського відділу Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України 4.12.2007 на вищезгадані земельні ділянки договори не зареєстровано.

У листі №10-19-0.61-1024/2-25 від 04.03.2025 Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області на запит Бережанської окружної прокуратури від 13.02.2025 №52/1-797 вих-25, стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651 площею 6,6623 та 7,7115 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, повідомило наступне:

- після набрання чинності Законом України від 28.04.2021 №1423-ХІ "Про внесення законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" розпорядження землями водного фонду за межами населених пунктів державної форми власності перейшли до органів місцевого самоврядування та вважаються комунальною власністю, окрім тих, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, на яких розташовані нерухомі об'єкти державної власності, а також деяких інших, що визначені п. 24 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України. Відповідно розпоряджається такою категорією земель і здійснює передачу на умовах оренди землі з водним об'єктом на них, як в межах, так і за межами населеного пункту, орган місцевого самоврядування;

- згідно відомостей Державного земельного кадастру про внесені межі адміністративно територіальних одиниць колишньої Погрібецької сільської ради колишнього Зборівського району, земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 площею 6,6623 га та 6122684300:01:001:0651 площею 7,7115 га, розташовані за межами населених пунктів;

- у результаті інформаційного обміну інформацією органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру та суб'єктів державної реєстрації прав, як це передбачено статтею 30 Закону України "Про Державний земельний кадастр", в Державному земельному кадастрі наявні відомості щодо реєстрації титульного права власності за Зборівською міською радою та похідного права оренди за гр. ОСОБА_1 . Разом з тим, за інформацією Сектору №2 Відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин, по земельних ділянках з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651, які в автоматичному режимі були перенесені в Державний земельний кадастр, помилково було відкрито Поземельну книгу, де зазначено наявність договору оренди цих ділянок, який зареєстрований 04.12.2007;

- як з'ясовано, у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, яка у 2007 році велася Зборівським відділом Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", відсутній запис про державну реєстрацію таких договорів в цей період. Окрім того, документація із землеустрою щодо згаданих земельних ділянок у встановленому порядку не передана у Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель;

- щодо підстави визначення цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, то відповідно до частини 4 статті 59 Кодексу (у редакції станом на 2007 рік), громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Також, відповідно Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ), затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.98 №14-1-7/1205, державної статистичної звітності з кількісного обліку земель за формою 6-зем, земельні ділянки водного фонду, що надані громадянам в оренду для рибогосподарських потреб, за цільовим призначенням відносилися і обліковувались у землях наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- згідно відомостей Державного земельного кадастру, розробником документації із землеустрою щодо зазначених вище земельних ділянок було ТОВ "Геоземсервіс", який здійснював формування документації із землеустрою та електронного документа (обмінного файла), однак, як уже зазначалось вище, розробник не передав зазначену документацію у Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель, що не дає можливості встановити чи були завершені землевпорядні роботи.

Також, листом №10-19-0.51-1828/2-25 від 30.04.2025 у відповідь на лист Бережанської окружної прокуратури від 27.03.2025 №52/1-134ВИХ, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повідомило, що Законом України від 28.04.2021 №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", який набрав чинності 27.05.2021, внесено зміни до Земельного кодексу України. Зокрема, розділ X Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пункті у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності; д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

У зв'язку з цим, землі державної власності, що розташовані за межами населених пунктів, зокрема водного фонду, переходять у комунальну власність, крім земель, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих наук та земель під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності.

Крім того, відповідно до пункту 24 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України всі землі, зайняті водними об'єктами загальнодержавного значення, вважаються землями державної власності.

Згідно із статтею 5 Водного кодексу України до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води, територіальне море, а також акваторії морських портів; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

Враховуючи вищенаведене, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області зауважило, що розпорядження землями за межами населених пунктів, на яких розташовані будівлі, споруди та інші об'єкти нерухомого майна державної власності, відносяться до повноважень, визначених частиною п'ятою статті 122 Земельного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.10.2024 у справі №921/367/24 задоволено позовні вимоги Керівника Бережанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, а саме - ухвалено усунути перешкоди державі в особі Фонду державного майна України у користуванні та розпорядженні державним майном шляхом: скасування державної реєстрації права комунальної власності Погрібецької сільської ради на об'єкти нерухомого майна: гідротехнічні споруди за адресою: вул. Бічна, 1, с.Погрібці, Тернопільського району Тернопільської області (реєстраційний номер майна 38895401) та гідротехнічні споруди за адресою: вул. Бічна, 3, с.Погрібці, Тернопільського району Тернопільської області (реєстраційний номер майна 38896780), а також зобов'язано Зборівську міську раду повернути вищевказані гідротехнічні споруди у Фонд державного майна України.

При цьому, під час ухвалення рішення у справі №921/367/24 судом враховано, що держава в особі відповідного уповноваженого державного органу - Фонду державного майна, є власником спірного майна - гідротехнічних споруд по вул. Бічна, 1 та по вул. Бічна, 3 в с.Погрібці Тернопільського району Тернопільської області (за реєстраційними номерами 25592421.82.ААЕЖАЖ650 (вир. став 4) та 25592421.82.ААЕЖАЖ651 (вир. став 5), з підстави, передбаченої законом. Вказане майно на підставах, передбачених чинним законодавством, з державної власності не вибувало. При цьому, відсутність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права державної власності на спірне майно не свідчить про те, що спірні гідротехнічні споруди не є державною власністю. Держава є їх власником у силу положень ст. 141 ГК України, Закону України "Про управління об'єктами державної власності". Також статус спірних гідротехнічних споруд як державного майна підтверджується витягом з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, наданого Фондом державного майна України листом за вих. №26551 від 13.10.2023. Поряд з цим, держава в особі уповноваженого органу не має можливості розпоряджатися своїм майном - гідротехнічними спорудами по вул. Бічній, 1 та 3 в с.Погрібці Тернопільського району Тернопільської області, оскільки на час ухвалення рішення такі перебували у користуванні та розпорядженні Зборівської міської ради, а проведена державна реєстрація права комунальної власності Погрібецької сільської ради на гідротехнічні споруди по вул. Бічна, 1 та по вул. Бічна, 3 в с. Погрібці Тернопільського району, за відсутності для цього правових підстав, позбавляє державу можливості реалізації своїх правомочностей як їх власника.

Під час розгляду справи №921/367/24 судом також встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №910-р "Деякі питання управління об'єктами державної власності" затверджено перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій і пакетів акцій (часток), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, які передаються із сфери управління уповноважених органів управління до сфери управління Фонду державного майна.

На виконання зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №910-р єдиний майновий комплекс ДП "Укрриба" передано до сфери управління Фонду державного майна України, про що 07.06.2024 затверджено відповідний Акт приймання-передачі.

Враховуючи вищевикладене, судом констатовано, що з дати затвердження акта приймання-передачі, у Фонду державного майна України виникло право на управління Державним підприємством "Укрриба". Таким чином, після затвердження Акту приймання-передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Укрриба" 07.06.2024, спірні гідротехнічні споруди по вул. Бічна, 1 та вул. Бічна, 3 в с.Погрібці, Тернопільського району, і надалі залишилися державною власністю, однак відбулася зміна органу, уповноваженого на управління ними - на Фонд державного майна України.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.10.2024 у справі №921/367/24 набрало законної сили та виконано.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Згідно з наявною в матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №431486635 від 16.06.2025, 20.02.2025 на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області №921/367/24 від 28.10.2024 та акту приймання-передачі №24 від 14.02.2025 зареєстровано право власності на гідротехнічну споруду за адресою Тернопільська область, Тернопільський район, с. Погрібці, вул. Бічна, 1; власник: Держава в особі Фонду державного майна України.

Також, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №431486765 від 16.06.2025, 20.02.2025 на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області №921/367/24 від 28.10.2024 та акту приймання-передачі №24 від 14.02.2025 зареєстровано право власності на гідротехнічну споруду за адресою Тернопільська область, Тернопільський район, с. Погрібці, вул. Бічна, 3; власник: Держава в особі Фонду державного майна України.

Згідно з Актом обстеження земельних ділянок водного фонду з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651 та розташованих на них гідротехнічних споруд від 24.09.2025, складеного комісією, створеною Зборівською міською радою, та надісланого Бережанській окружній прокуратурі листом №02.1-12/1182 від 25.09.2025, підтверджено, що вказані земельні ділянки розташовані на території колишньої Погрібецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. В результаті обстеження земельних ділянок та враховуючи технічні паспорти гідротехнічних споруд, комісією встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650 розташована гідротехнічна споруда за адресою вул. Бічна, 3, с. Погрібці Тернопільського району Тернопільської області, а на земельній ділянці з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651 розташована гідротехнічна споруда за адресою вул. Бічна, 1, с.Погрібці, Тернопільського району Тернопільської області.

Як вказує прокурор, зазначені вище земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651 відносяться до земель водного фонду та відповідно до підпункту "а" пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI, що набрав чинності 01.01.2013, належать до державної власності, оскільки на них розташовані гідротехнічні споруди ставу 4 (реєстраційний номер 25592421.82.ААЕЖАЖ650) та ставу 5 (реєстраційний номер 25592421.82.ААЕЖАЖ651), що перебувають у державній власності. Таким чином, земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651 не можуть перебувати у комунальній власності Зборівської міської ради.

Поряд з цим, на час пред'явлення даного позову згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651 зареєстровані на праві комунальної власності за Зборівською міською радою (код ЄДРПОУ 04058410) на підставі рішення державного реєстратора Зборівської міської ради Рудої Г.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.01.2023. Відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу в особі Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації.

Окрім того, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вищевказані земельні ділянки передано в оренду Клиновському Б.В. (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до договору оренди земельних ділянок від 04.12.2007. Суб'єктом речового права вказано Зборівську міську раду (ЄДРПОУ 04058410), тоді як договори оренди на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651, які розташовані на території Зборівської міської ради площею 6,6623 га та 7,7115 га внесені в базу ДЗК помилково. В книзі записі договорів оренди реєстратором Зборівського відділу Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України 4.12.2007 на вищезгадані земельні ділянки договори не зареєстровано.

Також, за даними Державного земельного кадастру, спірні земельні ділянки, на яких розташовані державні гідроспоруди, визначені як комунальної форми власності та належать органу місцевого самоврядування - Зборівській міській раді Тернопільського району Тернопільської області, і мають цільове призначення "01.01. ведення товарного сільськогосподарського виробництва", в той час як землі водного фонду під водними об'єктами та державними гідроспорудами мають перебувати у державній власності. Відтак, до Державного земельного кадастру внесені недостовірні дані щодо цільового призначення спірної земельної ділянки та її власника, що суперечить визначеним ст. 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр" засадам, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема об'єктивність, достовірність та повнота відомостей.

У зв'язку з цим, враховуючи положення статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", для забезпечення державі дійсної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірних земельних ділянок, прокурор з метою захисту порушеного права звернувся до суду з цим позовом про усунення перешкод державі в особі Тернопільської обласної військової адміністрації, шляхом: скасування державної реєстрації права комунальної власності Зборівської міської ради на земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651 у Державному реєстрі речових прав, у Державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації права оренди вказаних земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав; скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, виключивши відповідні відомості щодо їх форми власності, власника та цільового призначення, а також зобов'язання Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області повернути зазначені земельні ділянки Тернопільській обласній військовій адміністрації.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором у цій справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюються ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім: з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вказує прокурор, незаконна зміна форми власності земельної ділянки, яка створює передумови до подальшого незаконного розпорядження нею, а також захист суспільних інтересів загалом щодо збереження водних ресурсів та задоволення потреб суспільства в розвитку рибного господарства становлять саме ті обставини, які потребують невідкладного захисту з огляду на їх значимість.

Крім того, дотримання всіма суб'єктами права встановленого законодавством порядку набуття та відчуження майна беззаперечно становить інтерес держави.

Таким чином, в даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на захист майнових та економічних інтересів держави, усунення порушень права власності держави на об'єкти нерухомого майна, надання їй можливості в особі відповідно уповноважених державних органів повноцінно здійснювати правомочності власника.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження або у разі відсутності такого органу.

У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі №921/31/18.

Згідно висновку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема: повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

У ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" також передбачено, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність - об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункти 45, 47; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.39, 8.40; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.56, 8.57).

Чинна на даний час редакція ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України передбачає, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, на даний час Тернопільська обласна державна адміністрація є розпорядником земель державної власності, які розташовані за межами населених пунктів.

Також, відповідно до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України розпорядником земель водного фонду державної форми власності для рибогосподарських потреб за межами населених пунктів є обласні державні адміністрації.

Відповідно до частин 1, 2, 8, 9 ст. 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування. Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування. У разі утворення районних, обласних військових адміністрацій у день набрання чинності актом Президента України про їх утворення припиняються повноваження відповідних районних, обласних військово-цивільних адміністрацій. Указом Президента України від 24.02.2022 №68/2022 на базі існуючих обласних державних адміністрацій утворено обласні військові адміністрації.

З урахуванням зазначеного, уповноваженим органом на розпорядження спірними земельними ділянками на даний час є Тернопільська обласна військова адміністрація.

Як свідчать матеріали справи, Бережанська окружна прокуратура зверталася до Тернопільської обласної військової адміністрації з листами №52/1-798ВИХ-25 від 13.02.2025 та №52/1-1341ВИХ-25 від 27.03.2025 щодо отримання інформації про те чи вживалися заходи, в тому числі представницького характеру, з метою скасування державної реєстрації права комунальної власності за Зборівською міською радою на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651.

У відповідь на вказані звернення, Тернопільська обласна військова адміністрація листами №597-25 від 03.03.2025 та №1015-25 від 23.04.2025 повідомила про те, що обласною військовою адміністрацією вживаються заходи щодо повернення вказаних земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні споруди за адресою: вул.. Бічна, 1, с. Погрібці Тернопільського району Тернопільської області та гідротехнічні споруди за адресою вул. Бічна, 3, с. Погрібці Тернопільського району Тернопільської області, поряд з цим, у зв'язку із відсутністю коштів, просить здійснити представництво в суді законних інтересів держави в особі Тернопільської обласної військової адміністрації.

Також, як вказується у позовній заяві, на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Бережанська окружна прокуратура листом №52/1-2066 вих-25 від 23.05.2025 повідомила Тернопільську обласну військову адміністрацію про звернення до господарського суду в її інтересах із позовом.

Враховуючи вищевикладене, а також неналежність здійснення захисту інтересів держави компетентним державним органом у спірних правовідносинах - Тернопільською обласною військовою адміністрацією, яка самостійно до суду з позовом не звернулася, суд вважає достатньо обґрунтованою зі сторони прокурора наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до суду в інтересах держави з цією позовною заявою.

Оцінивши подані докази та з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частиною 1 ст. 167 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч. 1 ст. 170 ЦК України).

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ч.1 ст. 13 Конституції України).

Держава Україна відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦК України є учасником цивільних відносин та має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об'єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, гідротехнічні споруди є нерухомим майном, так як переміщення їх є неможливим без зміни їх призначення.

Як вже зазначалось вище, згідно з наявною в матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №431486635 від 16.06.2025, 20.02.2025 на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області №921/367/24 від 28.10.2024 та акту приймання-передачі №24 від 14.02.2025 зареєстровано право власності на гідротехнічну споруду за адресою Тернопільська область, Тернопільський район, с. Погрібці, вул. Бічна, 1; власник: Держава в особі Фонду державного майна України.

При цьому, Бережанською окружною прокуратурою встановлено, що зазначене державне майно - гідротехнічні споруди ставу 4 (реєстраційний номер 25592421.82.ААЕЖАЖ650) та ставу 5 (реєстраційний номер 25592421.82.ААЕЖАЖ651), що перебувають у державній власності і розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651.

Зокрема, на земельній ділянці з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650 розташована гідротехнічна споруда за адресою вул. Бічна, 3, с. Погрібці Тернопільського району Тернопільської області; на земельній ділянці з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651 розташована гідротехнічна споруда за адресою вул. Бічна, 1, с.Погрібці, Тернопільського району Тернопільської області, що підтверджується складеним Зборівською міською радою Актом обстеження земельних ділянок водного фонду за кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651 та розташованих на них гідротехнічних споруд від 24.09.2025.

Зазначені земельні ділянки відносяться до земель водного фонду та відповідно до підпункту "а" пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI, що набрав чинності 01.01.2013, належать до державної власності, оскільки на них розташовані гідротехнічні споруди ставу 4 (реєстраційний номер 25592421.82.ААЕЖАЖ650) та ставу 5 (реєстраційний номер 25592421.82.ААЕЖАЖ651), що перебувають у державній власності.

Вищенаведені обставини відповідач не заперечив.

У відповідності до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. ст. 317, 321, 328 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно вимог п.2 ст.117 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України розпорядником земель водного фонду державної форми власності для рибогосподарських потреб за межами населених пунктів є обласні державні адміністрації.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-IX, зокрема доповнено розділ X Перехідних положень Земельного кодексу України пунктом 24, відповідно до якого - з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності; д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Отже, землі державної власності, що розташовані за межами населених пунктів, зокрема водного фонду, переходять у комунальну власність, крім земель, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих наук та земель під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності.

Крім того, на даний час, відповідно до пункту 24-1 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (згідно із Законом № 3993-IX від 08.10.2024) всі землі, зайняті водними об'єктами загальнодержавного значення, вважаються землями державної власності.

Згідно зі статтею 5 Водного кодексу України до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води, територіальне море, а також акваторії морських портів; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Враховуючи вищенаведене, розпорядження землями за межами населених пунктів, на яких розташовані будівлі, споруди та інші об'єкти нерухомого майна державної власності, відносяться до повноважень, визначених ч.5 статті 122 Земельного кодексу України.

Також, відповідно до вимог ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності.

З матеріалів справи вбачається та підтверджено відповідачем обставину знаходження нерухомого майна - гідротехнічних споруд ставу 4 (реєстраційний номер 25592421.82.ААЕЖАЖ650) та ставу 5 (реєстраційний номер 25592421.82.ААЕЖАЖ651), що перебувають у державній власності, на земельних ділянках за межами населених пунктів з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651, у зв'язку з чим суд погоджується із доводами прокуратури про те, що зазначені земельні ділянки не могли перейти у комунальну власність в силу вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-IX.

Отже, віднесення таких земельних ділянок до земель комунальної власності та, відповідно їх реєстрація за Зборівською міською радою, відбулося за відсутності для цього правових підстав.

Поряд з цим, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі містяться записи щодо реєстрації 17.01.2023 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650, площею 6,6623 га (номер відомостей про речове право 49010785), та на земельну ділянку з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651, площею 7,7115 га (номер відомостей про речове право 49010669), які знаходяться за межами населеного пункту с. Погрібці Тернопільського (колишнього Зборівського) району, за Зборівською міською радою Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори, правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

У разі незаконного вибуття об'єктів у комунальну власність, відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦК України визначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст. 326 цього ж Кодексу у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Як вже зазначалось вище, на спірних земельних ділянках розміщені об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності держави, що відповідно до ст.ст. 117, п. 24 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України відносить такі земельні ділянки до земель державної власності.

Державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651 за Зборівською міською радою перешкоджає державі в особі обласної державної адміністрації реалізовувати своє право на користування та розпорядження земельною ділянкою.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена в п.4.26 постанови від 19.09.2019 у справі №906/1063/18).

Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена в п.47 постанови від 15.10.2019 у справі №902/1003/17).

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення (постанова Вищого господарського суду України від 07.06.2016 у справі №907/810/15).

Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 6-92цс15, у якій зазначено, що передбачений статтею 391 ЦК України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном, підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові.

У свою чергу, наявність зареєстрованого права власності перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном державної власності.

Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, а також у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 №910/10987/18, від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов'язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Дана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц (пункт 72), від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункт 36), від 16.01.2019 у справі № 755/9555/18 (пункт 25), від 21.08.2019 у справі № 805/2857/17-а, від 22.01.2020 у справі № 587/2326/16-ц (пункт 24).

Окрім того, даний спір має приватноправовий характер, оскільки оскарження рішення про державну реєстрацію права власності земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права власності цієї ж земельної ділянки. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства. Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.04.2018 у справі №817/1048/16, від 18.04.2018 у справі №804/1001/16, від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, від 23.01.2019 у справі №821/1297/17.

На час пред'явлення цього позову згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651 зареєстровані на праві комунальної власності за Зборівською міською радою (код ЄДРПОУ 04058410). Державна реєстрація проведена на підставі рішення державного реєстратора Зборівської міської ради Рудої Г.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.01.2023.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №354/397/17.

На час пред'явлення цього позову згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначені вище земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651 зареєстровані на праві комунальної власності за Зборівською міською радою.

Водночас, сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (914/608/20)).

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази набуття Зборівською міською радою права комунальної власності на спірні земельні ділянки. Обставина щодо знаходження на вказаних земельних ділянках нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідачем визнається.

Факт існування реєстрації права власності на майно за особою на підставі документів, які не підтверджують існування у неї відповідного речового права, суперечить самій суті державної реєстрації прав, позаяк правопорядок не може визнавати і підтверджувати право власності, якого не існує (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2023 у cправі №911/30/22).

За таких обставин, реєстрація права комунальної власності на такі земельні ділянки позбавляє державу можливості реалізації своїх правомочностей як власника.

Таким чином, суд констатує, що аргументи, наведені Бережанською окружною прокуратурою, знаходять своє підтвердження у матеріалах справи та не спростовані відповідачем.

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу в особі Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації.

Вказане може призвести до подальшого розпорядження нею неуповноваженим органом, а відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише в порядку ст. 16 Цивільного кодексу України, шляхом усунення перешкоди державі в особі Тернопільської обласної військової адміністрації шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за Зборівською міською радою земельних ділянок з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651, як земельних ділянок комунальної форми власності.

У зв'язку з цим, враховуючи положення статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", для забезпечення державі дійсної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірних земельних ділянок, суд вважає обґрунтованою вимогу прокурора про усунення перешкод державі в особі Тернопільської обласної військової адміністрації шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 6,6623 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650, зареєстрованого за Зборівською міською радою, на яку у Державному реєстрі речових прав 17.01.2023 вчинено запис 49010758 та скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 7,7115 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651, зареєстрованого за Зборівською міською радою, на яку у Державному реєстрі речових прав 17.01.2023 вчинено запис 49010669.

Окрім того, як вже вказувалося вище, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості щодо державної реєстрації 17.01.2023 права оренди земельної ділянки площею 6,6623 га з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650 (Орендодавець: Зборівська міська рада, Орендар: Клиновський Богдан Володимирович, дата укладення договору: 04.12.2007; дата закінчення дії: 04.12.2056; номер відомостей про речове право 49010698) та права оренди земельної ділянки площею 7,7115 га з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651 (Орендодавець: Зборівська міська рада, Орендар: Клиновський Богдан Володимирович; дата укладення договору: 04.12.2007; дата закінчення дії: 04.12.2056; номер відомостей про речове право 49010669).

Як зазначено у листі Зборівської міської ради №02.1-14/65 від 15.01.2025, вказаний договір оренди відсутній, оскільки право оренди було перенесено з ДЗК у порядку інформаційної взаємодії.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0-2112-534/2-25 від 05.02.2025 договори оренди на земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651, які розташовані на території Зборівської міської ради площею 6,6623 та 7,7115 гектарів внесені в базу ДЗК помилково. В книзі записі договорів оренди реєстратором Зборівського відділу Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України 4.12.2007 на вищезгадані земельні ділянки договори не зареєстровано.

Наведене також підтверджується і безпосередньо поясненнями Клиновського Б.В., який у клопотанні б/н від 27.08.2025 (вх.№6159 від 01.09.2025) зазначив, що не заперечує проти скасування у Державному реєстрі речових прав реєстрації права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651, оскільки не використовує і ніколи не використовував вказані земельні ділянки, договорів оренди на вказані земельні ділянки не укладав.

Отже, державна реєстрація права оренди на вищевказані земельні ділянки відбулася за відсутності для цього правових підстав.

Враховуючи зазначене, а також приписи ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вимоги про усунення перешкод державі шляхом скасування державної реєстрації за Клиновським Б.В. права оренди земельної ділянки площею 6,6623 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650, на яку у Державному реєстрі речових прав 17.01.2023 вчинено запис 4901080, та права оренди земельної ділянки площею 7,7115 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651, на яку у Державному реєстрі речових прав 17.01.2023 вчинено запис 49010698, також підлягають задоволенню.

У відповідності з ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Згідно з ч. 3 ст. 29 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За змістом ч. 1 ст. 24 вищевказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

За приписами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки і набуття нею статусу об'єкта цивільних прав пов'язується законодавством з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до частини 13 статті 79-1 Земельного кодексу України та частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); нормативна грошова оцінка та ін.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Державний земельний кадастр", документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру мають відповідати законодавству.

Згідно з частиною 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Так, за даними Державного земельного кадастру, спірні земельні ділянки на яких розташовані державні гідроспоруди, мають наступне цільове призначення "01.01. ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

Водночас, чинний на сьогодні Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок (додаток №59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051) передбачає, що земельні ділянки водного фонду мають наступні види землекористування: 10.01 Для експлуатації та догляду за водними об'єктами, 10.02 Для облаштування та догляду за прибережними захисними смугами, 10.03 Для експлуатації та догляду за смугами відведення, 10.04 Для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами, 10.05 Для догляду за береговими смугами водних шляхів, 10.06 Для сінокосіння, 10.07 Для рибогосподарських потреб, 10.08 Для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, 10.09 Для проведення науково-дослідних робіт, 10.10 Для будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд, 10.11 Для будівництва та експлуатації санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів у межах прибережних захисних смуг морів, морських заток і лиманів, 10.12 Для цілей підрозділів 10.01-10.11, 10.13-10.16 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду, 10.13 Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), 10.14 Водні об'єкти загального користування, 10.15 Земельні ділянки під пляжами, 10.16 Земельні ділянки під громадськими сіножатями.

Відтак, до Державного земельного кадастру, окрім відомостей про належність таких земельних ділянок до комунальної власності та про власника - Зборівську міську раду, також внесені недостовірні дані щодо цільового призначення спірних земельних ділянок, що суперечить визначеним ст. 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр" засадам, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема об'єктивність, достовірність та повнота відомостей.

Зважаючи на те, що у Державному земельному кадастрі в порушення вимог чинного законодавства невірно визначено форму власності, власника земельних ділянок з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651, а також їх цільове призначення, що може призвести до подальшого розпорядження ними не уповноваженим органом для цілей, відмінних від ведення водного господарства, суд також вважає обґрунтованою вимогу прокурора про усунення перешкод державі в особі Тернопільської обласної військової адміністрації шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру: форма власності: "комунальна", власник: "Зборівська міська рада Тернопільського району Тернопільської області", цільове призначення: "01.01. ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 7 квітня 2020 року у справі №372/1684/14-ц (провадження №14-740цс19).

У пункті 46 постанови від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження №14-740цс19), пункті 81 постанови від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов'язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду, тобто на вказану вимогу не поширюється позовна давність.

Таким чином, враховуючи обставини цієї справи, Зборівська міська рада зобов'язана повернути Тернопільській обласній військовій (державній) адміністрації земельні ділянки з кадастровими номерами 6122684300:01:001:0650 та 6122684300:01:001:0651.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Як визначає Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі №676/58/17-ц, спосіб захисту права чи інтересу може бути визначено як вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи результату, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).

У свою чергу, обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 (пункт 148).

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 суд зробив висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов'язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст.74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Верховний Суд у наведених справах наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Верховний Суд зазначив, що одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені Бережанською окружною прокуратурою вимоги є обґрунтовані поданими доказами, не оспорені відповідачем та підлягають задоволенню.

В свою чергу, відповідач наведені у позовній заяві обставини у встановленому порядку не спростував.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 19 379,20 грн, з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовну заяву подано в електронній формі.

Керуючись статтями 7, 13, 53, 73, 74, 76-79, 86, 129, 183, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Усунути перешкоди державі в особі Тернопільської обласної військової адміністрації (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 00022622) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 6,6623 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650 шляхом:

3. Усунути перешкоди державі в особі Тернопільської обласної військової адміністрації у праві користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 6,6623 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650 шляхом зобов'язання Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області (вул. Б. Хмельницького, 24, м. Зборів, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04058410) повернути Тернопільській обласній військовій адміністрації (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 00022622) земельну ділянку з кадастровим номером 6122684300:01:001:0650 площею 6,6623 гектарів.

4. Усунути перешкоди державі в особі Тернопільської обласної військової адміністрації (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 00022622) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 7,7115 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651 шляхом:

5. Усунути перешкоди державі в особі Тернопільської обласної військової адміністрації у праві користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 7,7115 гектарів з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651 шляхом зобов'язання Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області (вул. Б. Хмельницького, 24, м.Зборів, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04058410) повернути Тернопільській обласній військовій адміністрації (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 00022622) земельну ділянку з кадастровим номером 6122684300:01:001:0651 площею 7,7115 гектарів.

6. Стягнути зі Зборівської міської ради (вул. Б.Хмельницького, 24, м. Зборів, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04058410) на користь Тернопільської обласної прокуратури (м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, код ЄДРПОУ 02910098) судовий збір в сумі 19379 (дев'ятнадцять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн 20 коп., який перерахувати на р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

8. Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 03.11.2025.

Суддя Н.В. Охотницька

Попередній документ

131456651

Наступний документ

131456653

Інформація про рішення:

№ рішення:	131456652
№ справи:	921/344/25
Дата рішення:	30.10.2025
Дата публікації:	04.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (30.10.2025)
Дата надходження:	11.06.2025
Предмет позову:	про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками водного фонду та скасування реєстрації права комунальної власності на земельні ділянкии

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

14.07.2025 10:00	Господарський суд Тернопільської області
04.09.2025 09:30	Господарський суд Тернопільської області
15.09.2025 11:00	Господарський суд Тернопільської області
06.10.2025 09:30	Господарський суд Тернопільської області
20.10.2025 11:00	Господарський суд Тернопільської області
30.10.2025 11:00	Господарський суд Тернопільської області