29 жовтня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/581/25
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
до відповідача: Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго"
про стягнення 553 008,56 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, 17 013,71 грн пені, 1 646,49 грн 3 % річних
за участі представника позивача: Сивуля Т.А., адвокат.
Суть справи:
Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Тернопільської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" до Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" про стягнення 553 008,56 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, 17 013,71 грн пені, 1 646,49 грн 3 % річних.
Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умов типового договору №15/т-001 від 01.02.2024 в частині повної оплати, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням пені та 3% річних, заявлена до стягнення у судовому порядку.
Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, хоча про судовий розгляд цього спору повідомлявся у встановленому процесуальним законом порядку, що засвідчується відповідною довідкою про доставку електронного листа.
Зокрема, ухвала про відкриття провадження у справі від 02.10.2025 року, якою розгляд справи було призначено на 29 жовтня 2025 року, цього ж числа була надіслана відповідачу та, згідно відомостей з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до його електронного кабінету ЄСІТС 02.10.2025 о 16:04.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене та положення ст. ст.13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності учасників судового процесу, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені належні умови для подання відповідних доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення учасникам судового процесу можливості реалізувати власні процесуальні права належним чином.
Відтак, враховуючи, що явка сторін у судове засідання 29.10.2025 обов'язковою не визнавалась, за відсутності клопотань сторін про відкладення судового розгляду з передбачених процесуальним законодавством причин, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов та неявка його представника у судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Справа розглядалась з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" здійснює функції оператора газорозподільних систем (Оператор ГРМ) - діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 26.12.2022 №1839.
Від імені цього Товариства діє Тернопільська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України", котра проводить розподіл природного газу в межах території Тернопільської області.
Послуги з розподілу природного газу надаються споживачам на підставі Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, що є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Шляхом підписання 01.02.2024 Заяви - приєднання між ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Тернопільської філії (Оператором ГРМ) та КПТМ Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (Споживачем) було укладено Договір розподілу природного газу на підставі Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, який розміщений на офіційному сайті НКРЕКП, сайті Оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою: https://www.te.grmu.com.ua (далі - Договір).
Як зазначено в Заяві-приєднанні, Споживачу присвоєно персональний ЕІС-код 56XQ000039TGE002.
Умови спірного Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2494 (п.1.2 Типового договору).
Згідно з п. 1.4 цього Договору, послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача.
За умовами п. 2.1 Договору Оператор ГРМ зобов'язаний надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Обов'язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (п.2.2 Договору).
Відповідно до п.2.3 Договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до п.п. 5.2, 5.4 укладеного правочину визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Порядок визначення об'єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору.
Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.
За умовами п. 6.2 спірної угоди , тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
Величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ, із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (п.6.3 Договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 6.4 Договору).
Пунктами 12.1, 12.3 Договору визначено, що такий укладається на невизначений строк та може бути розірваний за згодою сторін або за ініціативою Споживача у порядку, визначеному законодавством України.
Учасниками спірних правовідносин було підписано додаток №4а до Договору , а саме перелік точок комерційного обліку Споживача.
Постановою НКРЕКП від 30.12.2022 № 1944 (зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 30.01.2024 № 199) з 01.02.2024 позивачу встановлено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,75 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), що становить 2,10 грн (з врахуванням ПДВ).
Для розрахунку річної замовленої потужності на 2025 календарний рік газовим роком, що передував даному року, вважається період з 01.10.2023 по 30.09.2024. За вказаний газовий рік КПТМ "Тернопільтеплокомуненерго" фактично спожито для потреб об'єктів, згідно з додатком № 4а до Договору, 2 130 311 м3 природного газу. Дані обсяги є величиною замовленої потужності для вказаного об'єкта на календарний 2025 рік.
Також контрагентами було укладено та підписано додаток до Акту про надані послуги з розподілу природного газу від 30.09.2024, у якому вони визначили величину потужності для щомісячної оплати послуги розподілу природного газу: з 01.10.2024 по 31.12.2024 - річна замовлена потужність, м3 2 271 367, 1/12 річної замовленої потужності, м3 189 280,58; з 01.01.2025 по 31.12.2025 - річна замовлена потужність, м3 2 130 311, 1/12 річної замовленої потужності, м3 177 525,92. У серпні 2025 величину замовленої потужності зменшено, оскільки із додатку 4А до Договору деякі точки комерційного обліку за заявами Споживача було виключено, та Оператором ГРМ надано КПТМТОР "Тернопільтеплокомуненерго" послуги в обсязі 85 811,5 м3.
Як стверджує позивач, на виконання досягнутих домовленостей за період з липня 2025 року по серпень 2025 року Тернопільською філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" надано послуги з розподілу природного газу для потреб об'єкта КПТМ "Тернопільтеплокомуненерго" в обсягах 263 337,41 м3 природного газу на загальну суму 553 008,56 грн, що підтверджується наступними актами наданих послуг:
- №16118 від 31.07.2025 на суму 372 804,41 грн;
- №18474 від 31.08.2025 на суму 180 204,15 грн.
Договір постачання природного газу, усі наявні в матеріалах справи додатки та вище вказані акти наданих послуг підписані сторонами та скріплені їх печатками без будь - яких зауважень чи заперечень.
Однак, як стверджує позивач, відповідач не сплатив за поставлений йому природний газ в обсягах 263 337,41 м3 природного газу на загальну суму 553 008,56 грн.
Отже, Комунальне підприємство не виконало зобов'язання по оплаті вартості поставленого природного газу у визначений договором строк, що слугувало підставою для звернення його контрагента до суду з відповідним позовом.
Дослідивши подані докази та наведені обґрунтування суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У розумінні пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу є правочином , що укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Матеріали справи свідчать про те, що спірна угода за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
У частині 1 статті 903 ЦК України законодавець обумовив, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Порядок розрахунків контрагентами обумовлено у розділі VI Договору, положення якого кореспондуються із законодавчими приписами, що регламентують спірні правовідносини.
Зокрема, за пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
При цьому, згідно з абз.1 п.1 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Згідно з п. 6.6 Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.10 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ, надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем у період липень-серпень 2025 року природного газу на загальну суму 553 008,56 грн підтверджено долученими до матеріалів справи копіями актів наданих послуг , які підписані та не оспорені Комунальним підприємством.
Водночас, відповідач не надав суду доказів добровільної та повної оплати вартості отриманих від свого контрагента у спірний період послуг у визначений Договором строк.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 553 008,56 грн обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Поряд з цим, за змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У п.8.2 Договору його контрагентами було обумовлено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно наданого позивачем розрахунку за неналежне виконання умов Договору його контрагенту нараховані за період з 12.08.2025 по 26.09.2025 пеня в сумі 17 013,71 грн та три відсотки річних в розмірі 1 646,49 грн.
За наслідками проведеного перерахунку суд констатує, що заявлені до стягнення суми пені та 3% річних є обґрунтованими та арифметично правильними.
У розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Суд зазначає, що переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі перед тим судом, який розглядає справу та надає цьому доказу юридично значущу оцінку.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 79, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (вул. Київська, буд. 3А, м Тернопіль, 46016, ідентифікаційний код 03353590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46006, ідентифікаційний код 45267535) - 553 008 (п'ятсот п'ятдесят три тисячі вісім) грн 56 коп. заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу, 17 013 (сімнадцять тисяч тринадцять) грн. 71 коп. - пені, 1 646 (одну тисячу шістсот сорок шість) грн 49 коп. - 3% річних та 6 860 (шість тисяч вісімсот шістдесят) грн. 03 коп. в повернення сплаченого судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення , 03.11.2025.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко